Експорт меду: як не втратити зовнішні ринки та отримати додатковий заробіток

Україна входить у ТОП-10 світових виробників меду. Основний гравець медового ринку – це Китай, де виробляється 24% усієї продукції. У країнах ЄС – 14%, тоді як в Україні – 4%. В 2020 році Україна  оновила трирічний рекорд з експорту меду.

«В минулому році поставки меду нашою країною виросли більш ніж на 45% у порівнянні з попереднім роком — до 80,8 тис. тонн, а валютна виручка збільшилася на 27% — до $139 млн», — повідомила прес-служба Державної митної служби України. Найбільшими ринками збуту українського меду традиційно є: Польща, яка закупила 26% всіх поставок, Німеччина —  18,8% і США — 9,7%.

Світові тенденції

Експерти ринку говорять про збільшення споживання і відповідно виробництва меду.

«За останні 20 років світовий ринок меду досить активно розвивався. Цьому сприяло 2 фактори: збільшення попиту зі сторони кінцевих споживачів та зі сторони промисловості, які використовували мед як основний інгредієнт у різних харчових продуктах. Світове виробництво зросло майже на 50%.

Ключовими імпортерами ринку є країни ЄС та США. Частка цих двох країн сумарно складає 70% від загального обсягу імпорту. Саме ці дві країні найбільш залежні від імпортних поставок. Якщо говорити про ТОП-5 експортерів, то вони кардинально не змінювалися. В структурі експорту зросла частка Індії, також Україна показували динамічний розвиток експорту. У 2020 році урожай у країнах ЄС знизився майже на 40%. Тому їм довелося збільшити частку імпорту майже на 5%», - зазначає Анна Бурка, консультант ФАО, експерт зі створення ланцюжків доданої вартості та маркетингу.

В останні 5 років ми спостерігаємо за планомірним зменшенням ціни на мед. Дана тенденція присутня на усіх ринках. Основна причина даної тенденції за словами експертів – це збільшення пропозицій від виробників продукту, який називають медом.

Основним викликом перед медовою галуззю стало поширення фальсифікату. Так, у Великобританії, яка імпортує 50 тис. тонн меду і 1/3 йде з Китаю,  з розбірної торгівлі відібрали 13 зразків меду. З них 9 зразків містили сироп, який виготовляли з рису чи кукурудзи. Така ситуація спонукала супермаркети приєднатися до ініціативи політиків щодо встановлення національного режиму тестування меду.

В Індії у Центрі науки та навколишнього середовища було зібрано зразки 13 брендів меду також з роздрібних магазинів в Делі. Проведені дослідження показали, що тільки у 4-х зразках були ознаки фальсифікації. Тоді як в німецьких лабораторіях ці зразки показали дещо інші результати: тільки 3 з 13 пройшли перевірку. 

Читайте також: Від насінини до порту. Як дізнатися все про стан рослин в період вегетації?

Виклики для галузі

Для того щоб пасічники могли експортувати свою продукцію, їм необхідно подолати як внутрішні так і зовнішні проблеми. До внутрішніх експерти відносять відсутність реалістичної оцінки виробництва меду та налагодженої комунікації між пасічником-заготівельником-експортером. Для того, щоб змінити дану ситуацію експортерам та пасічниками необхідно перед початком сезону проводити зустрічі, обговорювати ситуацію.

Пасічник та бортник Ігор Глущенко, із села Шпилів, що на Київщині вважає, що краще продавати свою продукцію серед своїх сусідів, туристам чи на ярмарках. Його позицію розділяють чимало колег, адже віддавати мед за копійки не вигідно, важко покрити навіть витрати на утримання пасіки, не говорячи уже про прибуток.

До зовнішніх викликів відносять жорстку конкуренцію на основних ринках збуту. У цій боротьбі перемогу можна отримати тільки одним шляхом – продавати якісний та безпечний продукт, виробництва якого повністю простежується.

фото: приватний архів Ігора Глущенка

Читайте також: Врожай смугами. Чи з’являться у продажі херсонські кавуни?

Ресурс галузі

З українським медом світ знайомився поступово завдяки конгресам, виставкам, конференціям, в яких приймало активну участь Всеукраїнське Братство Бджолярів України. Завдяки зусиллям Братства Бджолярів у 2013 році в Україні відбувся XXXXIII Міжнародний Конгрес Апімондії. Саме з цього періоду активно почали з’являтися переробні заводи, а експорт меду збільшувався.

«Ресурс галузі на сьогодні становить 70-75 тис. тонн виробництва меду у рік. Ці цифри звичайно потребують певної корекції, але це середня межа. В Україні є 2,6 млн бджолиних сімей, експорт меду коливається від 60 до 80 тис. т у залежності від року. Це нас тішить, оскільки є ринки збуту, але є і те, що нас засмучує: ціна та якість.  З кожним  роком ціна українського меду на зовнішньому ринку зменшується. Нестабільною і нерентабельною є ціна закупки меду переробниками -експортерами від пасічників- виробників.

У 2019 році на XXXXVI Міжнародному Конгресі Апімондії, який проходив в Канаді, ми чули чимало нарікань від імпортерів, які говорили про те, що у  партіях українського меду виявляють фальсифікат. У вітчизняному меді знаходили сиропи і такі випадки непоодинокі. Це сумно, адже ми можемо втратити зовнішні ринки збуту продукції», - говорить Тетяна Васильківська, голова Правління Всеукраїнського  Братства Бджолярів України.

Ще одна проблема, на яку варту звернути увагу, це імплементація показників якості меду, зокрема Директиви 2001/110/EC relating to honey (стосовно меду), без аналізу та моніторингу  внутрішнього ринку. Ці показники є нижчими за ті, які притаманні нашим медам. Також, це означає, що з такими митними кодами товарів можна не тільки експортувати, але імпортувати продукти. Основний ризик полягає у тому, що в Україну почнуть заходити продукти під видом меду, а насправді завозитимуть фальсифікат.

«З метою захисту національного ринку меду,  при ввезенні на територію України меду обов’язковим має бути  контроль меду щодо фальсифікації на вміст цукрових сиропів та інвертованих сиропів з цукру, цукрового буряка, цукрової тростини, сиропів з кукурудзи, цикорію, рису, пшениці, тощо.

Хочу звернути увагу ще раз на ціну, за якою реалізується наш продукт за кордоном. На жаль, не має розуміння, чому так відбувається. Експортери продають сирий мед, а не фасований продукт з доданою вартістю. Якщо вони дешево продають свій товар, то їм необхідно якнайдешевше купити мед в українського виробника. Що це означає? А те, що пасічники не отримають того прибутку, на який розраховували, і деякі з них відмовляються від свого бізнесу», - зазначає Тетяна Васильківська.

Важливо розуміти, якщо  тільки Україна почне експортувати не просто сировину, а український мед будуть експортувати самі бджолярі- виробники під власними українськими брендами, відповідаючи за безпечність своєї продукції, тоді і його вартість буде вищою.

фото: naturalhoney.com.ua

Читайте також: Підтримка фермерів. На що беруть гранти плодоовочівники на Півдні України?

У фокусі якість

Для країн-імпортерів досить важлива якість меду. Тому українським виробникам саме на цей момент необхідно звернути увагу.

«Основна проблема, яка стоїть перед виробниками – це проблема якості продукту. Третина меду, що продається у світі - фальсифікат, або продукти, що не відповідають заявленим параметрам. Під виглядом акацієвого меду можуть продати сироп, і споживач про це ніяк не буде здогадуватися. Виробляючи якісний мед, можна виділитись серед великої кількості конкурентів. Додатковим маркетинговим інструментом для малих виробників стане географічне зазначення. Для європейського споживача географічне зазначення є певною гарантією якості Дуже скоро ми зареєструємо географічне зазначення - Мед Закарпаття, правда, я як виробник не можу ним користуватися», - каже Дмитро Кушнір, один із співзасновників медового бренду.

«Медові брати» готуються до експорту своєї продукції в країни ЄС. До речі, вони пішли шляхом кремування меду, у результаті продукт не втрачає своїх корисних властивостей та ще більше розкриває свій смак. Ця інновація не дозволяє меду кристалізуватися. Також вони пропонують мікси - з червоним перчиком, маком і пилком тощо.

«Зараз питання експорту у роботі і я сподіваюсь, що уже цього року ми реалізуємо усі підготовчі процеси та зможемо експортувати», - додає Дмитро Кушнір.

фото: facebook Honey Brothers