Digital агрономія. Чи можна компенсувати брак кадрів штучним інтелектом?

В світі бракує агрономів, іноді на 50 тис. га їх лише двоє, то ж електронні помічники дають змогу делегувати завдання нижчого рівня менш кваліфікованим працівникам. Повністю замінити живу людину на посаді агронома — штучному інтелекту поки не під силу.

Цифрові моделі в агрономії постійно відточуються, ще точніше оцінюється ризики хвороб і шкідників, ще більш деталей доступно по переліку с/г культур. За останні шість років Syngenta Group придбала чотири провідні платформи управління сільськогосподарським виробництвом на чотирьох ключових агроринках у світі та об'єднала їх у нову бізнес-структуру Syngenta Digital.

Читайте також: Цифрові технології VS злочинні схеми на елеваторах

Усі цифрові інструменти Syngenta Digital, які працюють під різними назвами у різних регіонах та країнах, щодня обслуговуючи понад 50 млн га посівних площ по всьому світу, об'єднуються в єдиний монолітний бренд — платформу Cropwise. Система Cropio, що є провідним гравцем на ринку цифрового сільського господарства Східної Європи і за допомогою якої агровиробники управляють земельним банком у понад 20 млн га, залучена у цей процес. Данні, які вводяться в цифрові платформи збиралися роками. Наприклад, стосовно ґрунтів, то у Cropio використовуються дані світових спостережень за останні 50 років.

Опір агрономів

Для бажаючих отримати роботу агронома все частіше обов’язковою вимогою роботодавця є вміння користуватися платформою Cropio. Як сприймають цифрову новацію в Україні? Таким технологіям більш раді у царині топ-менеджменту агропідприємств.

Андрій Андрійчук, керівник проєкту Cropwise Operations у регіоні EAME, розповів про особливості впровадження нової цифрової платформи в Україні:

— Сприйняття нових технологій на рівні виконавців, мається на увазі агрономів, диспетчерів, тобто спеціалістів, відбувається не завжди — і це одна з головних особливостей України. Тут спеціалісти звикли до певного стилю праці, який формувався останні 20−30 років. Вони не завжди сприймають нові технології як помічників, а в багатьох випадках — скоріше як загрозу своїм знанням. Тому багато часу доводиться витрачати на навчання і бути «адвокатами» нових технологій у таких компаніях. Але як показує досвід, це питання лише додаткового часу на впровадження системи.

На тлі інших країн в цілому Україна може виглядати навіть більш ефективною з точки зору впровадження технологій. «На ринку присутня значна кількість великих і середніх агрокомпаній, де на рівні менеджменту є висока свідомість використання нових технологій. У випадку несприйняття новацій виконавцями, топ-менеджери можуть впроваджувати їх директивно. І зрештою, технології доводять свою ефективність в дії», — зазначає Андрій Андрійчук.

Face to face

Українські споживачі налаштовані на персональний підхід. Якщо він є, то справа впровадження новацій рухається швидше.

Артем Раков, керівник Підрозділу розвитку бізнесу цифрової агрономії в Україні Syngenta, розповідає:

-З нашого досвіду впровадження нової системи серед клієнтів, то, у порівнянні з іншими країнами, ми очікували, що Cropio буде популярним серед більш молодих користувачів. Проте ми здивувались, побачивши, що люди літнього віку були дуже відкритими та зацікавленими у системі, коли вони побачили ті переваги, які система може надати. Це стало відкриттям для нас, і ми раді, що система є цікавою не тільки для нового покоління. Інша риса впровадження — українські користувачі і партнери дуже налаштовані на особисте спілкування. Щодо навчальних тренінгів по Cropio, то часто отримуємо прохання робити це персонально, один на один, приїжджаючи до клієнтів у офіс. На жаль, через пандемію навчання пригальмувалося, проте бачимо попит на локалізовані тренінги.

Читайте також: Валерій Яковенко: Правильно налаштований дрон окупиться після першої роботи в полі

Вміння користуватися Cropio у майбутньому може стати основною вимогою для агрономів при пошуку нової роботи. Цікаві цифри щодо цього навів Андрій Андрійчук: «Минулого року нашою компанією проведено більше 2000 тренінгів, які були сфокусовані на використанні цифрових технологій. І ми зробили цікавий тест: переглянули всі вакансії агрономів. І якщо вимогою номер один (в кожній третій вакансії) було знання 1С, то в кожній четвертій вакансії є вимога знання Cropio, яке зараз стає Cropwise.

За кордоном відчувають розрив фермерських поколінь

В кожній країні сприймають «електронних агрономів» по-різному. Та здебільшого вимоги до цифрових платформ навіть перевищують сучасні технологічні можливості: споживачі прагнуть максимально готових рішень від штучного інтелекту.

Ґрег Меєрс, директор з інформаційних та цифрових технологій Syngenta Group, розповів про сприйняття нової цифрової платформи за кордоном:

-У Східній Європі, у Латинській Америці ми бачимо фермерів великого масштабу, в США — це середні господарства, у Європі - невеликі. Основні скарги чи зауваження щодо Cropwise — нам дорікають, що ми пропонуємо велику кількість даних спеціалістам і фермерам. Втім, спеціалісти очікують мати готові рішення, тобто прагнуть «переробленого бензину замість сирої нафти». Тому багато зусиль вкладаємо у розробку штучного інтелекту, щоб система генерувала більшу кількість рішень на основі данних.

Сприйняття новацій прив’язано до віку, і за кордоном також. Розрив поколінь потрібно враховувати. «Ми спостерігаємо таку тенденцію у світі, що фермери стають все старшими. Тобто їхні діти вже не так зацікавлені подовжувати сімейну справу, тому часто посилюється прірва між старшими спеціалістами, які менш вправні, гірше опановують цифрові технології, і молодими фермерами. І часто скарги, які ми отримуємо при впровадженні Cropwise, вони пов’язані зі зміною поколінь, і різницею між ними», — додав Ґрег Меєрс.

Якщо нема інтернету

Українські реалії не завжди передбачають якісне функціонування інтернету. Проте додатком Cropwise можна користуватися. Андрій Андрійчук зазначає: «Є спеціальний додаток, який працює без інтернету, та коли він з’являється, т данні синхронізуються».

За рік користувачі збільшили кількість доданих і виконаних у системі агрооперацій на 82%, на чверть зросла кількість створених звітів за результатами оглядів полів, у 1,5 раза більше завдань було розподілено в системі між технікою. Лише за останні 12 місяців продукти Cropwise згенерували понад 1 млн миттєвих сповіщень та попереджень. Кожне — фактично заклик до дії, який у більшості випадків допоміг агровиробникам прийняти рішення, що забезпечили підвищення врожайності або зменшення витрат.

Читайте також: Ірина Кравець: Без Інтернету Речей на господарстві крадуть близько $300 з гектару
 

Керівник служби диспетчеризації Kusto Group Сергій Дзюмка поділився власним досвідом впровадження Cropwise: «У сегменті рослинництва наша компанія представлена у двох країнах: обробляємо 25 тис. га в Україні та 30 тис. га в Казахстані. В обох країнах використовується Cropwise для моніторингу і диспетчеризації. Це дозволяє нам стандартизувати бізнес-процеси і прискорює обмін технологіями між двома країнами. І ми раді, що тепер в системі з’явиться більше агрономічних інструментів.»

Щодо останнього, то система вдосконалюється щорічно. В сезоні 2021 аграрії отримають більше нових і вдосконалених функцій: будуть доступні інструменти скаутингу, аналізу продуктивності полів, прогнозів захворювань рослин, доступ до зовнішньої агрономічної експертизи тощо.

І якщо сьогодні в Україні під щоденним моніторингом в системі знаходиться більше 7 млн га, це кожен четвертий гектар, що обробляється, то у майбутньому можна очікувати майже повного покриття с/г угідь.