Екстериторіальне погодження проектів землеустрою дозволило подолати побутову корупцію ― Мартинюк

Про це повідомив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк, передає прес-служба відомства.

За новою практикою, землевпорядна організація спрямовує проект на погодження до відділу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки — у фізичному вигляді або відскановану копію онлайн. Після реєстрації система документообігу відомства за випадковим принципом направляє його на погодження експерту в іншій точці країни. Простежити переміщення проекту і впливати на експерта замовник не може. Експерт теж не знає замовника і позбавлений можливості вимагати «гонорар».

За словами Мартинюка, у результаті експерименту 100% проектів розглядаються у встановлений законодавством десятиденний термін, 70% проектів — за п'ять днів — це визначений внутрішнім нормативом Держгеокадастру часовий ліміт. Для порівняння: раніше проект міг гальмуватись на тижні і навіть місяці, поки замовник не знаходив спосіб надати йому динаміки.

«Завдяки уніфікації підходів та вимог до землевпорядної документації по всій країні, знижується кількість повторних повернень проекту на доопрацювання — ситуація, коли після усунення перших зауважень експерт знаходив ще низку і так кілька разів», ― зауважив заступник міністра.

Також, за його словами, було зруйновано локальні монополії землевпорядних фірм на рівні районів.

«Тепер, коли проект погоджує сторонній експерт, зв'язки з місцевими чиновниками не відіграють ніякої ролі. Та головне — зникло джерело побутової корупції, оскільки зв'язок між замовником і виконавцем розірваний», ― сказав Мартинюк.

«За антикорупційним ефектом цей кейс можна порівняти з впровадженням практики земельних аукціонів, які перекрили лазівку з неконкурентної передачі землі та різко звузили повноваження чиновників щодо розпорядження землями»,― додав він.

Читайте також:

В Україні пропонують створити Національну земельну асамблею

НААН використовує свої землі в інтересах окремих чиновників ― Лабазюк