Реклама

Об'єднана пшениця: чи потрібен аграріям дозвіл на змішування зерна різних партій?

Якщо вірити фахівцям з Офісу ефективного регулювання (BRDO), уряд знайшов спосіб залучити додаткових 10 мільярдів гривень в економіку України за наступні чотири роки. І цей спосіб – скасування заборони на змішування зерна різних партій на зерносховищах. Чи згодні з такою оцінкою самі аграрії? 

У понеділок було опубліковане розпорядження Кабміну № 166 від 10 березня 2017 року, яке скасувало "Інструкцію про ведення обліку та оформлення операцій із зерном". Ця інструкція встановлювала обов’язкове роздільне зберігання різних видів зерна на портових елеваторах, що суттєво знижувало обсяг потужностей зерносховищ. Водночас, 24 листопада 2016 року Кабмін вніс правки до наказу Мінагрополітики № 661 від 13 жовтня 2008 року, після чого було знято заборону на змішування зерна на складах хлібопереробних підприємств.

Читайте також: Енергія з відходів: три історії про заробіток на рештках виробництва

У BRDO наголошують - через такі логістичні складнощі наші аграрії кожен рік недоотримували $8-10 на кожній тонні зерна. Це, у свою чергу, призводило до суттєвого зменшення ліквідності вітчизняних підприємств. Тому, в установі сподіваються, що скасована заборона на змішування зерна дасть зниження логістичних втрат мінімум на 12%, а також дозволить наростити завантаженість портів України, і як наслідок, надходження до бюджету.

Але чи справді дозвіл на змішування зерна дасть такий економічний ефект? І чи актуальним є таке рішення для агробізнесу?

 

Народжене в СРСР

Експерти та аграрії пояснюють – заборона змішувати зерно на елеваторах залишилась у спадок від СРСР. Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов пояснює, що стандарти, які регулювали умови зберігання та якість зерна в Україні, були орієнтовані на внутрішніх споживачів – борошномелів, і базувались на радянських держстандартах, а не на міжнародних. Оскільки на сьогоднішній день на внутрішньому ринку споживається лише одна чверть пшениці, вирощеної в Україні, вимоги в Україні до якості зерна та його зберігання потрібно приводити до світових стандартів.

Читайте також: Нові наглядачі: що дасть АПК реформа наглядових рад стратегічних держкомпаній?

“Наприклад, по нашим стандартам пшениця 3 класу має містити 11% білка, а за світовими стандартами – 11,5% білка. Таким чином, наша пшениця не "вписується" в рамки загальноприйнятих стандартів у Франції, США, Росії та інших країнах-постачальниках зерна", - каже Горбачов.

Норма заважала у першу чергу великим зернотрейдерам, які працюють на експорт. Як каже директор агрофірми "Долінка" та очільник кооперативу ПУСК Олександр Буюклі, середні агрофірми не оперують настільки великими обсягами зерна, аби нести втрати від через неможливість змішувати зерно різних класів на елеваторі.

Як підсумовує голова Українського товариства економічних свобод Мар’ян Заблоцький, відмова від такої норми є виключно позитивним кроком, завдяки якому вдалося позбавитись від рудименту радянської регуляторної системи, яка намагалась контролювати все, але безуспішно. З його точкою зору погоджується і в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації Марія Дідух. За її словами, учасники УАКу в цілому позитивно відгукуються про рішення уряду дозволити змішування зерна на елеваторах. Але водночас варто очікувати, що через змішування зерна відстежити власника тої чи тої партії стане складніше, через що між аграріями можуть бути суперечки. А трейдерам, які працюють в "тіні", у чомусь стане навіть простіше працювати.

 

Зернові і грошові ріки

Мар’ян Заблоцький вважає, що скасування заборони на змішування зерна не дасть ніякого економічного ефекту, оскільки такого припису зернотрейдери насправді не дотримувались, і максимум витрат, які могли зазнати аграрії – це штраф від перевіряючих інспекторів.

Микола Горбачов вважає інакше. За його словами, таке рішення уряду мало того, що дає можливість працювати зернотрейдерам виключно у правовому полі, так ще й дасть аграрному сектору додаткових $70-100 мільйонів на рік. І у цю цифру включено не лише оптимізація логістичних витрат, але й підвищення вартості зерна, що експортується з України. Аграрій пояснює – через неможливість якісно змішувати зерно на вантажних суднах ціна на продовольчу пшеницю з України була набагато нижчою, ніж ціна на таку ж пшеницю з Росії.

Читайте також: Молочні ріки, проблемні береги: думки експертів про ціни на молоко

"50% експорту пшениці з Росії йде через порти Азовського моря, де зерно навантажується на судна невеликої тоннажності. Потім уже в морі зерно перевантажується на судна більшої тоннажності, і так змішування зерна росіян відбувається більш якісно, ніж коли ми завантажуємо своє зерно у чорноморських портах на великотоннажні судна. Тому російська продовольча пшениця на світовому ринку була більш конкурентною, ніж українська", - каже Горбачов. Але тепер, як каже президент УЗА, українські аграрії зможуть ще перед завантаженням на судна, на елеваторах провести змішування зерна різних партій, і таким чином отримати продукт, більш конкурентний на зовнішньому ринку.

Іван Киричевський

фото: agro2b.ru



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама