Міфи про захист. Чому може не «спрацювати» найякісніший ЗЗР?

Проект «Міфи про захист» присвячений стереотипам і найпоширенішим помилкам, які аграрії допускають в роботі із засобами захисту рослин. 

Головний редактор Agravery.com

Ще під час праці агрономом-консультантом я займався продажем пестицидів і часто чув, а іноді і стикався із звинуваченнями в тому, що «продукт неякісний, продали мені якусь маячню, поверніть гроші і покрийте збитки і взагалі працювати з вами більше не буду». Але коли приїжджаєш до цього агронома або власника господарства на поле, то найчастіше з'ясовується, що проблема була зовсім не в пестицидах, а в головах. Тому, щоб уникнути таких проблем в майбутньому, пропоную розглянути найбільш поширені помилки, які роблять агрономи при використанні засобів захисту рослин.

Неправильний регламент застосування

Це наймасовіша і поширена помилка і не завжди в ній винен агроном. Зараз я поясню чому. У всіх каталогах, переліках і на всіх етикетках пестицидів міститься інформація про регламент застосування того чи іншого препарату. Це ті умови, при дотриманні яких препарат повинен спрацювати саме так як потрібно, але якщо ви свідомо порушуєте ці правила, то ефективність використання препарату ніхто гарантувати вам не може. І це рішення потрібно приймати на свій страх і ризик. Для прикладу розглянемо страховий гербіцид. Його регламент застосування містить в собі кілька пунктів, а саме фазу розвитку культури, фазу розвитку об'єкта, який ми хочемо знищити (чи то пак бур'яни), конкретно перелік цих бур'янів, рекомендовану норму витрати препарату і норму витрати робочого розчину на гектар, а також температурний режим. А тепер для прикладу уявімо ситуацію, в якій агроном теоретично не винен. У розпал сезону продажів пестицидів агроном побачив на своїх полях проблему, яка потребує швидкого вирішення, але необхідного інструменту для її вирішення на складі немає, а значить його потрібно замовити. Він дзвонить своєму знайомому менеджеру з продажу ЗЗР та просить привезти «на вчора» пару каністр з необхідним пестицидом. Але через значне навантаження компанія-постачальник не встигає оперативно привезти. Через три дні неабияк посивілий агроном отримує свою довгоочікувану посилку і негайно вносить пестициди на свої поля. Але, от невдача, критична фаза, наприклад кукурудзи, вже пройшла, сьомий лист виліз, а за регламентом потрібно щоб було не більше п'яти. Але вибір невеликий, або ризикнути і внести препарат, або плюнути на все і залишитися з засміченим полем. Тоді агроном приймає рішення вносити препарат. Закономірно він спрацьовує не зовсім так як має, погано не тільки бур'янам, але і самій кукурудзі. У кращому випадку вона зупиняється в рості і сидить так кілька тижнів, а в гіршому відправляється в Вальхаллу, ну або куди там відправляються рослини, загиблі смертю хоробрих в нерівній боротьбі з хімікатом.

Читайте також: Держава платить: як Кабмін розподілятиме дотації - оцінка експертів

І ось тут-то агроном, звичайно, не зовсім винен в тому, що проблема вирішена не так як потрібно, винен той, хто вчасно не закупив необхідні в розпал сезону препарати, але оскільки найчастіше замовленням цих самих препаратів займається саме агроном, то і винен все-таки він. Але, щоб сильно не влетіло від керівництва агроном каже, що препарат поганий, і що він не винен. Тоді господар вирішує розібратися в проблемі і отримати компенсацію за спалені наприклад 100 гектарів кукурудзи європейської селекції, чиє насіння само по собі влетіло в копієчку, а підготовка ґрунту, внесення добрив і посів коштували теж не мало і бажано було б отримати назад витрачені вже гроші. А в ідеалі ще й компенсацію за те, що доведеться пересівати поле. І ось тут-то починається найцікавіше. Приїжджає на поле менеджер, який спочатку вислуховує багато про себе і препарати, які він мав необережність продати агроному. І якщо менеджер досить досвідчений, то він проведе невелике розслідування з допитом: запитає про час доби при внесенні пестициду і температуру навколишнього середовища (це критично важливо, так як більшість препаратів можуть не працювати або працювати неправильно при високих або низьких температурах). З'ясувавши цей момент, уточнить норму внесення (якщо вона була перевищена, то препарат також міг спрацювати неправильно і негативно вплинути на саму культуру, а якщо була знижена - то препарат міг спрацювати занадто слабо, або взагалі не спрацювати) і, якщо норма була в межах регламенту, продовжить свій допит. Наступним пунктом буде норма витрати робочої рідини (найчастіше в регламенті вказано витрата робочої рідини в діапазоні від 200 до 300 літрів на га і в разі його невідповідності можливе погіршення роботи пестицидів, особливо в разі зменшення норми витрати до критично низьких показників в 50-100 літрів) і останнім питанням (насправді воно може бути і першим) буде фаза розвитку культури (тут агроном може сказати, що вона відповідала п'яти листам і препарат в таких умовах повинен був спрацювати нормально), але тут важливо дізнатися дату обробки і самому визначити приблизну фазу розвитку рослин на момент обприскування.

Після чого менеджеру необхідно довести власнику фірми то, що регламент було не дотримано і препарат спрацював неправильно через те, що культура переросла, а значить і провини препарату тут немає. Також поряд з тим, що оптимальна фаза зростання і розвитку культури вже пройшла, оптимальна фаза бур'янів (дводольних і злакових) теж упущена. Вони переросли, що буде знижувати технічну ефективність застосованого страхового гербіциду.

Погодні умови

Однією з проблем може бути погода. Наприклад, відразу після обприскування випав дощ і змив майже весь препарат. Відповідно очікуваного ефекту від такої обробки не буде, і вина тут не в тому, що препарат поганий. Це стосується практично всіх пестицидів, як генериків, так і оригінальних. Дещо поліпшити ситуацію може додавання в бакову суміш ПАРа (поверхнево активної речовини), що дозволить прискорити проникнення пестициду в рослину і дещо зменшити його змивання, але найкращим варіантом є внесення пестицидів в суху погоду (як мінімум кілька годин після внесення). Але не варто забувати про температурний режим, адже при високій температурі можна просто спалити рослину через те, що краплі, які потрапляють на культуру, можуть спрацювати як лінза, яка при попаданні на неї сонячних променів влаштовує рослині справжнє пекло. Одного разу, проїжджаючи по південних областях України, я спостерігав картину, коли в саму спеку обприскувач з бадьорим виглядом борознив поле і щось вносив.

Читайте також: Підсніжні культури: як горох та соняшник потрапили до переліку озимини

Ще одним прикладом впливу погодних умов можуть служити ґрунтові гербіциди, які критично залежать від вологи. При нестачі вологи препарати просто не будуть «працювати» - саме такий ефект спостерігався на полях соняшнику в центральній частині України в 2017 році. Відсутність опадів повністю нівелювала очікуваний ефект від внесення більшості ґрунтових гербіцидів, що змусило аграріїв витрачати кошти на обробку соняшнику страховими препаратами. До того ж через тривалу посуху урожай соняшнику і так впав, що в кінцевому підсумку відчутно вдарило по кишені. Але це ще не найгірший варіант розвитку подій. Куди гірше, коли вологи занадто багато, тоді ґрунтові гербіциди промиваються вниз до рівня кореневої системи соняшнику, що негативно позначається на його самопочутті. Його крутить і вивертає і в підсумку може вбити. У будь-якому випадку від ґрунтових препаратів при проливних дощах очікувати чогось доброго не варто, яким би дорогими вони не були.

Вітер - ще один підступний ворог аграрія. Вітер не дає нашому обприскувачу вийти в поле, особливо якщо він не оснащений функцією повітряного рукава, яка дозволяє трохи знизити дію вітру на краплі розчину, які летять з форсунок. У регламенті застосування йдеться про те, що обприскування не варто проводити при швидкості вітру більше 5 м/с, але скажу що навіть 5 м/с досить сильно зносить робочий розчин при обприскуванні, що може привести до неприємних ефектів. Починаючи від того, що на частину поля препарат не потрапить взагалі, і закінчуючи тим, що ви спалите шматок сусіднього поля, якщо працюєте з гербіцидами. У будь-якому випадку ви недоотримаєте урожай і будете явно засмучені тим, що не почекали моменту, поки вітер вщухне.

Якість води

Скажіть, звідки ви берете воду для заправки обприскувача? У спеціальних свердловинах або в сусідньому водоймищі? А яке обладнання використовуєте для фільтрації води при водозаборі: сучасні фільтри або жіночий панчіх? Взагалі не використовуєте? Ну і таке буває.

Я неодноразово бачив, як під час набирання води з водойми в бочку потрапляли мул, водорості, риби і навіть дуже великі жаби, і в наслідку все це добро заливалося в обприскувач. Але чи знаєте ви, що мул здатний зв'язувати пестициди і тим самим погіршувати їх роботу? Про негуманне ставлення до риб і жаб взагалі мовчу.

Але залишимо найгірший варіант водозабору і уявімо, що в господарстві обладнаний спеціальний водозабірник і техніка оснащена сучасними фільтрами і оцінимо воду з хімічної точки зору. У води, як і у інших речовин, є рН, який може коливатися від кислого до лужного і в залежності від його рівня вода по-різному взаємодіє з пестицидами. Ваш обприскувач може не встигнути доїхати до поля, як діюча речовина пестициду пройде процес напіврозпаду, і в підсумку ефект від внесення засобів захисту рослин буде м'яко кажучи «не дуже». Наприклад, препарати на основі каптану при рН 8 і вище проходять процес напіврозпаду за 10 хвилин, тобто через 10 хвилин норма внесення препарату зменшиться вдвічі, а через 20 хвилин там залишиться всього чверть від початкової норми. Десмедифам при тому ж рН наполовину розпадається вже через 12 хвилин, а фенмедіфам розпадається ще швидше, вже через 10 хвилин половини діючої речовини практично не буде. Препарати на основі діметоату кілька стійкіше до високого рН і при рН 9 він здатний протриматися до 50 хвилин, що може дозволити вам не тільки доїхати до поля, але і почати внесення до того, як у вашому баку залишиться одна вода. Але і це не найкращий варіант. Про те, щоб залишити заправлений обприскувач ночувати, взагалі варто забути - на ранок від вашого аж ніяк не дешевого і суперефективного препарату може нічого не залишитися. Крім того, вода може містити в собі різні метали, які також будуть взаємодіяти з пестицидами і пов'язувати їх, тим самим погіршуючи їх працездатність. Тому не варто відразу телефонувати менеджеру зі звинуваченнями в поганій якості препарату, а спочатку провести хімічний аналіз тієї води, яку ви використовуєте. У разі поганих результатів почати використовувати спеціальні стабілізатори води, які допоможуть довести рівень рН до норми.

Читайте також: Повз КАСу: аграріїв обмежать у сірковмісних добривах

Звичайно, в сільському господарстві бувають різні ситуації, і однозначно звинувачувати в чомусь один з перерахованих факторів не можна, але дотримуючись правил внесення препаратів і слідуючи регламенту ви зможете мінімізувати негативні наслідки від всіх факторів, що впливають на ефективність роботи пестицидів.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама