Олійний скандал: чи потрібні мита на експорт сої та ріпаку?

Минулого тижня на засіданні Ради експортерів «Укроліяпром» почала просити про введення експортних мит для сої та ріпаку. «У нас потужності — 16 млн тонн, соняшнику виробляється в рік — 10 млн тонн. Потужності завантажені тільки на 60%. У нас сої — 4 млн тонн, ріпаку — майже 2 млн тонн, ці культури масово вивозяться», — зазначив голова асоціації Степан Капшук, закликавши обмежити експорт цих культур. За його словами, тих 4,5 млн тонн сої і ріпаку, що вивозяться, вистачило б на чотири місяці роботи заводів. Капшук запропонував альтернативу: ввести мито або не відшкодовувати ПДВ при експорті.

У тому, чи зможуть експортні мита сприяти розвитку переробки сої та ріпаку та збільшенню долі в експорті продукції з доданою вартістю, розбирався Agravery.com.

Ріпаково-соєві справи

Виробництво ріпаку вже другий рік поспіль зменшується: 2,4 млн тонн зібрали у 2013 році, 2,2 млн тонн — у 2014-му та 1,8 млн тонн — у 2015-му, розповідає керівник експертного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Ігор Остапчук. Відповідно зменшується й експорт. За його прогнозом, цьогоріч очікується зменшення на 26%. За даними проекту «АПК-Інформ», з початку 2015/16 МР (липень-листопад) Україна експортувала 1,28 млн тонн насіння ріпаку. «Він в основному вивозиться в ЄС для виробництва біопалива. Зважаючи на тенденції на ринку нафти, біопаливо стає не таким вигідним за таких цін на пальне. Тенденція скорочення виробництва та експорту ріпаку в наступному році збережеться», — прогнозує він. Аналогічні аргументи раніше наводив Agravery.com власник фермерського господарства «Журавель» Олександр Журавель.

За словами керівника аналітичного депатраменту консалтингової компанії ААА Марії Колесник, по ріпаку експорт повністю відповідає обсягам виробництва, а внутрішні переробники його не закуповують. «Ця культура, по-перше, вимагає іншого обладнання для переробки, а по-друге, ріпак дуже швидко це обладнання виводить з ладу, дуже малі строки амортизації», — каже вона.

Щодо сої, то, як зазначає Ігор Остапчук, ця культура дуже затребувана в світі, і в минулі роки була однією з найбільш прибуткових індустріальних культур в українському АПК. «При експорті сої відповідно до законодавства є повернення ПДВ», — називає Остапчук стимулюючий фактор для виробників цієї культури. Наприклад у «Мрії» під сою віддали найбільшу площу серед ярих культур — 20,2 тисячі га. «Соя — це культура, яка дає стабільний прибуток. Плюс — це культура, яка переробляється як в Україні, так і за кордоном, тому проблем з її реалізацією не буде в найближчі п’ять років», — розповів директор агровиробничого департаменту компанії «Агротрейд» Олександр Воскобойник, пояснюючи, чому компанія цього року вирішила відвести під сою вісім тисяч га. За даними Держслужби статистики, рентабельність сої минулого року склала 34%.

Читайте також: Перегляд посівів: чи виправдались сподівання аграріїв щодо сої

Якщо, за даними УКАБу, ще у 2009 році ми виробляли 1 млн тонн сої, то цього року вже 3,7 млн тонн.  Проте нинішній рік став складним через несприятливу погоду для цієї культури. «Цього року аграріїв підвели погодні умови, оскільки під урожай заклали на 19% більше площ (2,1 млн га), проте зібрали на 3% менше. Швидше за все, тенденція збільшення виробництва сої збережеться і на наступний рік. Експорт у 2015 році складе близько 2,2 млн тонн (+31% до минулого року)», — прогнозує Остапчук.

ДЛЯ ДОВІДКИ. Наразі експортні мита діють тільки на український соняшник та льон. Ставка для обох культур — 10% від вартості.  На згадані сою та ріпак мит немає.

Неефективне мито

Запопонована Капшуком міра звучить вже не вперше. 17-відсоткове мито галузева асоціація пропонувала ввести на вивезення ріпаку ще в 2003 році. Таким було мито на соняшникове насіння в той час. Аграрії навіть звернулись до колишнього президента Леоніда Кучми. Не стали винятками і 2011, і 2013 роки. Проте у березні цього року, що «Укроліяпром», підтримуючи пропозиції ПАТ «Вінницький МЖК» і ВАТ «Чернівецький МЖК» щодо встановлення експортного мита на насіння ріпаку та сої, звернулася до голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана з відповідною пропозицією. Аргументи асоціації були незмінні:  вітчизняні підприємства зацікавлені в максимальній переробці не тільки соняшнику, а й ріпаку та сої. Однак масовий експорт цих культур не дозволяє значно нарощувати виробництво соєвої та ріпакової олій, а також шроту, які користуються попитом на світовому ринку.

Чим обернеться мито?

Опитані Agravery.com виробники олійних культур, які наразі стикнулись з експортним митом, розцінюють таку міру по-різному. Якщо виробники соняшнику вважають мито поштовхом до розвитку галузі, то льонарі — навпаки бідкаються, оскільки ринку збуту та культури споживання в Україні для лляної олії немає.

«Введення мита було значним кроком вперед для розвитку переробки насіння соняшнику та виробництва олії», — розповідає на умовах анонімності менеджер великої компанії з виробництва соняшникової олії. Наразі, за його словами, на нашу країну припадає більше половини всього світового експорту соняшникової олії, і Україна є фактично монополістом у цьому.

Проте, зазначає Марія Колесник, у надлишку виробничих потужностей винні самі виробники. «При виробництві насіння в середньому 10-11 млн тонн на рік його експорт не перевищує 400-500 тис. тонн, решта йде на переробку», — каже вона, додаючи, що в надії на завоювання великої частки ринку деякі олійники невиправдано стрімко нарощували потужності. Цікаво, що й налагодити на вільних потужностях переробку сої та ріпаку досить складно, каже голова асоціації «Укрсоя» Віктор Тимченко. «Це дуже затратний процес переобладнання. Проте все можливо. Просто зараз у нас переобних потужностей для цих культур вільних майже немає», — каже він.

Ірина Костюшко, власниця агрокомпанії «Зоря» на Житомирщині, яка вже три роки займається вирощуванням олійного льону, вважає, що мито — лише перепона для розвитку ншевої галузі. «Зараз ставка експортного мита 10%. Але, на жаль, цей захід не пішов на користь виробникам льону так, як допоміг розвитку переробки соняшнику. По-перше, культура нішева, і її виробництво не масове. А щоб воно стало масовим, необхідна державна підтримка, якої льонарі, на жаль, не відчувають», — говорить Ірина Костюшко. За її словами, поштовх галузі могло б дати скасування мита, адже для того, щоб переробляти льон всередині країни, потрібно для початку забезпечити обсяги виробництва, при яких переробні комплекси працювали б беззбитково. «Ринок льону олійного в Україні не розвинений, оскільки тільки 15% переробляється, а решта  — тільки експорт, споживчий ринок не розвинений. Якби попит на лляну олію перевищував пропозицію, то бізнес би відреагував і збільшив виробництво», — каже вона. На її думку, той факт, що насіння льону потрапило в одну номенклатурну групу разом з соняшником, робить його не конкурентоспроможним щодо Росії та Казахстану, які нарощують обсяги виробництва і експорт.

Втім, навряд пропозиція асоціації буде прийнята.  «Зменшення мита на соняшник — одна з вимог зони вільної торгівлі з ЄС, тому не думаю, що їм вдасться пролобіювати додаткові мита», — каже Марія Колесник. Негативно поставилися до ініціативи і в Кабміні. Наприклад, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус ініціативу не підтримав. «Я проти введення експортного мита на сою. Ми у бідних аграріїв і так забираємо спецрежим ПДВ. Ще й забирати можливість експортувати за ринковою ціною? Це не зовсім правильно», — сказав він.

Марія Бровінська