Ерік Райнерт: Сільське господарство і урбанізація мають йти паралельно

Що потрібно зробити в Україні, щоб покращити її економічний стан?

 -  В першу чергу вам потрібно здійснити модернізацію індустріального комплексу. Не має бути війни між поняттям сільське господарство і урбанізація, це повинно йти паралельно. Держава повинна бути зацікавлена в паралельному стимулювання розвитку як аграрного, так і індустріального напрямку. Тому як без промисловості сільське господарство деградує.

Цитата з книги «Як багаті країни стали багатими, і чому бідні залишаються бідними»:

Щоб скоротити розрив між бідними і багатими країнами та вибратись із цієї пастки, потрібно розуміти, як працює світова економіка. Її можна уявити у формі піраміди - ієрархії знання, у якій ті, хто постійно інвестує в інновації, залишаються максимально багатими. І справа тут зовсім не в ефективності праці, як часто намагаються пояснити економісти. Вигідні види діяльності, як правило, народжуються завдяки новим знанням, отриманим з наукових розробок.

Ерік Стеенфельдт Райнерт народився в Осло, вивчав економіку в Санкт-Галленському університеті у Швейцарії, отримав диплом МВА в Гарварді та ступінь доктора філософії в Університеті Корнелла. У 2000 році заснував міжнародний фонд «Інший канон» - центр для підтримки та розвитку неортодоксальних економічних досліджень, який організовує регулярні конференції. З 2004 є професором технології управління та стратегії розвитку Талліннського технічного університету в Естонії. З 2005 року працює науковим співробітником Норвезького інституту стратегічних досліджень (en: Norwegian Institute for Strategic Studies), деякий час був консультантом ООН і урядів низки країн. Серед його публікацій найбільш відомі праці: «Глобалізація, економічний розвиток і нерівність: альтернативний погляд», «Як багаті країни забагатіли... і чому бідні країни лишаються бідними», «Походження економічного розвитку. Яким бачать розвиток школи економічної думки».

Яку б модель розвитку сільськогосподарських відносин ви порадили?

- Важке питання. У Польщі є гарний досвід (у аграрному секторі переважають невеликі приватні  господарства) в цьому плані, позитивний, тому що земля яка там обробляється не була в якійсь державній або комунальній власності. Якби можна було знову створити вам такі чисельні  домашні господарства, фермерські наприклад.

Цитата з книги «Як багаті країни стали багатими, і чому бідні залишаються бідними»:

Щоб змінити ситуацію, потрібна диверсифікація економічної діяльності. Саме так свого часу діяла Австралія. Місцеві економісти зрозуміли: якщо країна стане масово постачати вовну, це призведе до перевиробництва та зниження цін. А якщо іншого джерела зайнятості для населення не буде, виробництво вовни почне розпов­сюджуватись навіть на ті регіони, які для нього не пристосовані.

Австралія вирішила створити власну обробну промисловість, навіть розуміючи, що вона за ефективністю ніколи не конкуру­ватиме з європейською. Але промисловий сектор може задати альтернативний рівень зарплати, який не дозволить виробникам сировинних товарів поширити виробництво на непридатні для нього землі. Крім того, промисловість (з її зростаючою віддачею) буде стимулювати механізацію виробництва вовни. Обрана австралійцями стратегія виявилась надзвичайно успішною.

Читайте також: Світ олії та зерна: чому ціни на зернові падають

Які найбільш перспективні напрямки у сільському господарстві?

- Вигідні напрямки сільськогосподарського сектора - це вирощування популярних зернових культур, зокрема пшениці. Виробництво та переробка ріпаку, також має привабливий перспективний напрямок.

Цитата з книги «Як багаті країни стали багатими, і чому бідні залишаються бідними»:

За останні 50 років у сільському господарстві продуктивність зросла більше, ніж у промислових галузях. І хоча сьогодні велика кількість країн використовує найсучаснішу техні­ку, навіть найефективніше сільське господарство у світі (американ­ське чи європейське) не зможе вижити без субсидій та протекцій.

Як ви ставитеся до відкриття ринку землі? Чи треба це Україні, чи ні?

- Якщо продавати землю вільно, це тягне деякі негативні наслідки за собою. Наприклад Південна Корея, яка скуповує землю всюди. І виходить, відчуття таке, ніби сама країна, у якої купували землю, знаходиться на позиції колонізованої території. Продавати землю іноземцям - це не дуже гарна ідея, тому що ніхто не знає, куди це приведе. Це свого роду нова форма колонізації, коли іноземці купують землю в іншій країні. Це дуже небезпечно і до цього потрібно ставитися дуже обережно.

Цитата з книги «Як багаті країни стали багатими, і чому бідні залишаються бідними»:

Багатство утворюється навколо ви­дів діяльності зі зростаючою віддачею і постійної механізації в цілому. Потрібне усвідомлення того, що «ми займаємося не тим, чим по­трібно» та свідоме прагнення до розвитку тих видів діяльності, для яких харак­терна зростаюча віддача, важлива їх підтримка та захист. Слід продавати не ресурси а розвивати виробничу галузь, у якій країна є світовим лідером, що стане джерелом валюти, і це дозволить тримати баланс. Можливе введення податку або повної заборони на експорт сировини, щоб країнам-конкурентам вона діставалась за вищими цінами.

Читайте також: Представники посольства Великобританії: Україна, як глобальний гравець агроринку, може диктувати свої умови

«Історія свідчить, що порочне коло бідності та нерозвиненості можна розірвати, тільки якщо якісно змінити виробничу структу­ру країни. Успішна стратегія включає в себе диверсифікацію виробництва, перехід від секторів зі спадною віддачею (традиційного виробництва сировини і сільського господар­ства) до секторів зі зростаючою віддачею (технології, інтенсивна обробна промисловість і послуги), у результаті відбувається розподіл  праці і виникає інший суспільний лад. Ключ до стабільного розвитку - це взаємодія між секторами зі спадною та зростаючою віддачею у межах одного ринку праці», - говорить Ерік Райтнер.

Тіна Кубай

фото: events.ei.columbia.edu, wikipedia.org