Держава платить: як Кабмін розподілятиме дотації - оцінка експертів

Вчора Кабмін нарешті ухвалив плани та критерії розподілу 6,3 млрд грн державної підтримки агросектору на 2018 рік. Перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк деталізував, що уряд підтримуватиме садівництво, виробництво м’яса і молока. Також – агровиробників із річним доходом до 15 млн грн та земельним банком до 500 га, в рамках «фермерського мільярду». Всі деталі озвучених програм погоджені з аграріями та допоможуть перетворити українську економіку із сировинної на економіку доданої вартості, запевняв прем’єр-міністр Володимир Гройсман. За його словами, держпідтримка агровиробників запрацює вже з наступного тижня. Мінагрополітики та Мінфіну потрібно ще декілька днів, щоб остаточно допрацювати деталі розподілу бюджетних мільярдів на розвиток АПК. Після цього остаточно буде відомо суми видатків та деталі їх розподілу.

Але уряд попри обіцянки не погодив з аграріями плани та критерії розподілу дотацій. Про це під час аграрного віче «Сталий розвиток громад» 7 лютого  заявив народний депутат, голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. За його словами, урядовці обіцяли, що в четвер 8 лютого обговорять з з аграріями, якої саме держпідтримки вони потребують. 

Читайте також: Q&A: що буде з молоком "від населення"?

Молоко

Говорить Кабмін. Підтримка молочарства складатиметься з декількох програм. Перша – компенсація частки вартості породистого поголів’я ВРХ, купленого в Україні або закордоном. Мета програми – підняти середню продуктивність однієї корови в Україні від 4-5 тис літрів молока до 7-8 тис літрів молока на рік.  Друга – розподіл 2,5 млрд грн на здешевлення до 3% вартості кредитів на побудову нових або покритття 25-30% вартості реконструкції вже діючих тваринницьких комплексів. Окрім того, товарні господарства отримуватимуть 1500 грн дотації на одну дійну корову, щоб покрити збитки від утримання ВРХ у період низьких надоїв. Господарства населення отримуватимуть 2500 грн на одиницю ВРХ як компенсацію затрат на утримання молодняку ВРХ до 1 року. Ці гроші видаватимуть виключно під належно ідентифіковану худобу. В результаті, поголів’я ВРХ в Україні має вирости на 11%, каже Мартинюк.

Оцінює експерт. В цілому уряд напрацював непогану концепцію розподілу дотацій на молочарство, говорить аналітик компанії «Інфоагро» Максим Фастєєв. Втім останні 5 років молочарям обіцяли чисельні програми з підтримки галузі, які так і не були реалізовані. Тим більш, що уряд так і не пояснив, які саме ресурси витратять на консультаційні послуги та покращення якості молока від населення. 

Читайте також: Обережно, їжа! Чому виробили забагато масла та як його не купити

Фрукти та ягоди 

Говорить Кабмін. У 2018 році садівникам покриватимуть частку вартості закупки нових саджанців фруктових дерев та винограду. Так уряд сподівається, що цьогоріч в Україні з’явиться 3 тисячі гектарів нових садів, для обробітку яких наймуть додаткових декілька десятків тисяч працівників.

Оцінює експерт. У закладці нових площ садів, як і в компенсації частки вартості саджанців нема ніякої потреби, вважає економіст Продовольчої організації ООН Андрій Ярмак. На його думку, держпідтримка аграріїв має працювати «автоматично», без втручання чиновників. Оптимальною, на думку Ярмака, була пропозиція керівника Української плодоовочевої асоціації Федора Рибалко.  Функціонер запропонував  давати дотації лише тим агровиробникам, що експортують свіжу або заморожену плодоовочеву продукцію. Такі постачальники отримували б певну суму або відсоток від суми контракту. Експерт FAO додає, що таку дотацію варто було б давати лише постачальникам, які постачають свою продукцію на світові ринки, окрім країн СНД.

«Щоб експортувати продукцію за межі СНД підприємствам потрібно інвестувати кошти в якісні саджанці, сорти, крапельне зрошення, сховища, сортування. Відповідно підтримка надходила б автоматично лише тим, хто це робить. І тоді б ми не стимулювати невідомо для чого потрібне розширення площ, а стимулювати додавання вартості продукції шляхом експорту», - коментує Ярмак. Але, нарікає економіст, таку пропозицію відхилили представники інших садівницьких асоціацій та чиновники Мінагрополітики.

Ферми

Читайте також: Знижка 25%: за куплену у яких виробників техніку держава повертає кошти - інфографіка

Говорить Кабмін. За словами очільника Мінагрополітики, мільярд гривень на підтримку фермерських господарств розділять на декілька програм. Серед них – 100% компенсація затрат на закупку насіння та здешевлення ставки кредитів до 1% річних. Також – покриття частки затрат на створення молочарських та садово-ягідних кооперативів і затрат на дорадчі послуги, компенсація 40% вартості агротехніки українського виробництва. В результаті таких трат частка фермерів виросте із 6% до 10% у загальному виробництві агропродукції в Україні, прогнозує Мартинюк.

Оцінює експерт. Уряд не виписав, як саме фермери мають досягти своїх 10% у агровиробництві, і як це вплине на вартість харчів для кінцевих споживачів. Тому  складно визначити реальні критерії результативності цієї програми, пояснює старший економіст проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки Олег Нів’євський. На його думку, пропозиція здешевлювати фермерам кредити до 1% річних є прийнятною, але не вирішує проблеми доступу до фінансування. Фермери не вміють вести фінансову звітність. Через це банки не можуть оцінити їхню платоспроможність адекватно, і саме тому видають позики під високі відсоткові ставки, аби покрити можливі ризики.

Пропозицію покривати затрати на насінневий матеріал та агротехніку Нів’євський вважає «контрпродуктивними». За його розрахунками, у аграріїв «осядуть» лише 17 копійок з кожної гривні, виданих на такі програми. Інші 83 копійки отримають постачальники насіння та техніки, зокрема, за рахунок підвищення цін на свій товар. На думку Нів’євскього, це може трапитись вже після перших траншів від держави на покриття затрат на купівлю означених ресурсів для агровиробників.

Читайте також: Олег Нів’євський: Прямі дотації агропідприємствам – це шлях в нікуди