Cвоя ніша: олійний гарбуз - все краще всередині

“З падінням закупівельних цін на картоплю селяни на Волині швидко переключилися на гарбуз, адже оптова закупівельна ціна гарбузового насіння складає 40-60 грн/кг. Зокрема, село Хворостів повально вирощує гарбузи", — розказав Олексій Степанов, аналітик Лад Агро Д, на конференції "Інноваційні технології вирощування гарбузів".

Але таких сел, як і загалом гарбузів, в Україні ще небагато, хоча серед баштанних культур за площами він займає друге місце після кавуна. Усього Україна виробляє 600 тис. т насіння рік. Найбільше пузатих велетнів висівають на Півдні, де кліматичні умови особливо сприятливі для цієї культури. Виробництвом займаються в основному великі агрохолдинги, що мають змогу придбати техніку для збору. Проте, і дрібні господарства все більше цікавляться цією культурою.

Світовими лідерами по вирощуванню гарбузів є Китай, Росія та США.

Гарбузовий кошторис

ТОВ "Придонецьке", що входить до складу агрохолдингу Landfort, вирощує гарбузи сорту Сіроволзький. Про урожайність розказувати не хочуть, проте попереджають, що в цьому бізнесі головне налаштувати збут продукції. "Найбільша проблема - коливання ціни з року в рік. Зараз продаємо насіння по $2/кг. Собівартість виробництва — 10-13 тис. грн", — розказав Іван Залозний, директор та агроном ТОВ "Придонецьке". Площі посівів невеликі, тому насіння видобувають вручну. Олійні сорти насіння в Європі готові купувати по $1000 за т, говорить Степанов.

Читайте також: Дивна вісімка: нетрадиційні культури завойовують собі місце на полях

Щоб отримати 1 т насіння, потрібно засіяти 1 га землі, стверджують адепти гарбузового бізнесу. За сприятливих умов, гібридні сорти можуть давати і 1,5 т/га. Проте вітчизняні сорти демонструють більш скромні результати. За даними НУБіП, середня врожайність гарбузів 40 т/га на зрошувальних землях, і 25-30 т/га на звичайні. В середньому насіння займає 1-2% від маси гарбуза, тож з 1 га виходить до 800 кг насіння за наявності зрошення.

Витрати на повний цикл промислового виробництва, що включає вирощування, очистку, калібрування, миття, сушку та сортування, становлять $350-400 на га. Для обслуговування однієї лінії знадобиться близько 10 працівників. "При ціні готової сировини $5 / кг отримуємо рентабельність 30-35%, відповідно такі затрати повернуться через 4-5 місяців", — пояснює Степанов. Тому багато підприємств вважають цей продукт вартий інвестицій.

Гарбузова олія

За останні 5 років в Європі зростає популярність гарбузової олії, говорить Степанов. "Попит на насіння стабільний, а на олію безперервно зростає", — додав він. Тому гарбузовий бізнес варто одразу орієнтувати на експорт, оскільки за кордоном така продукція цінується вище, радить експерт.

Є підприємства, що виготовляють олію й в Україні. Одне з таких харківська компанія Kasan, асортимент якої складається з 20 видів лікувального масла. Гарбузова олія займає 17%.  Для хорошої олії потрібно дуже якісна сировина, наголошує Іван Касан, власник заводу: "Повинна бути абсолютна чистота". Власноруч розробив комбайн, що витягує з гарбузів насіння в полі, а також лінію, яка шліфує насіння на спеціальній лінії, калібрує та аспірує. Щоб отримати якісну олію, потрібно змішати чотири сорти. "Ми використовуємо три сорти української селекції (Сіроволжська, Українська багатоплідна, 100 Фунтова) та один болгарської (Леді Нейл або Болгарка)", — ділиться Касан.

Читайте також: Закриють Америку: як виробники меду стали жертвами "піратів"

Вихід олії з насіння — 25-30%. Жмих використовується для виробництва БАДів. Урожайність гарбузи з 1 га — від 40 до 90 т/га. Українські сорти дають від 300 до 450 кг сухого насіння за га. А Леді Нейл (Болгарка) виходить від 1 т до 1,8 т/га. Болгарка як раз розрахована на насіння. З м’якоті гарбузів підприємство виготовляє цукати, пастилу.

Гарбузову олію Kasan продає оптовим покупцям від 7 л, заводи фасують їх. Перевиробництва немає, бо переробка розрахована під контракти на збут. "Потужності дозволяють виробляти олії більше, але запитів поки що не було. Якщо знайдуться замовники, будемо робити олії більше, сировину знайдемо. Поки що російський ринок для нас закрився, а в Європу не так легко зайти, як це здається. Тому й замовлень не так багато", — підсумував власник олійного заводу.

Насіння без шкарлупи

Попит на голонасінне насіння на порядок вище, оскільки воно містить більше корисних речовин. Такі гарбузи з насінням без шкаралупи були випадково виведені 100 років тому в Австрії. Це рецесивна ознака, тому поля повинні бути ізольовані від посівів зі звичайними гарбузами. "Голе" насіння покрите тонкою зеленої оболонкою, саме в ній і міститься цілющий  кукурбутін або кукурбутацін, що застосовується в медицині.

Насіння без шкаралупи — це дуже вузький сектор. Весь світовий ринок складає усього 170 тис. т, з них половина робиться в Китаї. "Але у них не виходить. Китайське насіння можна побачити в українських гіпермаркетах. Воно маленьке, блідо-зелене. Воно в Європі не котується і закуповується просто за рахунок низької ціни", — розказали в "Голденкерн", українському підприємстві, що вже 10 років займається саме голонасінними гарбузами.

Сорт Гляйсдорфер. фото: samenfest.de

Вирощують сорт Гляйсдорфер, який за 40 років існування довів свою здатність виживати в екстремальних умовах - відсутність вологи, надлишок чи дефіцит сонця. "Даний сорт гарбузів дає з 1 га до 1 т насіння, гібриди дають до 1,5 т. Це максимальні результати, середні, як правило трохи нижчі. Коли цей гарбуз почали вирощувати в Україні, з'ясувалося, що українське насіння значно краще за хімічним показником, ніж австрійське з категорією Біо", — підкреслив Леонід Кононенко, керівник проекту "Голденкерн".

В Австрії обмежені можливості для вирощування гарбузів, він культивується в долинних районах, районі Штірія. На рік засівається лише 25 тис. га. "Цього не вистачає для виробництва олії, споживання якої дуже зросло в цілому світі. Тому вони сіють насіння в Угорщині, Герцоговині, в усіх країнах, де можна вирощувати гарбуз. Були спроби вирощувати голонасінні гарбузи в Росії, було створено агрохолдинг "Маяк". Але проект виявився мильною бульбашкою. Це позитивно позначилося  на Україні, яка стала об'єктом номер один для вирощування гарбузів", — говорить Кононенко.

Читайте також: Забагато олії: чи знайде Україна покупців на більший обсяг переробленої сої та ріпаку

Технологія вирощування голонасінних гарбузів не відрізняється від традиційної. Головна відмінність - потреба у спеціальних комбайнах, які більш делікатно витягують ядро, щоб не пошкодити цінну зелену оболонку. Такий австрійський агрегат коштує від €130 тис. "Щоб його завантажити потрібно сіяти як мінімум 400 га. Бо якщо збирати гарбузи з 50 га, термін окупності буде набагато більшим", — розказує Кононенко. "Зараз ціна €2000 за т насіння, якщо зібрати по 500 кг сухого з 400 га, фактично можна одразу повернути гроші на техніку", — розраховує він.

фото: moty.at

Звичайно, вирощувати гарбузи можна й на 10 сотках. З них вийде приблизно 1,5 тис гарбузів. "За наявності тваринництва, насіння буде додатковим заробітком. Для цього можна придбати примітивний комбайн $5 тис. Промислове ж виробництво, починаючи з 5 га без потужного комбайну не можливо. Та навіть 1 га зібрати вручну дуже важко", — додав Кононенко.

Отже, для повного циклу з використанням австрійської техніки потрібно інвестувати €1000 на га. Проте ці витрати можна зменшити, якщо використовувати вітчизняну техніку. В Україні виробництвом таких комбайнів займається Каховський експериментальний механічний завод. Коштують вони дешевше (від $5 тис) і підходять для фермерів, які прагнуть вирощувати гарбузи на невеликих ділянках.

Кілограм посівного матеріалу голонасінних гарбузів коштує €19,5 за кг. Оскільки попит на насіння в Австрії стрімко зростає, Голденкерн співпрацює з фермерами, забезпечуючи їх посівним матеріалом: "За залікову вагу платимо з розрахунку €500 за 1 т в тому числі НДС".

фото: goldenkern.com.ua

Філософія "сьогодні на сьогодні"

Попри прибутковість гарбузів бувають роки з низькою врожайністю, чи падінням ціни. "А вітчизняні аграрії хочуть отримати прибуток сьогодні на сьогодні через не визначеність земельного питання. В Австрії фермери розуміють, що роки можуть бути як прибуткові, там і не дуже. Проте вони вибудовують протягом років певний тренд. Якщо загальна тенденція вгору за підсумками 7 років, то це вважається нормально. У нас ніхто не може дозволити собі думати на 7 років наперед", — підкреслили в Голденкерн.

Та навіть з філософією "сьогодні на сьогодні" виграти на гарбузовому бізнесі можна, якщо розглядати його як диверсифікацію ризиків і зробити не основною культурою. Саме так міркує Сергій Блажевський, фермер з Житомирщини. Десять років він займається виробництвом яблук та полуниці під зрошувальними технологіями, цього року планує освоїти виробництво гарбузів. "Це буде додаткова культура на 20 га. Буду саджати австрійські голонасінні сорти. Бо звичайний гарбуз є на кожному городі, але насіння там не густо. Потрібні інвестиції на насіння, добрива", — додав він.  У випадку якщо полив відсутній, то внісши певну кількість добрив, самі рядки краще замульчовувати подрібненою соломою, щоб утримувати вологу від випаровування, радить Блажевський.

фото: goldenkern.com.ua