Класичним агрострахуванням в Україні займається менше 10 страхових компаній — експерт

Про це розповів Віктор Андрійчук, заступник директора департаменту андерайтингу та продукт-менеджменту страхової компанії ARX, передає biz.censor.net.

«Агрострахування — низькомаржинальний страховий продукт, що потребує суттєвих інвестицій в ІТ, персонал, навчання тощо. Як зазначається в пояснювальній записці до нового закону, станом на лютий 2019 року ліцензію на провадження добровільного страхування сільгосппродукції мали 64 компанії», — коментує Андрійчук.

За його словами, частка агрострахування в портфелі кожної страхової компанії досить незначна і, враховуючи вартість класичного надійного захисту, без державної підтримки сподіватись на розвиток даного виду страхування не варто. Тому багато страховиків останні роки не займаються цим напрямком, або взагалі ніколи не займались ним.

«Жодна страхова компанія не зможе перекрити високі ризики в агрострахуванні зібраними на цьому ринку страховими преміями без використання міжнародного перерахування. Якщо в інших видах страхування відбувається кореляція виплат з року в рік, та можна спрогнозувати об'єм виплат в залежності від об'єму портфелю. З агрострахуванням так не працює. Через погодні фактори, наприклад, аномально низькі температури можуть загинути значні об'єми посівів. Наприклад через льодяну кірку взимку 2002/03 років загинуло 98% посівів у Полтавській області», — зауважує Андрій Заріпов, координатор проекту Міжнародної Фінансової корпорації (IFC) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

Крім того, у страхових компаній здебільшого відсутня локальна експертиза в регіонах, в першу чергу у зв’язку з низьким запитом від аграріїв. Але експертиза на місцях вкрай необхідна.

«Перший раз представнику страхової компанії треба буде виїжджати на місце на огляд, вирішувати страхувати чи не страхувати цього клієнта, вдруге — на оцінку страхового випадку і такі виїзди будуть для невеликих компаній доволі дорогою процедурою. З іншого боку, в українських фермерів „коротка пам'ять“. І якщо останній рік видається сприятливим за погодними умовами для виробництва їх продукції, на наступний сезон вони страхуванням взагалі не цікавляться», — наголошує експерт.

Наприклад, у 2017 році в травні були заморозки, що пошкодили яблуні. Асоціація виробників яблук заявляла про нагальну потребу у страховому продукті для своїх членів-виробників. Наступного ж 2018 року, коли видались сприятливі погодні умови, страхуватись вже ніхто з цих виробників не хотів.

«Щоб агрострахування з держпідтримкою на ринку справді працювало, до нього державі треба підходити комплексно», — переконує Заріпов.

Нагадаємо, учасники ВАР отримають найкращі умови страхування.