Ціни в космосі: як зменшити витрати добрив?

Ціна на карбамід досягає позначки 25 тисяч гривень за тонну, та й за таку ціну його важко придбати, товару фізично не вистачає. А отже треба починати економити кошти та ресурси, але бажано не втрачаючи у врожаї.

В Україні аграрії не завжди прагнуть запроваджувати у виробництві нові рішення та інноваційні технології. Це мотивується тим, що система землеробства, яка вже працює в господарстві, приносить задовільний результат. Тож, навіщо міняти те, що вже працює? Але ринок змушує аграріїв змінюватись. І цьогоріч таким стимулом до змін стали ціни на азотні добрива.

Причиною здорожчання добрив за словами директора аналітичного агентства «Інфоіндустрія» Дмитра Гордейчука стало зростання ціни на газ, про це він розповів під час Одеського агрохімічного форуму, що був організований компанією «Інфоіндустрія»: «Історично азотні добрива в Україні завжди купляли літом, адже в цей період була найнижча ціна. Втім, цього року ця тенденція була порушена».

За таких цін на добрива аграрії будуть змушені переходити до ощадливого використання ресурсів. І одним з шляхів для заощадження є диференційоване внесення добрив. Згідно зі статистикою компанії Agrilab, ще 2017 року серед її клієнтів загальна площа з впровадженим диференційованим унесенням добрив не доходила й до 10 тис га. Вже 2020 року цей показник становив 90 тис га.

«Якщо 2017 року до нас приходили, в основному, прогресивні господарства, де розуміли: впровадиш рішення точного землеробства сьогодні - будеш „на коні“ завтра, то вже з 2018-го стали приходити аграрії, в яких почали закінчуватися, або вже закінчились гроші. Як правило, приходив власник і казав, що вони застосовують технологію, але вона не працює. Щось роблять не так — потрібно проаналізувати», — розповідає Ярослав Бойко, СЕО Agrilab.

Зростання попиту створило й широку пропозицію рішень, не завжди якісних. На рівні постачальників послуг існує 2 ключові проблеми:

  1. Заангажованість даних (коли компанія, що проводить агрохімічний аналіз ґрунту, зацікавлена в продажі, наприклад, дорогих фосфорних добрив, тож формує відповідні рекомендації);
  2. Обмеженість даних (коли рішення ухвалюється на основі інформації, що не ілюструє загальну картину. Наприклад, тільки NDVI-оцінка, тільки карта-врожайності, або тільки агрохімічний аналіз).

«За 8 років діяльності ми випрацювали алгоритм діагностики, що враховує результати агрохімічного й агрофізичного аналізів, а також кліматичні та погодні умови, критичні фактори й технічні можливості клієнта, — наголошує СЕО Агрілаб. — Наша кінцева мета — збільшення прибутковості вирощування культур. Власне, тому головний результат комплексної агродіагностики ґрунту — ефективна врожайність конкретної культури в умовах конкретного поля».

Показник «Ефективна врожайність» може суттєво змінити економіку господарства. На графіку «Три врожайності» показано приклад одного з клієнтів Agrilab. На 10 полях сільгосппідприємства вирощують кукурудзу на зерно, на всіх цих площах упроваджують господарську технологію, націлену на врожайність 10 т/га. Цей показник не базується на результатах аналізу ґрунту. В результаті - бажаної врожайності досягнуто лише на 2-ох полях із 10-ти — на решті 8-ми ресурси були витрачені даремно. Приклад говорить і про ефективність технології. Ми бачимо, що 7 полів фізично можуть забезпечити 10 т/га, але явно за інших підходів до удобрення.

Читайте також: Лови момент: як заробити на соняшнику

Критичні фактори

 

А, може, справа в іншому?

«Сьогодні більшість господарств дивляться на NPK, але не звертають увагу на кислотність, магній, кальцій, інші мікроелементи, — наголошує Ярослав Бойко. — Прибутковість зростає тільки за комплексного підходу».

Графік «Вплив властивостей ґрунту на врожайність кукурудзи» створено на основі результатів аналізів, проведених упродовж 7 років на більше 2000 полях у Чернігівській обл. Зверніть увагу на магній — через низький вміст цього мезоелементу можна недоотримати близько 40% врожайності кукурудзи. Магній впливає й на використання вологи рослиною.

Під час Дня поля Агрілаб Farmaing Володимир Махота, керівник відділу науково-технологічного забезпечення Agrilab, наголосив: «Забутий елемент живлення на піщаних ґрунтах — магній. Якщо ви не вносите калій і магній на піщаних ґрунтах — для того, щоб отримати ці елементи, рослина качає воду, якої і так небагато. Збалансована система живлення дозволяє рослинам ефективно використовувати вологу».

 

Кислі ґрунти — некислі втрати

 

Підвищену кислотність ґрунту часто ігнорують, бо ж інвестиції в розкислення повертаються не один рік. Але через несприятливий рівень pH можна відчутно недоотримати врожайності, а на додачу — втратити гроші на добривах, що не працюють. Відомо, що соя — дуже чутливо реагує на низький рівень pH. На зображеннях «Вплив рівня кислотності на сою» добре простежується взаємозв'язок між кислотністю ґрунтового середовища та рівнем NDVI.

«Якщо порахувати вартість недоотриманого врожаю, то на слабокислих ділянках (Зона № 3) тільки за рівнем врожайності недоотримали $ 76/га, на кислих (Зона № 4) — $ 230/га, — підкреслює Ярослав Бойко. — І це ми не враховуємо мінеральні добрива, що не подіяли, — ще близько $ 100/га».

Хімічна меліорація — не копійчане задоволення, але, зрештою, все залежить від підходу. Яскравий приклад — 1018 га полів однієї з компаній Київщини, які є дуже строкатими за своїми характеристиками, в тому числі, — за кислотністю. Так, наприклад, норми внесення дефекату в межах одного полях варіюються в діапазоні 0 — 5 т/га. В таблиці «Технологія вирощування кукурудзи без та з дефекатом» наведений приклад вартості базової технології господарства та вартості технології, розробленої Agrilab. Як бачимо, тільки за рахунок оптимізації витрат агровиробник зберіг $ 51/га. Й це при тому, що було необхідні кожному окремому полю матеріали, було внесено в потрібному обсязі, в потрібне місце.

Читайте також: Осіння посівна: чи є ще час сіяти?

«Наш алгоритм базується на індивідуальному підході до кожного поля й аналізі ґрунту, — резюмує Ярослав Бойко. — Але завжди перед тим, як застосовувати мінеральні добрива, потрібно орієнтуватися на економіку. Тому від самого початку має бути розуміння: яке саме добриво в якій саме кількості потрібно конкретному полю. Це дасть змогу збалансувати систему удобрення й збільшити прибутковість. Як показує практика 1,8 млн га, де реалізовані наші рекомендації, — тільки за рахунок оптимізації ресурсів дохідність збільшується мінімум на $ 30/га».



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама