Медові баталії: що принесе вітчизняному виробнику європейська директива (ОНОВЛЕНО)

До кінця 2019 року до українського меду будуть підходити з європейськими правилами. Як заявила заступниця міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, зараз в Мінагрополітики обговорюють накази які введуть в дію європейську Директиву щодо меду. Зокрема, зміни відбудуться у визначенні видів меду. Адже зараз за нормами ДСТУ мед за походженням буває квітковий і квітковий з домішками; за способом виробництва — центрифужний, пресовий і стільниковий. У директиві трохи інша класифікація: за походженням — квітковий або нектарний і так званий падевий (з медяної роси); за способом виробництва — стільниковий, з частинами стільників, злитий, екстрагований (центрифужний), пресований і фільтрований. Плюс вводиться таке поняття, як пекарський мед. 

Крім того, зміняться вимоги щодо масових часток цукрів, вологи, ГМФ (гідроксиметилфурфуролу) тощо. Також має вийти наказ Мінагрополітики, який встановлюватиме вимоги щодо термінології, маркування, основних характеристик продукту, які передбачають класифікацію за походженням та способом виробництва, а також основні критерії складу меду, за якими його ідентифікують.

Читайте також: Гроші на списання: чому ДФС зняло гроші з рахунків аграріїв

«Директива передбачає нову ідентифікацію меду. Також вводяться нові вимоги до якості меду, а саме до вмісту шкідливих речовин, щоб він міг бути експортований в країни ЄС. Тому зараз ми ведемо роботи щоб привчити пасічників не використовувати шкідливі засоби для боротьби з хворобами бджіл, із шкідниками, які заводяться в полях і проникають у вулики. Потрібно, аби в медові не було ніяких домішок, які роблять цей мед нерентабельним. Бо схема така, увесь мед, який не йде на експорт, осідає на внутрішній ринок і ми споживаємо неякісний, хоча ніби корисний мед», — коментує Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України. За його словами, все залежить від того, як пасічник сприйме ці нововведення, адже він зацікавлений у збуті своєї продукції. Експерт наголосив на тому, що невдовзі введуть механізми експрес аналізу, де можна буде проаналізувати якість меду в кожній банці.

Першочергове завдання — захистити вітчизняного виробника

Проте не всі згодні з тим, що дана директива принесе тільки користь для вітчизняного ринку, адже за словами Тетяни Васильківської, голови правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів України», європейські вимоги дещо м’якші від наших. Основна проблема в тому, що сьогодні українське законодавство недосконале загалом і не можна брати окрему європейську директиву і приймати її в цілому. «В директиві міститься такий пункт, як фільтрований мед — це мед в якому неможливо визначити склад і навіть країну походження. Всі показники якості, які в директиві зараз регламентуються, набагато нижчі за показники українського меду. Це призведе до того, що в Україну піде мед гіршої якості і ми отримаємо на ринку дуже багато неякісного продукту. Цей продукт звичайно потрібний нашим експортером, бо їх зараз 69 компаній і кожна з них має апетит від 500 кг до 10 тисяч тонн. Їм потрібно хоча б на ринку 300-400 тис. тонн меду, а в нас є всього 60 тисяч тонн товарного меду на експорт. Тому, звичайно, це лобізм бізнесу, який має величезні об'єми і їм треба імпортувати чужий мед. Але ми як бджолярі не можемо погоджуватися на це зараз. Ми говоримо з міністерством аграрної політики щоб не приймати директиву в такому прямому вигляді в якому вона є, а зробити відповідні кроки, які передбачені в угоді про асоціацію з ЄС. Насамперед потрібно провести моніторинг всіх видів меду, зробити аналіз ризиків для національного ринку і виробника», — сказала Васильківська.

Читайте також: Керівники KMZ Industries: Тільки 50% врожаю забезпечене місцями для зберігання

Проте представники влади наполягають на тому, що фільтрований мед незашкодить внутрішньому ринку. «Дехто вважає, що включення до наказу Мінагрополітики норми про фільтрований мед може відкрити наш внутрішній ринок для низькоякісного і дешевого китайського меду, – зауважує Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції. – Але насправді ситуація з прийняттям визначення фільтрованого меду, за великим рахунком, не зміниться у порівнянні із нинішнім днем. Адже наш ринок і так не захищений від того, щоб на нього потрапляв цей низькоякісний бджолопродукт. Моя позиці полягає у тому, що після прийняття цього наказу, основним запобіжником потрапляння такого меду на ринок України фактично буде наша конкурентна перевага за якістю та ціною. Тобто, запобіжники можуть бути чисто економічні. Бо навряд чи можна законодавчим шляхом, чи якимись регуляціями захистити наш ринок від потрапляння цього неякісного меду».

Антибіотики в медові: бути чи не бути

Ще одним важливим питанням, яке турбує всіх виробників, є регулювання вмісту антибіотиків у продукті. Багато хто вважає, що якщо ЄС відмовляється імпортувати мед з антибіотиками, то директива також має містити таку норму. За словами Володимира Стретовича, сьогодні в медові дуже багато антибіотиків і тому не всі пасічники можуть здати свій мед на експорт. Багатьом з них відмовляють після експрес-аналізу. Проте з прийняттям директиви ЄС ситуація не зміниться, адже проаналізувавши її тезиси, можна зрозуміти, що такого пункту в ній взагалі нема.

«На внутрішньому ринку є своя проблема — це антибіотики, з якими мед не проходить на експорт, тому він осідає на внутрішньому ринку. Стандарт ДСТУ і ЄС цьому ніяк не заважає. Навіть беручи до уваги той факт, що у нас, аби торгувати медом на базарі, потрібно зробити аналіз. Але цей аналіз не передбачає дослідження на антибіотики. Тобто у нас фактично легально можна торгувати антибіотичним медом. Це важливий параметр, оскільки Європа експортує мед тільки без антибіотиків. За логікою, якщо ми щось впроваджуємо європейське, то в нас таке теж має з'явитися, але воно не з'являється з цією директивою», — коментує Дмитро Гриньков, власник пасіки «Карніка» та засновник «Пасічного журналу».

Тобто виходить так, що директива ЄС дасть змогу імпортувати та реекспортувати мед низької якості. Це може зашкодити вітчизняному виробнику. Також вона не усуває найбільшу проблему медового ринку — антибіотики. «Виглядає так, що це просто формальність, потрібно імплементувати цю директиву для галочки», — вважає Гриньков.

«Антибіотиків у меді бути не повинно, — однозначно заявляє Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби. — Але це питання регулюється не "медовою" директивою, а іншими нормативними документами. Те, що стосується залишкових речовин, частково уже регламентовано спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією відповідно до вимог ЄС. І це стосується не тільки антибіотиків, але й пестицидів і важких металів, інших забруднюючих речовин. Підготовлена низка наказів Міністерства охорони здоров’я, аби в цьому питанні повністю привести вимоги українського законодавства до вимог Європейського Союзу».