На дієті: хто, коли й чому забороняв українську кондитерську продукцію

Минулого тижня слідом за Росією, яка вже два роки відмовляється від українських солодощів, часткове ембарго на поставки української кондитерськох продукції наклав Європейський Союз. В першу чергу це стосується цукерок з горіхами, які європейці не пускають черед відсутність Сертифікату відповідності.

За словами президента галузевого об'єднання "Укркондпром" Олександра Балдинюка, це штучне блокування, яке виникло тому, що у вересні 2014 року ЄС увів у дію Регламент №884/2014. Яким через ризик зараження афлатоксинами запровадив особливі умови на імпорт із будь-якої країни харчових продуктів, які містять у своєму складі більше 20% арахісу та деяких тропічних горіхів. В першу чергу це торкнулося кондитерських виробів. Згідно із зазначеним Регламентом, країна-експортер таких харчових продуктів повинна видавати своїм підприємствам, які ввозять на митну територію ЄС відповідну продукцію, Сертифікат здоров’я за визначеною формою.

Читайте також: Хто виграє від заборони солодощів Бориса Колеснікова?

"Нічого складного у реалізації цієї вимоги немає. В Україні є багато сертифікованих лабораторій, які ефективно перевіряють показники безпечності, дотримання яких підтверджується цим сертифікатом", - каже Балдинюк. Проте в нашій країні відсутня процедура, за якою такий сертифікат мають видавати в Україні. І така ситуація, ймовірно, виникла тому, що процес реформування контролюючих та сертифікуючих органів йде непослідовно. Нагадаємо, в Україні в рамках реформи контролюючих органів та дерегуляції створюється вже майже рік новий орган - Державна служба з питать безпеки продуктів та захисту прав споживачів, яка має увібрати в себе функції державної ветеринарної та фітосанітарної служби, санепіднагляду, держспоживінспекції та деяких інших інспекцій, що ліквідовуються. А саме цей новий орган має набути повноважень щодо Сертифікату здоров'я. 

До слова, за словам Балдинюка, потенціал експорту кондитерської продукції, що містить в своєму складі 20% і більше арахісу або фісташок чи фундуку, з України до ЄС складає в перспективі 10 тис. тонн на рік, що забезпечить додаткове використання українського цукру в обсязі 5 тис. тонн, борошна – 4 тис. тонн, масложирової продукції – 3 тис. тонн, крохмалопатоки – 1,5 тис. тонн. Наразі проблема вирішується в кулуарах уряду й, за даними видання, може бути вирішена вже до кінця тижня.

Agravery.com згадав, хто ще, окрім ЄС, блокував поставки українських солодощів та як вирішилась ситуація. 

Росія. 

Заборонили - продукцію Roshen, всі солодощі

У липні 2013 року тодішній голова Росспоживнагляду, головний державний санітарний лікар Росії Геннадій Оніщенко зробив заяву про заборону ввезення кондитерських виробів компанії корпорації Roshen на територію Росії з причини невідповідності вимогам до якості і безпеки. В молочному шоколаді “Рошен” був, начебто, виявлений бензапірен.

Корпорація тоді відправила офіційний запит до Федеральної служби з нагляду у сфері захисту прав споживачів та добробуту людини з проханням ознайомити підприємство із актами, які свідчать про такі порушення, а також відповідають законодавчим нормам РФ. Проте цього не сталося. Заборонні заходи Росспоживнагляду, за оцінками галузі, завдали українській економіці значних економічних збитків. Зокрема, щомісячний експорт кондитерської продукції «Рошен» до РФ складав тоді в середньому 135 млн. грн. Щомісячні втрати України оцінювались мінімум у 17 млн доларів лише від недоотримання валютної виручки.

Фабрика  Roshen в Липецьку.

Більше того, вже через рік Росія відмовилась від усіх без винятку солодощів. Наразі українських солодощів, окрім тих, що виробляються виробничими підрозділами українських компаній, в Росії нема. Також важливо зазначити, що Росія вже протягом 10 років застосовує до України обмежувальні заходи по відношенню до карамелі. Постачання цього продукту впало за 10 років з 140 тис. тонн до 5 тис. тонн на рік.

Читайте також: Російський суд прийняв сторону Roshen в суперечці з податківцями

Слідом за російськими заявами українські солодощі перевірили Молдова, Казахстан, Таджикістан, Грузія. Проте, на відміну від північного сусіда, порушень якості в продукції українських кондитерів не знайшли.

Білорусь. 

Заборонили - карамель, всі солодощі, реєкспорт продукції Roshen

Змінити смак білорусам довелось ще весною 2013 року. Тоді Білорусь була четвертим за розмірами експортним ринком для українських кондитерів (понад 5% всього експорту; дані Держстату за 2012 рік), але раптово припинила приймати українські солодощі прямо на митниці. Через обмеження поставок втрати українських кондитерів оцінювались 40 млн грн щомісячно. 

За даними учасників ринку, труднощі з постачанням продукції зазнали тоді найбільші виробники кондитерських виробів України, в тому числі Roshen, «Конті», АВК і ЖЛ. В неофіційних бесідах менеджери компаній пов'язували дії білоруської влади з націоналізацією фабрик в країні. «До 50% всього імпорту кондитерських виробів в Білорусію доводиться на українську продукцію.  У білоруські магазини тоді навіть надходили негласні доручення від влади обмежити місця на полицях для імпортної продукції. Про це українцям повідомили контрагенти в Білорусі. Таким чином білоруська влада планувала захистити вітчизняних кондитерів. В результаті таких дій білоруської сторони було повністю припинено експорт кондитерських виробів з України напередодні Пасхи, коли спостерігаються пікові продажі.

Після вирішення першої проблеми, у взаєминах з Білоруссю виросла нова проблема. Митниця Білорусі в серпні вжила заходи з недопущення ввезення на територію Росії через пункти пропуску на білоруській ділянці митного кордону Митного союзу та реекспорту з території Республіки Білорусь кондитерських виробів, вироблених українською кондитерською фабрикою Roshen.

У 2014 році українці прийняли рішення про встановлення фактів дискримінаційних та недружніх дій Республіки Білорусь щодо кондитерських виробів. Та у відповідь впровадили спеціальне мито у розмірі 55,29% митної вартості товару щодо імпорту в Україну низки товарів білоруського походження. Після врегулювання питання поставок української продукції до Білорусії згадане рішення  було призупинено.

Ситуація повторилась у 2015 році. У квітні Рада міністрів Білорусі прийняла  «Про ліцензування імпорту окремих видів макаронних виробів, а також кондитерських виробів і сировини для їх виробництва за меж єдиної митної території Митного союзу та внесення зміни і доповнень до постанови Ради міністрів  від 17 лютого 2012 року № 156». Це документ передбачав, що імпорт в  Білорусь з-за меж єдиної митної території Митного союзу окремих видів товарів здійснюється за разовими ліцензіями, що видаються Міністерством торгівлі за погодженням з міністерством сільського господарства та продовольства і білоруським державним концерном харчової промисловості «Бєлгоспіщепром». Та лише за наявності укладених між концерном і українським підприємством-виробником Угод про умови поставок до Республіки Білорусь виробів, на які встановлюються мінімальні ціни. В ході переговорів із «Бєлгоспищепром» українським підприємствам була висунута умова щодо збільшення ціни продажу продукції в Білорусії на 30-500%. Таке підвищення ціни унеможливило продажі. .

А з 27 серпня цього року Білорусь знов припинила приймати українські цукерки, прийнявши в серпні постанову «Про внесення доповнень в постанову Ради міністрів від 17 лютого 2012 р. № 156», якою запроваджується державна санітарно-гігієнічна експертиза продукції закордонного виробництва.

Казахстан.

У 2005-2007 роках Казахстан провів спеціальне захисне розслідування щодо імпорту шоколадних кондитерських виробів. Попри значні порушення положень угоди про створення зони вільної торгівлі СНД та процедур, визначених угодою про спеціальні захисні заходи СОТ, допущені в ході розслідування, 14.09.2011 р. Уряд Республіки Казахстан прийняв постанову № 1055 „Про введення захисних заходів відносно ввезення деяких видів кондитерських виробів”, якою увів захисні мита на шоколадну продукцію терміном на 3 роки. Під ці обмеження потрапила й Україна.

Мінекономрозвитку України тоді провело розслідування з метою встановлення дискримінаційних та недружніх дій з боку Казахстану відносно українських підприємств кондитерської галузі. За результатами цього розслідування, у 2012 році Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України прийняла рішення, відповідно до якого встановила факт дискримінаційних та недружніх дій з боку Казахстану. Попри цей факт, недружні дії Казахстану залишились без адекватної відповіді з боку української сторони.

Українські кондитери зазнали тоді значних збитків внаслідок казахських торговельних обмежень. Падіння експорту із України в Казахстан склало 18,4 тис тонн. Сума інвестицій, що не були вкладені в основні фонди підприємствами кондитерської галузі, в 2011-2012 рр. сттановила близько 100 млн. грн., втрати фонду оплати працівників кондитерських підприємств в 2012 році становлять 14,4 млн. грн., втрати держави внаслідок недоотримання податків склав 15,3 млн. грн.

Марія Бровінська

Читайте також: 

Арешт майна Roshen у Липецьку продовжений до грудня

Зрада в шоколаді: хто підставив українських експортерів

фото: e-news.su