Дощові хвороби: як надлишок вологи вплинув на сади та ягідники

Під час липневих дощів в деяких регіонах України випало стільки ж вологи, як за весь сезон. В результаті рослини почали хворіти, особливо це торкнулось фруктів та ягід  - яблука, персики та інші плоди почали гнити прямо на деревах. Здебільшого постраждали власники присадибних ділянок та малі фермери, які переважно не використовують препаратів для захисту рослин. Але торкнулось й великих господарств. Погіршило ситуацію те, що дощі співпали з періодом дозрівання, адже заборонено проводити обприскування перед збиранням.

По словам Володимира Сіленко, агроконсультанта компанії БТУ-Центр, після дощів склалися сприятливі умови для розвитку патогенів практично на всіх культурах. «На зернятковій групі (яблуня, груша – Ред.) відновили життєдіяльність такі патогени як альтернарія, фузаріум, борошниста роса та парша. На ягідній групі, особливо на ремонтантній малині, розповсюджуються гнилі. По групі кісточкових (вишня, черешня – Ред.), що вже відплодоносили, пішов розвиток кокомікозу, моніліозу, клястероспоріозу. Пішла друга хвиля вторинного зараження, яка зумовлена високою вологістю та теплою погодою», - коментує він ситуацію із поширенням хвороб.

Але, запевняють в Асоціації "Укрсадпром", тривалі дощі, що проходять останнім часом на території України, не завдають особливої шкоди майбутньому врожаю яблук. Так, поширення хвороб, спричинене підвищеною вологістю та високим температурним режимом, - це реальна загроза. "Але сьогодні у арсеналі садівничих господарств є безліч інструментів для боротьби з ними. Тож ефективне попередження та боротьба з хворобами – це питання кваліфікації агронома, який працює у господарстві", - говорить Олександр Матвієць, заступник голови Асоціації «УКРСАДПРОМ». 

Або питання наявності коштів в господаря. Більшість компаній, які вирощують ягоди, були змушені проводити додаткові фунгіцидні обробки. «Маю на ділянці малину, ожину, суницю (землянику). Усі хвороби присутні, тож лікуємо. Використали спочатку хімічний препарат, а потім обробили біофунгіцидом. Таким захистом користуємося вперше, але сподіваємось на гарний результат», - розповідає фермер Вячеслав Пльонкін. Із необхідністю проведення захисту погоджується Ігор Жданюк з Херсону, який наразі проводить обробку суниці садової. Підтверджує проблему із хворобами і Олена Карпенко, ягідник із Харківської області. «Ми вирощуємо малину, ожину, суницю садову. Після дощів для захисту від хвороб застосували два хімічних фунгіциди, а в подальшому плануємо ще провести обробку біологічним препаратом», - каже вона.

Читайте також: Недитяче питання: хто і як вирощує сировину для харчування малюків?

Але ж захист врожаю сучасними препаратами вартує доволі дорого, за словами опитаних Agravery.com фермерів, фунгіцидний захист після негоди обійдеться ягідникам у 6-7 тис. грн на гектар. Та і не усі господарства мають змогу застосувати хімічні фунгіциди. «В усіх хімічних препаратів є період очікування перед збиранням, який складає щонайменше 7 днів. І це унеможливлює їх використання, у разі, якщо господарство планує збирати врожай раніше. У цьому випадку варто застосовувати виключно біологічні фунгіциди із додаванням прилипача. Також варто провести інсектицидну обробку, тому що погодні умови сприяють поширенню кліщів та листогризучих шкідників. І потрібно зберегти листовий апарат та плоди здоровими та неушкодженими», - радить Володимир Сіленко.

Тому альтернативою могли би стати біологічні препарати, чия вартість значно менша. «Вартість біопрепаратів для захисту та живлення на 1 сезон для плодових культур буде коштувати не більше 20-25 тис грн, що в більш ніж два рази дешевше чим використовувати хімічні препарати (від 2,2 тис €/1 га)», - запевняє Валентина Лановенко, власниця «Розсаднику сім’ї Лановенко». За її словами, господарства, які проводять регулярне обприскування біологічними препаратами, проблем із захворюваннями майже не мають. «В нашому розсаднику не стоїть питання отримання плодів, але вони у нас є. В цілому і в саду, і з плодами все досить добре. Ми проводимо обробку біологічними фунгіцидами на упередження, оскільки якщо рослина уже була уражена, то вилікувати її складніше, чим це попередити. Обприскування ми проводимо раз у 7-10 днів. У підсумку за сезон це становить 20-25 обробок», - каже Валентина Лановенко.

Проте не усіх засмучує ситуація із поширенням хвороб. Деяким така ситуація може навіть зіграти на руку. «Було б гарно, якби відсотків 80 врожаю у всіх вигнило - хоч поторгували би нормально, а так питання фітосанітарного стану на 10-му місці. Головне питання для нашої галузі це об'єми реалізації та ціна, і а зараз вона надто низька. Гаплик ягідництву України», - каже фермер Віталій Осадчий. Як вже писав Agravery.com, паніка серед українських виробників малини та відсутність планування збуту привели до того, що на даний момент закупівельні ціни переробників нижче рівня собівартості ягоди.

Читайте також: Про запас: як змінюється ринок деталей для сільгосптехніки

Як заявив Олександр Матвієць Agravery.com, Асоціація звернулася з листом до МінАПП та переробних підприємств, у якому повідомила, що наразі закупівельні ціни на яблука для переробки значно нижчі за його собівартість, тому перед садівничими господарствами постало питання доцільності його збирання.

За його словами, крім дощів загрозою були й гради та буревії. "Вони не лише можуть оббити недостиглий врожай, а й пошкодити самі насадження. І минулого року, й цього ми, на жаль, фіксували такі випадки, коли сильними вітрами були зламані вже 3-4-річні дерева. В результаті, господарства несли ще більші збитки, адже нікому відшкодувати витрати на придбання садивного матеріалу, догляд за насадженнями…", - говорить Матвієць, за словами якого ситуацію могли б покращити державні станції, які могли б сповіщати про наближення грозових хмар, що б значно підвищило ефективність використання, наприклад, протиградових установок.