Ігор Дидів: Професіонал у сучасній теплиці – це на рівні анестезіолога у медицині

Про тепличні проблеми розмову ведемо з Ігорем Дидівом, вченим Львівського національного аграрного університету (ЛНАУ), доцентом кафедри садівництва та овочівництва.

Скільки теплиць потрібно мати Україні?

— Потреба у свіжих овочах в зимній період значно перевищує пропозицію в Україні. Ми не забезпечую населення власною продукцією із закритого ґрунту. Вважаю, що потрібно розширювати площі зимових теплиць і дуже значно, щоб ми могли забезпечити Україну хоча б вузьким асортиментом овочів.

Ми сьогодні під плівковими теплицями маємо такі площі, які має Ізраїль, а це невеличка країна, і їх теплиці зосереджені в пустині. В Україні налічується близько 900 га зимових теплиць закритого ґрунту, і до 3000 га — плівкових. Частина теплиць — це старі, так звані антрацитові теплиці, які вже морально застаріли.

Чому у супермаркетах домінують імпортні свіжі овочі у зимовий період?

— До 90% у цьому сегменті становить імпортна продукція з Ізраїлю, Туреччини, Італії. В цих країнах дуже розвинуте овочівництво. Там функціонують сучасні тепличні комплекси, а в Україні таких обмаль — скляних голландських теплиць висотою 6 метрів. Наприклад, у Львівській області маємо одне таке виробництво на площі 3 га, а решта — переважно побудовані в 60-х роках.

В результаті сьогодні кілограм свіжого перцю чи огірка коштує в діапазоні 50−100 гривень, це високі ціни для населення.

Якою ви бачите теплицю майбутнього?

— По-перше, дуже дорогою. Інвестиції у один гектар сучасної теплиці сьогодні становлять близько 1 млн доларів. Передбачається, що її окупність повинна становити 4−6 років. На жаль, сьогодні бачимо мало інвестицій в цей бізнес. Раніше були теплиці біля кожного великого підприємства, та це був час дешевого газу. В українських реаліях енергоносії в теплицях старого зразка складають до 70% в собівартості, додайте вартість насіння та ЗЗР — і вони вже нерентабельні.

Сучасні теплиці більш економні, витрати енергоносіїв складають до 40−50%. В них можемо вирощувати овочі в критичний період: грудень, січень, лютий, коли найменша сонячна інсоляція.

Вертикальні теплиці, чи потрібні вони?

— Вважаю цей напрямок дуже перспективним. Скоро у кожному супермаркеті будуть міні-теплиці, саме вертикальні, коли споживач може у магазині придбати, наприклад, салат. Вертикальні теплиці економлять площі. Вони більше підходять для вирощування зеленних культур, це не для огірків та помідорів. Купили горщечок у такій теплиці, дома зрізали зелень — це спосіб отримати найсвіжішу продукцію. Ті, хто організують таку змогу першими — ті виграють на ринку. Звичайно, потрібна екологічно безпечна грунтосуміш у таких умовах, та це цілком реально. Самим складним буде створити оптимальний мікроклімат.

Вертикальні теплиці Green Garden Group у селі Фасова (Київська область). фото: facebook Green Garden Group

Читайте також: Борщовий набір овочів у "Владам": від вирощування до консервного заводу та власної піцерії

Які культури є перспективними для вирощування в теплицях?

— Ті зимові теплиці, що є в Україні, спрямовані на вузький асортимент — огірок та помідор. А споживач хоче бачити зимою диню, кавун, баклажани, перець тощо. Таких культур дуже мало.

Цікаво вирощувати зеленні. Сьогодні ціна зеленої цибулі становить до 150 грн/кг. Якщо цибулю ми вже навчилися вирощувати, то кріп, рукола, інша зелень — багато завозимо з Грузії.

Стосовно цибулі-ріпки на зелень, то її вигонка робиться в теплицях, більш у плівкових із обов’язковим обігрівом, треба підтримувати близько 15 градусів. За 30−45 днів можна отримати готову продукцію, і зробити до п’яти оборотів за сезон, починаючи з листопада. Це є раціональне використання плівкових теплиць, які актуально розташовувати біля мегаполісів, за 30−50 км від міста.

фото: tetra-agro.com.ua

Плівкових теплиць достатньо?

— Плівкових теплиць вистачає, та вони набирають обертів. Вони служать майже цілорічно і для розсади, і для продукції. Багато маємо капусти білоголової під плівкою. Наприклад, сьогодні вже в Заліщиках висадили розсаду капусти та в морози обігрівають в аварійному режимі, рятують рослини в критичний момент. Цю розсаду сіяли ще наприкінці листопада, і на початку квітня вже може бути рання капуста.

Можу сказати про власний регіон, що багато фермерів хочуть будувати теплиці біля Львову, де населення вже доходить до мільйону.

Розкажіть про досвід Львівського університету, як готуєте спеціалістів для теплиць?

— ЛНАУ готує фахівців за спеціальністю «Садівництво та виноградарство». Ця спеціальність охоплює більш широкий спектр дисциплін: овочівництво, грибівництво, квіткарство. Спеціалісти мають певний багаж теоретичних знань, які ми доповнюємо практикою. Університет має договори з тепличними комбінатами щодо цього. Наприклад, у Львіській області є унікальне виробництво овочів у сухій гідропоніці. Ми возимо на цей комбінат на практику студентів.

Читайте також: Ринок праці у 2020 році. Як його оцінили керівники агрокомпаній?

Професіонал у сучасній теплиці - це на рівні анестезіолога у медицині. Тому що для вирощування у закритому ґрунті важливо володіти комп’ютерними технологіями. Звичайно, є відповідні програми для регулювання мікроклімату, проте працівник повинен відчувати, як іде розвиток рослин, накопичення цукрів, ураження хворобами тощо. Це тільки через досвід досягається. Такий спеціаліст «доточується» на виробництві.

Висококваліфіковані працівники дуже ціняться, мають високі зарплати, забезпечення житлом. Проте й відповідальність висока. Наприклад, невірно зроблений розчин може «спалити» кореневу систему рослин, і її вже не повернеш. Ціна помилки тут дуже висока.

Тепличне господарство у селі Станишівка, що неподалік Житомира. фото: pro-of.com.ua

З вашого досвіду, яких фахівців бракує на ринку?

— До Львіського університету часто телефонують із запитами навіть з інших міст, з Києва, Дніпра тощо. Наприклад, було звернення: «Дайте спеціаліста з вирощування органічної продукції в закритому грунті». Така органічна теплиця є на Київщині. Пропонують молодим спеціалістам житло, тільки треба мати бажання працювати.

Наскільки поширені органічні теплиці в Україні?

— Органічні теплиці передбачають вирощування овочів без застосування хімічних пестицидів та добрив, функціонують лише на природньому ґрунті. Та поки що це дуже вузький напрямок в Україні. Високий процент органічної продукції є в розвинутих країнах — Швейцарії, Австрії - там до 40% населення можуть перейти на органіку у продуктах.

Читайте також: Вадим Цируль: Вертикальні теплиці більш технологічні, відповідно, і затратні

В Україні вирощується дуже мало органічних овочів. Та є прогресивні фермери, які прагнуть бути першими в органічному закритому ґрунті. Таких господарств мало, до десятка. Це складне виробництво. Розпочинається воно з отримання сертифікату на землю, що цей ґрунт придатний для органічного виробництва. Використовується біологічний захист від шкідників, хвороб, підбір адаптованого насіння. І вода для поливу має бути відповідна. Огірок та помідор — поки ці культури є у органічному сегменті.

В якій мірі в Україні розвинута культура споживання овочів, зокрема, взимку?

— Мало хто знає, що рекомендована добова норма вживання зелені та овочів становить 300 грамів мінімум. Потрібно населення виховувати, інформувати. В Ізраїлі споживають не менше 500 грамів зелені, овочевих та плодових сумарно. Консервовані овочі у скляній тарі відходять у минуле, бо завдяки теплицям споживач може отримувати свіжу продукцію цілорічно. Хоча сушені помідори, квашені огірки та капуста є також дуже корисними, і переробка овочів потрібна.