Міфи про захист. Чи безпечні паршиві яблука?

Багато невеликих фермерів, які займаються вирощуванням плодово-ягідної продукції, не обробляють свої насадження, обґрунтовуючи своє рішення тим, що це не екологічно та навіть може нашкодити здоров’ю людини. Проте вони не зовсім усвідомлюють, наскільки уражені хворобами або шкідниками плоди можуть бути небезпечні. Той самий «черв’ячок у яблучку», який на думку споживача свідчить про безпечність такого продукту, насправді завдає людині набагато більше шкоди ніж пестициди, якими могло бути оброблене дерево, аби до яблука не добрався цей черв’ячок. Найпоширенішим шкідником плодових дерев вважаються плодожерки, які прогризають собі шлях до насіннєвої камери, залишаючи на своєму шляху екскременти та фрагменти шкіри після линьки, а гусениця плодожерки линяє чотири рази під час перебування у плоді. Тому споживання таких плодів аж ніяк не покращує здоров’я споживача. Та і їсти чиїсь продукти життєдіяльності не дуже приємно як на мене.

Паршиві яблука не бувають корисні

Теж саме стосується і хвороб плодів. Ідучи по ринку, ви бачите яблука, які уражені паршею і робите висновок, що ці яблука не оброблялись пестицидами і саме через це купуєте їх, адже вважаєте, що вони більш безпечні для вашого здоров’я. Проте це не так - гриби, які уразили яблуко, виділяють токсини і під час споживання шкодять людині. З’ївши одне таке яблуко, ви не відчуєте впливу токсинів на свій організм, проте, якщо ви будете регулярно споживати уражені плоди, то це призведе до накопичення токсинів в організмі та до негативних наслідків для здоров’я.

Розглянемо таку ситуацію: ви купили на вид повністю здорові яблука, проте через певний час вони почали псуватись. Тоді ви просто обрізаєте зіпсовані ділянки і зі спокійною душею з’їдаєте яблуко, або даєте його своїм дітям. Ви навіть не здогадуєтеся, що те, що ви тільки що обрізали, було проявом хвороби, а сам збудник вже давно уразив усе яблуко і активно виділяє мікотоксини, які шкодять людині.

Деякі гриби можуть ззовні ніяк не проявляти свою активність і яблуко на вигляд буде повністю здоровим, проте під час споживання виявиться, що воно має гіркуватий присмак, а його насіннєва камера буде уражена грибковими захворюваннями, такі плоди також не варто споживати.

Кожен гриб, який уражує плоди, спершу повністю їх заселяє, починає виділяти ферменти для того, аби пом’якшити тканини яблука і полегшити собі доступ до цукрів, якими він живиться. Лише після того, як гриб заселив яблуко та почав живитись, він запускає процес розмноження і на поверхні яблука з’являються спори. Такі плоди ні в якому разі не можна вживати в їжу, оскільки вони несуть в собі небезпеку.

Токсичні продукти переробки

Досить часто з уражених плодів обрізають пошкоджену тканину та пускають такі обрізки на переробку, роблячи із них соки, варення та джеми. І якщо у випадку із варенням та джемом плоди проходять термальну обробку під час варіння, тим самим позбуваються більшості грибкових захворювань, то соки такої обробки не проходять і можуть містити у собі небезпечні для людини мікотоксини.

Читайте також: Спроба номер два: що аграріям чекати від оновленої системи блокування накладних?

Ще однією поширеною практикою є використання у їжу варення, яке було пошкоджено грибками. Досить часто, відкриваючи банку із варенням чи джемом, ми бачимо на його поверхні шапку зі спор гриба. І замість того, аби просто викинути банку і відкрити іншу, ми знімаємо ложкою цю шапку і спокійно ідемо пити чай з варенням, навіть не усвідомлюючи, що цим шкодимо своєму організму.

Види грибкових токсинів

Грибкові захворювання виділяють низку токсинів, найпоширенішими із них вважаються Афлотоксини, Патулін, Охратоксини та Зеараленон – усі ці токсини негативно впливають на організм людини.

Афлотоксини – сильно токсичні для організму людини та вважаються сильним канцерогеном, а температурна обробка майже не впливає на ці токсини. Їх виділяють гриби роду Aspergillus, які розвиваються на насінні та плодах рослин, які містять високу кількість олій, наприклад арахіс. При високій концентрації токсину в організмі людини смерть настає протягом декількох діб.

Патулін – високотоксичне з’єднання, що здатне уражувати шлунково-кишковий тракт, у разі потрапляння його в організм. Продукується грибами роду Aspergillus, Penicillium та рідше Byssochlamys. Найчастіше цей токсин зустрічається у плодах яблук, проте і на інших плодових культурах його також можна знайти. У соках цей токсин посилює свою негативну дію, проте повністю нівелює свою дію під час бродіння.

Читайте також: Революція в бокалі: до чого призведе легалізація дрібних виробників вина

Охратоксини – викликають захворювання печінки та шлунково-кишкового тракту. Ці токсини продукуються грибами роду Aspergillus та Penicillium, які розвиваються на зернових культурах.

Зеараленон – токсин діє на людину як гормон естроген, тобто він стимулює розвиток первинних та вторинних жіночих статевих ознак. Цей токсин виробляють гриби роду Fusarium, які розвиваються на зернових культурах, горіхах, а також бананах.

Ми самі винні

Споживачі самі стимулюють дрібного фермера відмовлятись від захисту своїх дерев, надаючи перевагу ураженим плодам, що виглядає зовсім нелогічно, оскільки вони своїми ж руками наносять шкоду собі та своїй родині. Навпаки, потрібно обирати здорові, не уражені шкідниками та хворобами плоди, аби стимулювати виробника краще захищати свої сади.

При правильному використанні якісних пестицидів та агрохімікатів жодних наслідків для людини не має бути, оскільки до моменту збирання врожаю після обприскування повинно пройти щонайменше 30-40 днів, за цей період токсична речовина багато разів пройде період напіврозпаду та не буде присутня у плодах. У подальшому ви отримуєте якісний продукт без шкідників та хвороб, які не зашкодять вашому самопочуттю. Окрім хімічних пестицидів можна використовувати біологічні методи захисту і вирощувати органічні фрукти, це дасть виробнику не лише здорові плоди, а й додатковий заробіток від продажу органічної продукції, а споживачу - впевненість у якості такої продукції.