Емма Турос: Українцям недоцільно виходити на експортні ринки поодинці

Україна чекає на ратифікацію угоди про ЗВТ між Україною та Канадою. Коли це відбудеться?

- Нагадаю, що угоду про ЗВТ між Україною та Канадою було підписано 11 липня цього року у Києві, і тепер вона має бути ратифікована парламентами обох країн. Президент України Петро Порошенко виступив за синхронну ратифікацію угоди. Підготовка для підписання цього документу відбувалась 6 років. Це дуже великий документ за обсягом, і імплементація його займе роки. Звичайно, ми чекаємо ратифікації уже найближчим часом  - наприкінці цього року чи на початку наступного, і після цього будемо проводити детальний аналіз можливостей цього документу.

Що означатиме ратифікація цієї угоди для українського суспільства?

- Коли  Канада на початку 90-тих років підписала угоду про ЗВТ із США та Мексикою, вона отримала шанс на небувале досі економічне зростання. Так само, після імплементації угод із ЄС та Канадою за декілька років Україна відчує небувалий економічний ефект, зможе наростити свої світові фінансові позиції.

На скільки зросте товарообіг між країнами?

- У середньому обсяг співпраці взаємної торгівлі між  Україною та Канадою з 2010 по 2014 рік складав 280 мільйонів доларів на рік. Це  скромна цифра. Швидкого зростання торгівлі між країнами очікувати не варто. Канадські аналітики говорять, що за рахунок вже існуючих контрактів обсяг торгівлі відразу після ратифікації підвищиться на 3,5%. Протягом наступних  років за рахунок укладення нових контрактів обсяги торгівлі між нашими країнами зростуть на 19%.

У яких галузях буде відбуватись посилення співпраці?

- Думаю, це стосуватиметься торгівлі продовольством. Канада є одним із визнаних лідерів у експорті аграрної продукції. Щороку експортується більш як на 3 млрд. доларів пшениці, на 1,5 млрд. доларів свинини та інших товарів. Україна – один з лідерів по експорту зерна та олії. Тобто, за деякими позиціями ми збігаємось, а по певним товарам ми можемо бути конкурентами.

Чого ви особисто очікуєте після імплементації угоди?

- Я не думаю, що цей процес відрізнятиметься від того, що ми робимо в Україні та Канаді для поглиблення взаємозв’язків на постійній основі. По суті, це просто ще один привід бути ближчими. Ми, як Канадсько-Українська Торгова Палата, постійно запрошуємо бізнесменів  для того, щоб обмінюватися  досвідом та налагоджувати партнерські відносини у різних галузях.

Якої продукції на канадському ринку не вистачає? Чи дійсно у експорті буде зроблено ставку на продукцію із доданою вартістю?

- Щороку Канада імпортує продуктів харчування в середньому приблизно на 21 млрд. доларів. Ми спостерігаємо значне збільшення експорту до Канади українських фруктових та овочевих соків, сої, натомість, експорт меду у Канаду загальмувався через непорозуміння із наявністю у партіях  продукції антибіотиків.

Читайте також: Представники посольства Великобританії: Україна, як глобальний гравець агроринку, може диктувати свої умови

Є інтерес до кондитерських виробів, замороженої продукції –  овочів та фруктів. На жаль, Україна не має достатньо обладнання та потужностей для первинної та вторинної переробки власної с/г продукції. Це гальмує зростання експорту до Канади. Тут є можливості  не тільки для збільшення торгівлі, але й для інвестицій – можливі нові спільні проекти. Нам потрібно залучати кошти та виробляти конкурентоспроможну продукцію всередині України.

У  рамках угоди на певні види продукції є квота, поза якою з канадського боку застосовується досить високе мито. Чи може  наша держава розраховувати на пом’якшення умов  квотування?

- Канада має більше сорока угод про вільну торгівлю з різними країнами. Ці квоти існують в рамках усіх цих угод. Це лише декілька позицій, по яким канадська влада захищає тамтешніх виробників. Але існує ще близько трьох тисяч видів продукції, або 98% ринку, які для нас відкриті. Тож саме у цьому полі і слід працювати українським виробникам.

Ще дві перепони  поставок у Канаду, про які говорять самі ж аграрії,  – це  відмінні від українських стандарти на продукцію та логістика. Які подолати ці розбіжності?

- Від виробників продукції харчування, дійсно, вимагають наявності сертифікатів.  До мінімальних вимог може входити наявність GFSI сертифікації (хоча б одного з сертифікатів).  Українські виробники мають нарешті зрозуміти, що без відповідної сертифікації вони приречені торгувати на внутрішньому ринку. Що стосується логістики, то вона не настільки дорога. Іноді контейнерні перевезення до Канади дешевше, ніж до США.

Які ще перепони на шляху української продукції на канадський ринок?

- За період з січня по серпень цього року, експорт з України до Канади збільшився на 33%. Це гарний знак. Перешкоди не тарифні, це відсутність корпоративної культури та, як не дивно,  комунікації. Якщо наші підприємці зустрічаються із канадськими колегами існує достатньо непорозумінь, що заважає побудувати конструктивні відносини.  Партнерство передбачає довіру, а оскільки канадці достатньо консервативні, для них є надзвичайно важливою безпека та зрозумілість ведення бізнесу, як така. Наші бізнесмени досить часто не чують та не розуміють, що від них  вимагають потенційні партнери. Часто  українці навіть не можуть ідентифікувати потенційного партнера, звертаються не до тих людей і не з тими пропозиціями. Відсутність чіткої позиції призводить до того, що зустріч так нічим і не закінчується.

Читайте також: Ерік Райнерт: Сільське господарство і урбанізація мають йти паралельно

І ще одна проблема – це повернення валютних коштів. Для роботи із великими торговими мережами в Канаді треба по-перше вкласти певні кошти та зусилля для того, аби поставити свій товар на полиці, і повернення коштів може тримати більше 200 днів, тоді як у нас за законом 120 днів. Якщо валютні кошти не повертаються, компанія потрапляє до санкційного списку у Мінекономрозвитку. Над  вирішенням цього питання ми також працюємо.

Які проекти будуть втілені  у межах підготовки ЗВТ із Канадою?

- Буде втілено масштабний проект технічної допомоги під назвою CUTIS (Canada Ukraine Trade and Investment Support). Для того, аби імплементувати угоду про ЗВТ, уряд Канади ініціює низку проектів технічної допомоги. Це стосується як сільськогосподарського виробництва (садівництва, виробництва молока, тощо), так і інших галузей.  Такий підхід дозволить українцям швидше адаптуватися до вимог Канади.

Буде втілено масштабний проект технічної підтримки під назвою CUTIS (Canada Ukraine Traidеу and  Investment Support), виконавцями якого є Конференційна Рада Канади та Канадсько-Українська Торгова Палата, бенефіціаром проекту виступає Міністерство економічного розвитку та торгівлі, а набувачами стануть малі та середні підприємства.

CUTIS буде спрямований на зменшення рівня бідності в Україні через збільшення експорту до Канади малих та середніх підприємств. Особливо проект буде фокусуватися на підприємствах, керованих жінками. Проект, розрахований на п’ять років із обсягом фінансування 13,5 млн. доларів. Основний його принцип – це детальний аналіз потенційно цікавих для трейдингу галузей, буде виділено п’ять основних товарних груп з тих, що користуються найбільшим попитом та потенціалом у Канаді.  Потім ми будемо відбирати компанії, які готові працювати із нами та постачати продукцію. При цьому ми будемо підтримувати ці компанії на кожному із етапів, аж до укладення контракту і,  власне, початку експорту.

З чого стартуватиме проект?

- У межах даного проекту вже зараз створюється детальний посібник по експорту до Канади, де буде зібрано дуже багато корисної інформації – тарифи, транспорт, сертифікація і т.д.  Незабаром буде створено торговий та інвестиційний портали. Як я сказала вище, підтримка торгівлі буде здійснюватись по п’яти напрямках, а інвестиційні проекти будуть втілюватись у  всіх напрямках. Тобто ми будемо шукати цікаві українські проекти і інвесторів з Канади, які готові  вкладати у них кошти. Але враховуючи українські економічні ризики, прибутковість таких проектів має бути не менше 20%. Процес подання заявки на участь у проекті та відбір учасників буде максимально  прозорим. Ми будемо особисто зустрічатися із певними компаніями по групам товарів та відбирати учасників.

Чому основний фокус проекту  саме на підприємства, керовані жінками?

- Канадський уряд приділяє дуже велику увагу гендерній рівності і робить акцент на саме на таких підприємствах. Ми знаємо, що сталий розвиток країни великою мірою залежить від жінок. Вони відповідальні, вони є основою громад. Тому підтримка жінок і розбудова мережі компаній, які керовані ними, є цеглиною у розбудову місцевих  громад і,  у подальшому, - держави. Жінок прийнято вважати вразливими, проте, якщо їм допомогти у веденні бізнесу – це найбільша віддача, і найбільше повернення коштів. Надзвичайно важливо, аби суспільство розвивалося гармонійно, захист отримували ті, хто потребує цього найбільше, – діти та жінки. Збільшення кількості жінок-власників підприємств піде лише на користь – це глобальний тренд, якого Україні не оминути.

Які помилки українців при виході на експортні ринки, зокрема канадський?

- Велика помилка українських підприємців – це надмірні очікування від експортного ринку. Вони думають, умови ведення бізнесу там кращі і що приїхавши до Канади відразу укладуть контракти на кругленькі суми і  горя не знатимуть. Насправді, вести бізнес у Канаді, певне, навіть складніше, ніж в Україні – це висококонкурентний, прогресивний, платоспроможний ринок,  недостача продукції на якому дуже швидко заповнюється. За нього слід боротися. Дивно чути від  директорів українських компаній, що вони не хочуть прилетіти до Канади на перемовини із потенційними партнерами через якісь дрібні причини.  Канадці не чекатимуть – вони підуть і куплять товар деінде, у тих же китайців, які не тільки оперативно укладуть контракт, а й доставлять товар під двері. Оперативність у прийняті рішень, гнучкість, лояльність – базові принципи, які мають бути притаманні вам, якщо ви хочете підкорювати експортні ринки.

Читайте також: Світ олії та зерна: що змінив Єгипет на ринку пшениці?

Знаю, що одним із пріоритетів канадського уряду є підтримка кооперації. Яким вибачите цей процес в Україні?

- Перепоною кооперації в Україні є не технічна і не економічна складова, а скоріше моральна.  Принцип “кожен сам за себе” руйнує цей напрямок. Кооперація — це, перш за все, полегшення роботи дрібних та середніх підприємств, можливість розбудови інфраструктури, наприклад, власної лабораторії, елеватора, тощо. Кожне окреме господарство зробити це не може. Проте, якщо об`єднатися, можна отримати досить гарний результат. Тож канадські фахівці через відповідні проекти хочуть донести не лише базові принципи, а й навчити якими чином створювати прибуткові кооперативи.

У чому на вашу думку відмінність між канадським та українським фермером?

- Канадський фермер дуже важко працює, але добре знає умови конкурентного ринку, він добре підготовлений як з технологічного так із технічного  боку.  Собівартість по деяким видам їхньої продукції набагато нижча за нашу. Це говорить про те, що вони не дуже то і розраховують на підтримку уряду, працюють самі. Що стосується українців — то на мою суб’єктивну думку, їм не вистачає знань, досвіду міжнародної співпраці. Що стосується державної підтримки, то українцям радше потрібен доступ до дешевих кредитів для поповнення обігових коштів та придбання техніки.

Яким чином потрібно будувати експортну співпрацю українським та канадським партнерам?

- Українцям недоцільно виходити на ринок поодинці, у цьому випадку має надаватися велика роль роботі галузевих асоціацій. Асоціації потрібно озброювати знаннями по кожному конкретному виду продукції та по особливостям роботи на кожному окремому ринку.  Ми не можемо  навчити кожного аграрія, але ми можемо навчити асоціацію, і вона буде виступати посередником міжнародного співробітництва.

Ірина Глотова

фото: Agravery