Крадіжка, аварія та екологічна катастрофа: як пестициди потрапили в Рось та що буде далі

В неділю, приблизно о 5 ранку, автомобіль Mercedes Sprinter, який перевозив отрутохімікати, врізався в дерево біля ставку «Панського» (село Збаржівка Погребищенського району Вінницької області) і почав горіти. Від вогню розгерметизувались каністри із отрутою, частина речовини вигоріла та  потрапила на землю та у водойму, вода із якої може надходити до річки Рось, повідомили у Національній поліції Вінницької області.

Згідно даних поліції, автомобіль, що потрапив в ДТП, перевозив вкрадені з сільгосппідприємств препарати. Загалом у кузові автомобіля знаходилось близько двох тонн пестицидів з двох господарств на загальну суму близько 800 тисяч гривень. "У Липовецькому районі попередня сума збитків через викрадення отрутохімікатів в сільгосппідприємстві становить 700 тисяч гривень. У Козятинському районі зловмисники заподіяли збитків попередньо на 170 тисяч гривень", — сказали в прес-службі прокуратури Вінницької області.

Проте обставини цієї крадіжки виглядають дещо дивно, оскільки викрасти отрутохімікати непомітно у такому об’ємі доволі складно. На тракторній бригаді, де зазвичай розташований склад хімікатів, завжди чергує охорона, адже там знаходиться техніка, паливо та препарати на мільйони гривень. І непоміченими приїхати до складу, зламати замок та завантажити в мікроавтобус майже дві тонни пестицидів доволі важко. Оскільки ця операція була здійснена не в одному господарстві, а у двох, це може бути ознакою змови охорони обох господарств. Але усі обставини злочину поліція ще має встановити, а поки з пошуком грабіжників у правоохоронців виникли певні проблеми. "Зловмисники втекли з місця події, їх важко встановити тому що були зрізані номерні знаки, також був знищений номерний ідентифікаційний номер кузова. Тобто ніяких слідів автомобіля вони не залишили", — зазначили в прес-службі прокуратури Вінницької області.

Читайте також: Бджолономіка: як працює ринок платного запилення?

На думку виконуючого обов’язки міністра аграрної політики України Ольги Трофімцевої, ця ситуація підіймає ряд питань, які стосуються безпечності перевезення сільгоспхімії, вимог до складських приміщень та боротьбу із контрафактною продукцією, які потрібно вирішувати. Зокрема, зазначив координатор Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий, утилізації небезпечних відходів, а саме землі, на яку було пролито велику кількість отрутохімікатів під час аварії. Він зазначив, що в Україні досі не створене підприємство, яке здатне утилізувати небезпечні отрутохімікати.  Проте, як раніше писав Agravery.com, координатор програм розвитку Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні Михайло Малков заявив про відкриття у наступному році в Україні підприємства з утилізації небезпечних відходів, у тому числі і агрохімікатів. Також він додав, що в Україні за офіційними даними потребує утилізації 8,5 тисяч тонн непридатних до використання пестицидів.

Читайте також: Свобода утилізації: що змінили нові правила поводження с пестицидами

фото: censor.net.ua

Пестициди у воді

Спочатку повідомлялось, що у воду з автомобіля вилилось близько тонни інсектициду «Нурал В», хоча такого препарату в переліку пестицидів та агрохімікатів не існує. У Міністерстві охорони здоров’я на сторінці у фейсбуці розмістили пост про те, що до річки Рось потрапила тонна інсектициду «Нурал Д», якого також немає у переліку. Усі вони мали на увазі інсектицид «Нурел Д», до складу якого входять хлорпірифос та циперметрин. За словами Олександра Кравчука, заступника директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя, це доволі токсичний препарат, який може завдати значної шкоди навколишньому середовищу у разі його значного потрапляння до річки. Цю інформацію також підтверджує завідувач лабораторії обміну речовин ім. С. Гжицького, доктор біологічних наук у інститут біології тварин Юрій Салига, який досліджував дію хлорпірифосу на акваріумних риб: «Навіть невелика кількість препарату у воді впливає на їх життєдіяльність. Ці препарати входять до класу фосфорорганічних сполук, які раніше використовувались як бойові отруйні речовини. Вони впливають на нервову систему і навіть якщо не вбивають рибу, то все одно мають негативний вплив на неї». На думку науковця, аби нейтралізувати дію хлорпірифосу у водоймі, потрібно використовувати луг, наприклад харчову соду.

Читайте також: Зернові перспективи: що буде із пшеницею та кукурудзою у сезоні 2019/20

Проте, вранці 10 червня інформацію про те, що в річку потрапив саме інсектицид «Нурел Д» було спростовано першим заступником голови Вінницької ОДА Андрієм Гижко, за словами якого цього препарату не виявили. Натомість, було зафіксовано перевищення припустимих норм вмісту фунгіцидів та гербіцидів у місці їх потрапляння у ріку.

Для боротьби із наслідками аварії була створена Міжвідомча комісія при Міністерстві аграрної політики. В ході засідання комісії голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа підтвердив інформацію про відсутність в автомобілі інсектицидів. За його даними у річку потрапило 747 літрів і 6 кілограмів пестицидів. Кількість отрути, що потрапила до водойми вираховувалась за допомогою переліку викрадених на господарствах препаратів від якого відняли вцілілі каністри в мікроавтобусі. Серед них немає жодного інсектициду, натомість встановлено, що до річки потрапили такі препарати:

• Майстер пауер (гербіцид)
• Тілмор (фунгіцид)  
• Терпал (регулятор росту)
• Пріма (гербіцид)
• Тарга Супер (гербіцид)
• Тітус (гербіцид)
• Піктор (фунгіцид)
• Колосаль (фунгіцид)
• Біпепс гарант (гербіцид)
• Вензар (гербіцид)
• Максимокс (гербіцид)
• Контролер (гербіцид)

Усі вони мають третій клас токсичності, на відміну від другого, який присвоєний препарату «Нурел Д» (більш токсичний – Ред.).

Купатись заборонено

Проте, це не означає, що ці речовини цілком безпечні для людей. Як повідомив Agravery.com завідувач сектору з питань цивільного захисту Білоцерківської райдержадміністрації Юрій Клочко, у місті Біла Церква, що знаходиться нижче за течією річки Рось, з моменту, як стало відомо про потрапляння у водойму небезпечних речовин було заборонене купання, вилов риби та випасання худоби, а з 23:00 дев’ятого червня припинене водопостачання. Запасів води у місті вистачить на добу (зараз водопостачання поновлене - Ред.). Ті ж самі заходи застосовані у місті Умань, проте там запаси води створені на три доби. Також, за словами Андрія Гижко, аби убезпечити людей і свійських тварин, зону, де були вилиті отруйні речовини, позначили обмежувальними стрічками, а мешканців населеного пункту забезпечили привозною питною водою.

На думку Олександра Кравчука, ці заходи найбільш оптимальні у даній ситуації, оскільки отрутохімікати можуть нести шкоду людям та домашнім тваринам: «Із річки пестициди можуть потрапити до ґрунтових вод, що несе загрозу для місцевого населення, яке використовує колодязі для забезпечення водою». Також на думку експерта варто повідомити усі населені пункти, що знаходяться нижче по течії про небезпеку випасання худоби та водоплаваючої птиці біля річки. Окрім того, за словами Олександра Кравчука, до його інституту на аналіз було надіслано декілька зразків води з місця водозабору у Білій Церкві, які за попередніми результатами не містять перевищення граничної концентрації пестицидів.

Читайте також: Дощ чи крапля: що обрати аграрію та скільки коштує зрошення

За словами Володимира Лапи, відносно невелика токсичність препаратів та їх невелика кількість свідчать про те, що до Білої церкви вони б не мали дійти і на якість води, що буде використовуватись для населення – ця аварія не вплине. Проте, для того, аби впевнитись у абсолютній безпеці для людей, надалі будуть регулярно відбиратись проби води у ставку та річці Рось. Безпечність води у Білій Церкві також підтверджують в Українському гідрометеорологічному інституті, згідно з висновком якого ніякої загрози для питного водопостачання із річки Рось немає і міські водоканали можуть працювати в штатному режимі.