Реклама

Хроніки АЧС: як чотири роки боротьби змінили ринок свинини

Африканська чума свиней триває вже чотири роки - це майже стільки ж як конфлікт на Донбасі. За цей час Україна майже повністю втратила експорт свинини та живих свиней, зменшила поголів’я та понесла величезні збитки.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

За чотири роки боротьби з АЧС поголів’я свиней в Україні впало на 20% - з 7,85 млн голів станом на 1 грудня 2014 до 6,31 млн голів у 2018 році. За даними президента Асоціації «Свинарі України»  Оксани Юрченко, безпосередньо через АЧС було знищено близько 160 тисяч свиней у 60 господарствах. Майже повністю впав експорт свинини, який був орієнтований на поставки до РФ.

Нагадаймо, що перший випадок захворювання на АЧС в Україні був зафіксований ще у 2012 році у Запорізькій області. Тоді захворіли свійські тварини, але масового характеру епідемія не набула. Наступний випадок стався вже у 2014 році, а загалом їх тоді було зафіксовано 16, з яких 12 випадків ураження припадали на диких тварин. Здебільшого хворобу було виявлено у Чернігівській та Луганській областях, куди вона, вірогідніше за все, прийшла з Росії, де епідемія розпочалась ще у 2009 році та з Білорусі. Після цього кількість випадків захворювання на АЧС в Україні почало істотно збільшуватись. У 2015 році їх було зафіксовано вже 40, у 2016 – 91, у 2017 – 163. Після цього динаміка розвитку хвороби починає зменшуватись і в 2018 році реєструють 145 випадків, а у 2019 – усього 21, що у 4 рази менше ніж за аналогічний період минулого року. Проте, в реальності кількість випадків може бути істотно більше, оскільки не усі господарі повідомляють про виявлення хвороби компетентні органи, аби не втратити власні кошти. За словами голови Ради директорів агрохолдингу KSG Agro Сергія Касьянова, через відсутність відшкодування державою заражені тварини потрапляли на переробку і уже разом із виготовленою продукцією поширювались країною: «Людина з’їла ковбасу, що містить у собі вірус АЧС, прийшла на господарство і уразила тварин, що там вирощуються».

Читайте також: Пізнати ґрунт, або які системи моніторингу стану землі пропонують Україні

Також поширенню АЧС сприяла неготовність держави до епідемії. За словами Бориса Кобаля, директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, станом на 2012 рік в Україні не було жодного діагностичного центру по АЧС, що зменшувало шанси на виявлення хвороби. Наразі їх створено вже дев’ять. Окрім того, поширенню чуми свиней сприяв імпорт і контрабанда свинини з країн ЄС, які також страждають на АЧС. Ціни на контрабандну свинину менші ніж українські, тому цей вид заробітку активно процвітає. «Потужностей українських свинарів не вистачає для того, аби закрити потреби країни. І якби не було сірого та чорного імпорту, то в країні був би дефіцит. А імпортувати по «білому» до України не вигідно», - стверджує Олександр Мирний з компанії «Агрос-Віста».

Але після чотирьох років боротьби в Україні все-одно трапляються спалахи цього вірусу. Так, за даними Держпродспоживслужби 11 травня 2019 року спалах був зафіксований на Київщині, 7 травня вірус виявили у Сумській області, а у період з 26 квітня по 2 травня виявили чуму свиней в Тернопільській та Черновецькій областях.

Компенсаційна неспроможність

Проблему з АЧС могли б покращити виплати за уражених тварин від держави, але механізм компенсацій і досі працює не бездоганно. Спочатку виплати постраждалим були цілком покладені на місцеві бюджети, які через брак коштів не могли впоратись із таким навантаженням. Відповідно виплати у повній мірі не здійснювались, що стало причиною подальшого поширення хвороби. У 2016 році голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа запропонував перекласти навантаження по виплатам за уражених свиней від АЧС на державу. Проте ці зміни відбулись лише наприкінці 2018 року і лише для фізичних осіб, тоді як промислові господарства і надалі мають отримувати компенсацію від місцевого бюджету, що є досить проблемним. Сама ж динаміка виплат компенсації до 2019 року була досить слабкою, що також не дозволяло покращити ситуацію із африканською чумою. За даними УНН за 2017 рік було компенсовано лише 37% усіх збитків або 5,8 з 15,4 млн гривень. А за словами народного депутата Сергія Тригубенка, станом на кінець 2018 року держава була винна свинарям 27 млн гривень компенсацій. Тож, відсутність виплат компенсацій стимулює людей приховувати інформацію про АЧС.

Читайте також: Уперед за ліцензією: як аграріїв без палива залишили (+опитування виробників)

Як стверджує Оксана Юрченко, наразі виплати державою здійснюються більш-менш нормально. Тоді як місцеві бюджети здебільшого не мають коштів на компенсацію збитків. Тому промисловий сектор станом на травень 2019 року отримав лише 1% компенсації збитків від АЧС. Окрім того, за словами Сергія Касьянова в Україні відсутнє страхування господарств від АЧС. Проте, за словами Оксани Юрченко ці страховки таки існують, але вони дуже дорогі і їх умови виконати доволі важко: «Декілька господарств намагалися створити страховий фонд, який би покривав частину збитків господарств у разі виявлення АЧС, але вони зрозуміли, що грошей вистачить лише для декількох перших постраждалих, тоді як усім іншим нічого не залишиться і тому відмовились від цієї ідеї», - розповідає Оксана Юрченко. Тому єдине, що може зробити бізнес, – це впровадити високі норми санітарної біобезпеки на кожному конкретному підприємстві. «Чим більше ти інвестуєш у вентиляційну систему, обмежиш контакт з навколишнім середовищем під час відвантажень, тим буде краще. В нас на господарстві працівники перед тим, як зайти у свинокомплекс – обов’язково приймають душ. Ми інвестуємо у біобезпеку і в подальшому також будемо у це інвестувати свої кошти, оскільки це наша страховка та гарантія того, що ми збережемо бізнес», - стверджує Сергій Касьянов.

Наслідки епідемії

В першу чергу в Україні від АЧС скоротилось поголів’я свиней, яке було найбільш суттєвим у приватному секторі. За даними асоціації «Свинарі України», їх чисельність за п’ять років впала на 1,33 млн голів і станом на лютий 2019 року становить лише 2,46 млн свиней. Тоді як у промисловому секторі станом на липень 2015 року чисельність свиней становила 3,8 млн голів, а у лютому 2019 року вона нараховувала 3,45 млн голів. При цьому, у 2018 році їх кількість навіть зросла на 134 тисячі свиней у порівнянні з попереднім роком.

Стрімке падіння чисельності свиней у приватному секторі пояснюється тим, що великі компанії здатні інвестувати у захист свого поголів’я від хвороби, оскільки їх маржинальність дещо вища за дрібні домогосподарства. А об’єм інвестицій, яких потребує господарство, за оцінкою Оксани Юрченко коливається від $70 до $500 на свиноматку в залежності від того, який рівень біобезпеки був запроваджений до АЧС. Окрім того великі гравці мають більший запас міцності та доступ до кредитних коштів, тоді як приватні власники покладаються здебільшого на власні сили. Тому приватному власнику вигідніше було продати власних свиней і піти з бізнесу, ніж втратити усі вкладені кошти від АЧС.

Саме тому з ринку ідуть дрібні та середні господарства. «Через високі ризики африканської чуми малі та середні господарства перестають займатись свинарством», - стверджує директор департаменту тваринництва компанії «Агро-Овен» Юрій Момот.

Зовнішня торгівля в мінус

Також постраждав від АЧС експорт свинини, який через заборону поставок до Росії та неможливості виходу на інші ринки через епідемію доволі сильно впав. За даними державної фіскальної служби до РФ Україна постачала свинини на загальну суму $19,4 млн, це майже весь об’єм експорту станом на 2013 рік. Експорт до інших країн становив лише $1,4 млн. У 2016 році загальний експорт свинини впав до $5,1 млн, а у 2018 він опустився до $3,8 млн.

Читайте також: New generation coming: чому фермерів стає все більше?

При цьому імпорт також суттєво скоротився. Якщо у 2013 році він складав $388 млн, то вже у 2014 він впав до $81 млн, а у 2018 сягнув лише $52 млн. При цьому деякі гравці ринку стверджують, що до країни надходить так-званий чорний або сірий імпорт свинини, який окрім того, що може нести загрозу поширення АЧС також обвалює ціну. «АЧС мало впливає на формування ціни, на неї більший вплив має контрабандна продукція. Більше заїхало – менша ціна, менше заїхало – більша ціна. Окрім того можуть бути спалахи різкого падіння ціни, коли якесь велике виробництво, яке уражене АЧС виходить зі своєю продукцією на м’ясокомбінати», - стверджує Олександр Мирний. А от на думку Юрія Момота, чорного імпорту в Україні практично немає: «Як тільки ціна зростає до рівня Європи, ми одразу веземо звідти свинину. Як тільки ціна падає – ми перестаємо її імпортувати. Ринки відкриті, усе прозоро і чорного імпорту практично немає».

На що чекати далі?

За словами Юрія Момота, поголів’я свиней в Україні знижується, собівартість продукції росте, а привабливість бізнесу падає. Ці тенденції так само актуальні і для країн Європи та Азії, де також присутні проблеми з АЧС. В цілому світовий ринок свинини падає, що призведе до заміни свинини на яловичину та птицю. «В Європі яловичина дуже дорога, тому вони перейдуть на птицю. Світові тенденції показують, що ринок буде переформовуватись і виробництво свинини знизиться та буде замінене іншими видами м’яса», - стверджує експерт.

Винайдення вакцини від АЧС могло б виправити ситуацію. Іспанські вчені заявляють, що вони створили вакцину для кабанів, яка забезпечує ефективний захист у 92% випадків. Проте, вакцина вимагає подальших змін, які забезпечать повну безпеку її застосування. «Всі виробники свинини чекають на вакцину, оскільки у цей бізнес вкладені мільярдні інвестиції», - запевняє Юрій Момот.

Нагадаємо, що завтра, 4 червня 2019-го, у ВЦ «АККО Інтернешнл», Київ, відбудеться черговий Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство»: 11 років єднання «у дії». Запрошуємо всіх зацікавлених у розвитку свинарства. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама