«Європейська Солідарність» подала законопроект щодо запровадження податку на виведений капітал

Про це повідомила Ніна Южаніна, народний депутат фракції «Європейська Солідарність» на своїй сторінці у Facebook.

«Це вже не перша редакція законопроекту щодо податку на виведений капітал, запропонована нашою політичною силою, яка тепер враховує норми нашумілого закону №466. З останнього ми прибираємо з контролерів іноземних компаній юридичних осіб і залишаємо тільки фізичних осіб», — написала Южаніна.

Вона зауважує, що за чинними нормами сума скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній включається як до загального оподатковуваного доходу фізособи, так і є окремим об'єктом оподаткування податком на прибуток за ставкою 18% у юрособи.

«Змінюючи модель корпоративного оподаткування, ми таке надмірне навантаження прибираємо, а також пропонуємо ще ряд змін, спрямованих на приведення положень закону №466 у відповідність до системи справляння податку на виведений капітал», — додає нардеп.

Таким чином, нинішня ситуація з падінням обсягів промислового виробництва, ВВП на душу населення, доходів як платників податків, так і державного бюджету є схожою з тією, яка мала місце в 2015 році.

«Тоді поступово нам вдалося досягнути зростання економіки, але не масштабних інвестицій і капіталовкладень в її розвиток. Сьогодні так само Україна стоїть на порозі нових можливостей для того, щоб нарешті вирватися з „порочного кола бідності“. Класична модель оподаткування прибутку підприємств в Україні є неефективною. Ми ризикуємо не тільки не отримати запланованих надходжень 98,2 млрд грн податку на прибуток у 2020 році (до секвестру бюджету — 118 млрд грн), а й залишитися без надходжень податку в 2021 році», — вважає Южаніна.

За її словами, в Естонії, яку часто наводять як країну — пілота в запровадженні цього, оподаткування податком на виведений капітал працює з 2000 року. І, до речі, у Директиві ЄС 2016/1164 про встановлення правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку, про Естонію міститься окрема згадка як про країну, що відповідає європейським правилам можливості існування такої форми корпоративного податку.

«У Грузії податок на виведений капітал запроваджений з 2017 року, у Латвії — з 2018 року. А зовсім нещодавно уряд Польщі ухвалив національну програму реформ для подолання наслідків COVID-19, яка передбачає запровадження цього податку з 2021 року. Україна також має всі шанси запровадити його з 1 січня 2021 року», — пояснює політик.

Також у разі запровадження податку на виведений капітал:

• бізнес встигне адаптуватися до нової системи корпоративного оподаткування;
• буде дотримано принцип стабільності податкового законодавства, на якому неодноразово наголошували і в сесійній залі, і в середовищі платників податків.

«І найголовніше — запровадження податку на виведений капітал ініційоване бізнесом заради розвитку бізнесу в Україні і має бути запроваджено не секторально, для певної категорії платників чи певної галузі, а відразу і в повному обсязі. Саме тому ми знов запропонували перенести дискусію про необхідність запровадження із телеефірів до зали парламенту і нарешті прийняти рішення», — підкреслює Южаніна.

Разом з тим, політик підсумовує, що наразі вже проведено чимало складних переговорів із міжнародними партнерами і майже переконано МВФ у необхідності запровадження податку на виведений капітал в Україні.

Нагадаємо, платники податків отримали інструмент для попередження блокування податкових накладних.