Перегляд посівів: чи виправдались сподівання аграріїв щодо сої

Обираючи культуру для засівання полів багато хто з аграріїв цього року вирішив зробити ставку на сою. Так, наприклад, вчинили у «Мрії», засіявши соєю найбільшу площу серед ярих культур — 20,2 тисячі тонн. Загалом, соєю було засіяно майже на 20% більше, ніж в 2015-му році, — 2,2 млн. га, доповідає Мінагрополітики.

«Соя — це культура яка дає стабільний прибуток. Плюс — це культура, яка переробляється як в Україні, так і за кордоном, тому проблем з її реалізацією не буде в найближчі п’ять років», — розповів сайту директор агровиробничого департаменту компанії «Агротрейд» Олександр Воскобойник, пояснюючи, чому компанія цього року вирішила відвести під сою вісім тисяч гектарів. За даними Держслужби статистики, рентабельність сої минулого року склала 34%, що майже стільки скільки у соняшника (37%). Але, за словами Воскобойника, крім того, що соя — це високомаржинальна культура, вона є одним з кращих попередників під інші культури. Через цю особливість, вважає в Асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко, вирощування сої в Україні слід популяризувати і всіляко «привчати аграріїв» до того, що соя обов'язково мала бути присутня у сівозміні. Адже соя і не виснажує землю, подібно соняшнику, а навпаки сприяє родючості ґрунтів, насичуючи їх азотом. 

Але сподівання аграріїв на сою не повністю реалізуються. В першу чергу через сильну посуху у серпні.

«До початку вересня у рослин сої продовжується формування насіння. В результаті тривалої засухи їхні рослини значно відстають у рості і розвитку в порівнянні з минулими роками. На деяких площах рослини і зовсім засохли, або не сформовали репродуктивних органів. Вже перші відгуки виробників про новому врожаї невтішні і, незважаючи на збільшення посівних площ, можливе значне зниження врожайності після сильної посухи на початку серпня», — впевнена Валерія Пекін, аналітик компанії «Фенікс Агро». За словами керівника аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марії Колесник, через посуху їх прогноз на врожайність – 16,5 центнерів з гектара. При тому, що в сезоні 2014/2015 вона становила 21,6. Загалом, вони прогнозують врожай в 3,87 млн. тонн.

Станом на 4 вересня сою зібрали лише з 9% прогнозованих площ, зібрав 343 тис. тонн при врожайності – 17,8 ц/га (у 2014 р. – 17,9 ц/га), звітує Мінагрополітики.

Все на експорт

В Україні соя майже не використовується — майже весь її врожай йде на зовнішні ринки. Так минулого сезону аграрії поставили рекорд з експорту соєвих бобів: до кінця сезону 2014/2015 він зріс майже вдвічі, до 2,4 млн тонн. Це, власне, також є причиною, що приваблює до культури — стабільна валютна виручка в умовах постійної девальвації гривні. За даними агенції «УкрАгроКонсалт», серед покупців у  минулому сезоні з'явився Іран і відразу зайняв третє місце за обсягами закупівель. Хороші перспективи щодо постачання до Саудівської Аравії та Ізраїль.

Цікавість до сої росте по всьому світу. З 2005 року обсяги виробництва сої збільшилися майже вдвічі і на сьогоднішній день складають приблизно 310 млн тонн, що на 6 млн тонн вище показників попереднього року. З одного боку це приваблює виробників в різних країнах, з іншого – ставить їх в небезпечну залежність від покупця.

«Варто брати до уваги, що основний споживач — Китай — показує девальвацію та зниження біржових індексів, що вже зараз позначилося на світових цінах як на сою, так і на продукти її переробки», — говорить керівник аналітичної служби компанії Dykun Руслана Бутило. Крім того, додались ціни на нафту, які потягли за собою ціни на всі зернові та олійні, які можуть бути сировиною для біопалива.

«Як наслідок, експортний ринок української сої терпить крах. Вже до кінця першої декади вересня українська соя на світовій арені оцінюється в 350 дол./FOB, що на 40 доларів на тонні менше, ніж роком раніше», — говорить Валерія Пекін. Але падіння цін йде по всьому світу. Так на початку останньої декади серпня ціни на сою знизились до цін жовтня 2009 року — ф’ючерс вересня 2015 г. впав до $332,62, а ф’ючерс листопада — до $326,83

Втім, виробники налаштовані доволі спокійно.

«Ціни нас не повністю влаштовують, але вони пояснюються реакція світового ринку на знижуються ціни на пальмове масло, яке є основним конкурентом масла соєвого», — говорить Олександр Воскобойник. За словами Марії Колесник, ціни на зернові зменшились значно більше. Крім того, ціни на сою проіндексувались слідом за девальвацією — якщо зараз закупають в гривні по 8570 грн/тонна, то рік тому було по 5200-5400 грн/тонна.

Це дає шанси навіть тим компаніям, які не мають змоги притримати сою до зими, коли ціни почнуть зростати. Тим більше, що зараз, користуючись ціновим провалом, ураїни-імпортери сої нарощують закупівлі олійної. Зокрема, зростання поставок продукції спостерігається в напрямку країн Близького Сходу. Так, згідно з даними Oil World (Німеччина), в липні-вересні поточного року імпорт соєвих бобів в Іран може досягти 615 тис. т проти 96 тис. т за аналогічний період роком раніше, до Туреччини — 452 тис. т проти 436 тис. т , в Ізраїль — 92 тис. т проти 70 тис. т.

Перспектива за тваринами

За словами Марії Колесник, є всі підстави вважати, що популярність сої в Україні буде зростати. Та не лише через експорті можливості.  Це той випадок, коли продукція може знайти величезний збут на внутрішньому ринку. Введення сої в раціон годування тварин підвищує якість м'яса і здешевлює його виробництво — такий результат показують дослідження ПК «Біопрепарат», повідомляє агентство «Інфоіндустрія».

За думкою Віктора Тимченко, у тваринництві ми будемо неконкурентоспроможними, якщо не зуміємо впровадити в відгодівлю тварин і птиці використання сої. Тому посіви сої наступного року скоріше за все зростатимуть. Тим більше, що великі компанії, які мають потужні елеваторні комплекси, матимуть змогу притримати її до зими. А, наприклад, минулого лютого за тонну сої давали близько 11 тисяч гривень. 

фото: pixabay.com