Міфи про їжу: запровадження вимог ЄС відкриє український ринок неякісному медові

Аgravery продовжує цикл матеріалів “Міфи про їжу". Ми збиратимемо факти, які вважаються чи не аксіомами, про продукти та їх виробництво, та перевірятимемо їх. Адже не завжди те, що ми звикли вважати дійсністю, не є вигадкою. 

Причиною для таких побоювань стала Директива 2001/110/EC relating to honey (стосовно меду). Дана директива встановлює нові вимоги до показників якості меду та його маркування, що на думку виробників наразі є неправильним. За словами Тетяни Васильківської, голови правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів України», європейські вимоги до якості дещо м’якіші, за українські, а основний пункт, який викликає побоювання — це фільтрований мед. «В директиві міститься такий пункт, як фільтрований мед — це мед в якому неможливо визначити склад і навіть країну походження. Це призведе до того, що на ринок хлине мед низької якості», — говорить вона.

Проте Ольга Трофімцева, заступник міністра Мінагрополітики, не вважає це проблемою, оскільки поняття «фільтрований мед» вводиться саме для того, щоб захистити споживачів від омани. Завдяки обов’язковим вимогам європейської Директиви покупець точно знатиме якої якості мед. «Ці побоювання безпідставні, тому що потрібно розділяти питання класифікації меду та імпортні регулювання при ввезені. І тому навіть існуючий наразі ДСТУ не заважає імпортувати китайський мед. Єдиним важелем при ввезенні "дешевого" меду в нашу країну є економічна доцільність чи недоцільність такої діяльності. І в цьому сенсі введення класифікації меду за вимогами ЄС нічого не змінить. Навіть навпаки, більш детальна європейська класифікація дозволить ретельно контролювати, яка продукція потрапляє на полиці супермаркетів», — говорить вона.

За її словами, також скептично виробники відносяться і до визначення «пекарський мед», в якому вбачають дешевий замінник натурального продукту. Проте, це мед, який був зіпсований в результаті бродіння або перегріву. Він заборонений для вживання людиною в необробленому вигляді і має містити обов’язкову позначку «Лише для кулінарії». Крім того, імплементація європейських вимог дозволить не тільки краще контролювати внутрішній ринок, а й дозволить максимально спростити експорт продукту на європейський ринок. «Ми знаємо, як наші європейські колеги здійснюють перевірку української  продукції, яку ми готуємося експортувати на європейський ринок. Я думаю, що до підприємств, які були перевірені і щодо яких результати попереднього контролю не виявляли невідповідності, ми застосовуватимемо принцип зменшення періодичності лабораторного контролю — тобто виходитимемо на більш ліберальний режим, аби бізнес не ніс додаткового навантаження. Але поки ми від цього відійти не можемо», — сказав голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

«Моя позиці полягає у тому, що після прийняття цього наказу, основним запобіжником потрапляння такого меду на ринок України фактично буде наша конкурентна перевага за якістю та ціною. Тобто, запобіжники можуть бути чисто економічні. Бо навряд чи можна законодавчим шляхом, чи якимись регуляціями захистити наш ринок від потрапляння цього неякісного меду», — резюмувала Трофімцева.

Зруйновано