Реклама

Імпорт заливає: чим загрожує молочній галузі відміна держпідтримки

У першому півріччі 2019 року у Асоціації виробників молока зафіксували найбільше падіння кількості поголів’я за останнє десятиліття – мінус 6%. Виробництво молока зменшилось аж на 166 тис. т.  Виробники вимушені згортати свою роботу через скасування держдотацій для тваринництва, непрозору політику держави щодо відкриття ринку землі та масований імпорт молока та молочних продуктів із сусідніх Польщі та Білорусі. 

журналіст Agravery.com

Почувши що урядом не передбачено будь-яких дотацій для агросектору на 2020 рік, господарі молочно-товарних ферм в Україні масово знищують худобу. Так, за результатами серпня у промисловому секторі стало меньше на п'ять тисяч корів. Як розповідає  віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк, за останній рік втрачено 100 середніх молочно-товарних ферм розміром 200-300 корів. «При чому виходять з бізнесу не дрібні гравці, а середні ферми. І це при тому, що молочне скотарство є  одним лідерів бюджетних відрахувань у агросекторі – за минулий рік вони склали 3,5 млрд грн, до того ж галузь генерує велику кількість робочих місць, понад 12% з тих, що залучені у сільське господарство. Це п’ять  робочих місць на кожні сто гектарів зайнятих площ, що в рази більше, ніж зайнято у рослинництві», – говорить вона.

Виробники пригадують, у 2017 році, коли було скасовано спецрежим ПДВ , посадовці задекларовали, що до 2023 року 1% ВВП країни буде направлятись на розвиток аграрного сектору країни. Проте реальну підтримку молочний сектор мав лише у 2018 та 2019 роках.

Читайте також:Заскочити в останній вагон: що буде, якщо з наступного року фермери не отримуватимуть дотацій?

Лавренюк нагадує, що це далеко не перша молочна криза, яку переживає галузь. Ще 20 років тому низці виробників довелось починати бізнес заново, і вкладати великі інвестиції, аби зупинити падіння молочної галузі. Вони імпортували найкращі технології і, фактично, зробили стрибок у результативності сектору – приміром, якщо у 2009 продуктивність на одну корову  складала  12-14 літрів, то на сьогодні це 26-28, а  топові господарства мають 32-35 літрів на корову, тобто, на рівні світових лідерів. Почали активно нарощувати експорт - за підсумками минулого року держава зайняла 18 місце за обсягами виробництва молока у світі, третє місце –  за обсягами експорту казеїну, п’яте – за експортом масла, та восьме – за експортом  сухого молока. Україна стала другим найбільшим постачальником масла до ЄС, після  Нової Зеландії.

"Виробники ставили собі за мету отримати внутрішню ціну на їхню продукцію близько 0,4 євро, і за підсумками вересня могли б отримати 0,32-0,35 євроцентів за кілограм молока екстра гатунку, і активно працювати на подальше розширення ринків збуту. Але зараз ці плани стрімко відкочуються назад, а успіхи можуть залишитись у історії", - говорить фахівець АВМ.  Задекларований нульовий рівень державної підтримки галузі - прямий сигнал для низки господарств  активно згортати діяльність.

Ситуацію погіршують ініциативи щодо введення ринку землі, додає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов. «Той дизайн реформи ринку землі, який пропонує уряд, вигідний для великих агрохолдингів, оскільки містить обмеження в 200 тис. га в одні руки. Якщо у нас будуть такі підприємства, які зможуть об’єднати таку кількість ріллі, це будуть найбільші латифундії в світі. А враховуючи те, що у крупних холдингах і кількість зайнятих спеціалістів, і додана вартість нижча ніж у тих, хто обробляє менше 50 тис. га землі, холдинги не будуть займатись молочним тваринництвом», - підкреслив Соколов. У фахівців є підстави вважати, що аграрії, які не зможуьб купити землю, просто почнуть вирізати корів, оскільки за відсутності організованого ринку кормів виробництво молока передбачає наявність землі для вирощування кормів поруч із фермами. 

Так само критикують своє становище і виробники. Генеральний директор ТОВ АФ «Пісчанська» Михайло Юрков говорить, що його підприємство на Харківщині входить до найбільших платників податків  і виробників молока у регіоні. «За 9 місяців цього року ми виробили 9414 т молока, річний надій на фуражну корову – 10,483 кг, ведемо будівництво молочного комплексу на 20000 корів, при чому прибутковість нашого підприємства знаходиться на рівні 15%. Ми вимушено зараз ставимо усі плани на паузу. Я бачу, що навіть відносно прибуткові молочні підприємства нашої області на сьогодні хочуть продати, а менші – закритися, аби із початком вільного ринку землі не опинитися у боргах», – засвідчує він.  З ним повністю згодна і директор СПОП «Відродження» Тетяна Ляшенко. «Ми маємо дві ферми – на кожній з ферм по 500 голів, і  по 50 працівників. Фонд оплати  по двом підприємствам - близько 9 млн грн. Це означає і податки, і надходження до місцевих бюджетів. Якщо ферму закривають – молодь виїздить на заробітки, школи закривають і вмирають села, бо немає де заробити у сільській місцевості. А тим підприємствам, що залишились, все важче конкурувати», – бідкається вона.

Читайте також: Влада хоче відмінити відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур

Засилля імпорту

Кризова ситуація із виробництвом молока не могла не відобразитися на обсягах переробки. За підсумками першого півріччя цього року молочна галузь уже не дораховувала більше 900 тонн молока щодоби у господарствах, і ця цифра зростатиме. Як говорить голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, якщо так піде і далі, Україна буде більше не в змозі забезпечити себе «молочкою» власного виробництва, і не експортуватиме, а саме  купуватиме  її у сусідів. За даними АВМ, з вересня уже імпортували на 33% більше масла та на 77% більше твердого сиру. Цифру підтвердив і Чагаровський: «Спілка молочних підприємств прогнозує, що в цьому році буде імпортовано 20 тис. т сирів, що фактично становить 18-20% від загального споживання. Взагалі у цьому році ми прогнозуємо скорочення надходження молока на переробку на 8%, це 3,8 млн тонн молока  –  це як молоко від господарств, так і від домогосподарств.  Про експорт масла чи казеїну можна забути бо світові ціни несприятливі. Одночасно із цим скорочується внутрішній ринок –  на це впливає і купівельна спроможність українців, і скорочення населення у країні». 

Читайте також: (Не)такий страшний, як його малюють: як укріплення курсу гривні впливає на аграріїв?

Констатує, що захищати внутрішній ринок від імпорту має саме держава, ввівши дзеркальні квоти на продукцію з ЄС, і захистивши таким чином і фермерів, і переробників.  «Навіть у США обмежено ринок споживання імпортних молочних продуктів – це лише 2% від  загального обсягу продажу. Якщо обмеження не буде зроблено, то ми за рік втратимо 250 тис молока по року, а скорочення виробництва молока у свою чергу знищить і  молокопереробну галузь. До того ж на мій погляд для експортерів державі потрібно ввести страхування ціни, аби підприємства не страждали від волатильності зовнішніх ринків», – говорить Чагаровський. За його даними, на внутрішній ринок України уже націлились польські та білоруські експортери молока та молочних продуктах. Особливо активні останні, бо через збільшення внутрішнього виробництва у РФ за останні два-три роки  білоруси втратили велику частку свого експорту, і шукають збут, лише по сиру та сирних продуктах  –  це понад 120 тисяч тонн на рік.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама