Мікродобрива як важливий елемент підвищення прибутку

Як би не хотілось фермерам у цей непростий час зекономити на підгодівлі рослин, але без внесення добрив розраховувати на високу врожайність сільськогосподарських культур, на жаль, нема сенсу. На виснажених та збіднених ґрунтах хіба що озиме жито може добросовісно віддати свої три тонни з гектара, та й то за умови погожої й не надто морозної зими. Тож, якщо ви не плануєте покладатись на милість природи або розпочати практикувати монокультуру, варто попіклуватись про родючість ґрунту і зробити це так, щоб фінансові й трудові затрати окупились прибутком від вирощеного врожаю. 

«Без добрив збирайтесь лише на врожай бур'янів»  

Саме так каже народна мудрість, яку, безперечно, знає кожен аграрій. Знає, та з різних причин, переважно фінансових, не завжди має змогу слідувати їй. А якщо й вдається втиснути в загальний бюджет витрати на добрива, то перевага традиційно надається основним мінеральним. І хоча важливість азоту, калію та фосфору неможливо переоцінити, для підвищення продуктивності рослинам необхідна ще низка мікроелементів, які здатні напряму впливати на якісні та кількісні характеристики врожаю. 

Ще один, не менш важливий, аспект — якість та походження добрив. Саме від цих показників залежить їх ефективність і потенційна користь для рослин. Якщо на городі для підвищення врожайності огірки можна покропити розчином дріжджів чи молочною сироваткою, то з сільськогосподарськими культурами подібний ефект плацебо не спрацює, оскільки для реального результату рослинам потрібні реальні поживні речовини. І бажано — сертифіковані та дійсно робочі. Тому дуже важливо купувати добрива від знаних виробників у перевірених дистриб’юторів, які мають дозвіл на реалізацію продукції та сертифікати на неї. І не важливо, що це буде — спеціалізований садовий центр чи невеличкий агро інтернет магазин — вимоги до кожного продавця лишаються незмінні.  

Ці очевидні речі знаємо, пам’ятаємо, практикуємо, але шукаємо подешевше, поближче, пошвидше. І нерідко замість того, щоб замовити добрива у старих-добрих виробників на кшталт Украгрохімхолдинг чи ДніпроАзот або на найбільшій в Україні ліцензованій агроплатформі Ферм, ми купуємо карбамід, аміачну селітру і монодобрива деінде: у зальотного продавця, на сумнівних маркетплейсах з «терміновою ліквідацією складу», та хоч би й з рук — аби по суперцінам.  

Проте чи не єдиним надійним способом купити добрива за зниженою вартістю і при цьому не втрапити на фальсифікат — відслідковувати міжсезонні продажі, які зазвичай починаються взимку. На таких розпродажах можна прямо у виробника придбати оригінальну продукцію за вигідною ціною, яка на чверть, а то й на третину, нижча стандартної ринкової. Однак робити такі запаси доцільно лише у тому випадку, коли для їх зберігання є підходяще складське приміщення з відповідними параметрами температури, вологості та інших важливих показників. Після цього можна спокійно фіксувати добрива у технічній карті господарства.   

«Навіщо складати схему внесення добрив?» 

Здавалось би, логічне питання. Добрива купили, застосували і забули. Але навіть при однократному удобренні ґрунту слід заздалегідь продумати і прописати головні аспекти та ймовірні нюанси, пов’язані з особливостями ґрунтово-кліматичних умов регіону вирощування та специфікою агротехніки вирощуваної культури. В такому разі буде значно легше контролювати стан поля і рослин, а також вдасться уникнути непередбачуваних форс-мажорів, що можуть призводити до простоїв техніки чи зайвих фінансових витрат.  

Складаючи такий план, слід обов’язково враховувати, що грамотне підживлення зернових, олійних, овочевих та деяких видів технічних культур включає кілька етапів внесення органо-мінеральних речовин. Це пояснюється тим, що всі культурні рослини у різні фази розвитку потребують різної кількості поживних елементів. І, якщо під час передпосівної підготовки ґрунту використовувався тільки комплекс NPK, в подальшому для додаткових підгодівель рослин найдоцільніше застосовувати саме мікродобрива. Це допоможе закрити потребу рослин в одному чи кількох мікроелементах, при цьому не доводити ґрунт до перенасичення надлишковою кількістю мінеральних речовин.  

Виходячи з цього, у схему підживлень с/г культур потрібно додавати комплекси мікроелементів з урахуванням трьох основних пунктів: 

  • хімічний склад ґрунту на початку сезону; 
  • біологічні особливості вирощуваної культури; 
  • доцільність проведення підживлень з огляду на зовнішні фактори. 

Що це нам дасть? По-перше, спонукає нарешті провести лабораторний аналіз ґрунту і визначити дефіцитні мікроелементи. По-друге, розібравшись у потребах рослин на кожній фазі вегетації, за допомогою мікродобрив можна буде коригувати розвиток рослин, зокрема впливаючи на кількість та стабільність зав’язі, процеси плодоутворення, якість продукції та, власне, на саму врожайність. І, по-третє, нормоване внесення одного чи кількох елементів живлення робить застосування добрив максимально рентабельним та раціональним, нівелює необхідність витрачатись на комплексні добрива, склад яких часто обирається навмання і може взагалі не принести жодної користі.     

А от мікродобрива ніколи так з нами не вчинять. Адже, як правило, ці препарати мають легкодоступну для засвоєння рослинами форму. Ефективність мікродобрив особливо помітна на полях з чітко вираженою недостачею того чи іншого мікроелемента і на культурах, які є чутливими до фосфору, бору, молібдену та інших речовин. Крім того, позитивний вплив мікродобрив на рослини має науково-доказову базу, яка свідчить про те, що ці речовини сприяють активізації важливих біохімічних процесів в рослинах, включно з синтезом хлорофілу, обміном речовин, транспортом мікроелементів та ін.  

Тож, якщо бодай раз не відмахуватись, а виважено підійти до підживлення рослин мікродобривами, можна на власному досвіді пересвідчитися в доцільності їхнього застосування, кінцевим результатом якого є підвищення прибутків від реалізації вирощеної агропродукції. А щоб якомога точніше оцінити, наскільки успішно застосовуються вибрані мікродобрива і який їхній реальний внесок у збільшення продуктивності рослин, можна залишити в посівах невелику ділянку з рослинами, для яких підживлення не проводитимуться. В кінці сезону зібрати врожай неудобрених рослин і порівняти його з врожаєм, які дали рослини з такої ж самої площі, але під які вносилися мікродобрива. Знаємо, що ви знаєте, але все ж підсумуємо: результати експерименту буде видно навіть неозброєним оком ще до збору врожаю. 

 


Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама