Бюрократія допуску. Чому розмінування України затягнеться на десятки років

У травні експерти з розмінування оцінювали «забруднені» українські території вибухонебезпечними предметами у 5-6 млн га, у вересні ця цифра складала вже понад 18 млн га. З початку повномасштабного вторгнення працівниками ДСНС розміновано лише 71 тис. гектарів. Вже зрозуміло, що силами лише рятувальників Україну не розмінувати.

Безпрецедентні масштаби

Всім відома формула – один день війни дорівнює місяцю розмінування. Станом на кінець вересня зрозуміло, що тільки за повномасштабне вторгнення Україна заплатить 18 роками саперних робіт, а значить і потенційною небезпекою на цей час.

Читайте також: Підривна загроза: як фермерам вирішити проблему розмінування полів

Після першої хвилі деокупації північних областей у квітні 2022 року сапери відразу приступили до своєї роботи, але першими в черзі стоять житлові приміщення, різні комерційні будинки та дороги. Поля аграріїв не входять у групу пріоритетних завдань для розмінування. Відомо, що багато з фермерів обстежували поля самостійно за допомоги дронів, чи довіряли роботи аматорським групам саперів. Протягом декількох місяців в новинах постійно лунали повідомлення про підрив тракторів під час робіт у полі.

Трохи цифр:

• Із 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150–180 тис. кв. км територій – це 25–30 % нашої держави.
• Сьогодні російська війська за день випускають 50–60 тис. артилерійських снарядів, при цьому 10 % снарядів не вибухають.
• Забруднення земель с/г призначення оцінюється приблизно в 25 тис. кв. км.
• Для їх очищення знадобиться 10 млн людино-днів. Якщо оцінювати щоденні витрати в 200 євро на день, загальна вартість становитиме близько 2 млрд євро.
• Крім того, с/г землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними  та протитанковими мінами. До 24 лютого рятувальники щорічно знаходили та знешкоджували близько 50 тис. боєприпасів. За цей рік станом на вересень знешкоджене вже 253 тис.
• До 24 лютого багато аграріїв в Донецькій та Луганській області стояли на черзі для розмінування своїх полів, на яких бойові дії закінчились ще у 2015 році. Ті, хто не зміг дочекатись, витрачав власні гроші на оплату приватних фірм, які надають послуги розмінування. Тоді це коштувало пів мільйона гривень за сто гектарів.

Ще більше роботи для саперів

Нова хвиля деокупації у вересні розкрила ще більші масштаби «забрудненості» вибухонебезпечними предметами української землі. Якщо Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській області «пощастило» бачити бойові дії близько півтора місяці, то Харківська область «воювала» по повній всі 7 місяців.

ПП «Явірське» знаходиться в Ізюмському районі. Мало в обробітку 1000 гектарів землі. З початку повномасштабного вторгнення ці землі були постійно у зоні бойових дій, каже керівник господарства Олег Гірман.

Читайте також: Тарас Кот: в Україні будуть розроблені єдині правила розрахунку тарифів подачі води для аграріїв

«Всі поля до одного гектара знаходились весь цей час в зоні бойових дій. Я бачив цілі ряди мін, які лежать на наших полях, протипіхотні міни, снаряди, які не розірвались. Ситуація ускладняється тим, що за час бойових дій там все поросло бур’яном і всього не розгледіти навіть з дрону. Я залишив заявку за телефоном 101, але в приватній розмові рятувальники повідомили, що в кращому випадку прийдуть на мої поля через 5 років, якщо щось суттєво не зміниться», - каже Олег Гірман.

Його господарство не може платити пайовикам двох сіл, десятки працівників залишились без роботи. В той час, один тиждень розмінування с/г земель в цьому районі, міг би повернути сюди повноцінне життя.

«В цьому році в планах було посіяти соняшник, але ми не встигли, росіяни скинули декілька авіабомб на господарські приміщення, і в мене не стало техніки та виробничих приміщень. Але ми не поклали рук, та хочемо працювати, відроджувати навколишні села. Головне - розмінувати поля. Я задумав відправити працівників на курси саперів, це буде і швидше і, мабуть, дешевше», - додав керівник ПП «Явірське».

Ситуація з саперами

Вже зрозуміло, що тих сил, які є в Україні, недостатньо. Хоча до заходів з розмінування територій залучаються піротехнічні підрозділи ДСНС, вибухотехнічні групи Національної поліції, Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної спеціалізованої служби транспорту. Лише у складі ДСНС працює 100 піротехнічних відділень штатною чисельністю понад 600 чоловік. Допомога надходить від міжнародних партнерів України. Зокрема, у вигляді техніки, металодетекторів, засобів бронезахисту, інструментів для розмінування та знешкодження боєприпасів.

Вищеназваного замало. Нині й досі значні зусилля з розмінування зосереджені на деокупованих територіях Київської, Житомирської, Чернігівської та Сумської областей. Україні сьогодні надається й міжнародна підтримка у цьому питанні. Так, США фінансує 100 команд з очищення територій (89 млн доларів фінансової допомоги), Італія – 2млн. Насправді ж  Україна потребує більшої підтримки. Ситуацію могли б змінити міжнародні компанії, але їх акредитація дуже забюрократизована українським законодавством.

Читайте також: Репараційна няня: аграріям допоможуть зафіксувати збитки, завдані війною

Сергій Войцехович, представник міжнародної компанії з розмінування «Maverym group» каже:

«Наша компанія з великим міжнародним досвідом. Ми працюємо під юрисдикцією ООН, а також НАТО. Пройшли всі гарячі точки у світі: Афганістан, Ізраїль, країни Африки, великий досвід розмінування отримали у Хорватії, Косово та Боснії. Маємо всі необхідні сертифікати для діяльності, яких вистачає багатьом країнам. А ось в Україні нам сказали, що ми маємо пройти сертифікацію. Ми отримали дуже великий пакет документів, який треба заповнити. Це займає багато часу. Навіщо проходити компанії, зі світовою акредитацією, таку велику перевірку? Незрозуміло».

Володимир Петриченків, голова міжнародної компанії з розмінування «Trans Impex» розповідає:

«Законодавство України має досить складні процедурні питання для отримання дозволу міжнародній компанії,  щоб приступити до розмінування. 17 кілограмів важив папір з тими відповідями, які ми відправили до контролюючих органів України для отримання сертифікації. Той, хто писав стандарти для проходження цієї процедури, не розуміє, що це таке розмінування і для чого це потрібно. Міжнародним компаніям не можна навіть проводити навчання для громадян України. Потрібно вирішувати це питання на законодавчому рівні».

Заради добробуту людей на деокупованих територіях дуже важливо завершити розмінування на полях до весняної посівної 2023 року, каже заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

«Наразі звільнені території потребують великої кількості фахівців з розмінування. Тому варто прискорити можливість швидкого залучення також іноземних спеціалістів з цього питання.  Наша асоціація добре знає, що аграрії вирішують проблеми із розмінуванням самостійно, а це неправильно і несе ризики. Сьогодні у держави не вистачає спеціалістів, тому має бути спрощено допуск іноземних компаній для розмінування території України. Ми долучимо наших юристів до розробки менш прискіпливого законодавства»,  - вважає Денис Марчук.