Боротьба з АЧС. Що вдалося реалізувати і що плануємо надалі

Хоча з африканською чумою свиней Україна знайома ще з 2012-го, усвідомлення того, що це катастрофа для галузі прийшло, напевно, лише через кілька років, коли хвороба «добралася» до одного з крупних гравців ринку — ПАТ «АК „Калита“» (ліквідували 60 тис. свиней, а це мільйонні збитки у валюті). Тоді стало зрозуміло, що «африканка», — це не надумана небезпека, а реальна проблема, яка загрожує кожному.

На появу хвороби в країна Асоціація свинарів України зреагувала першою, зважаючи на специфіку об’єднання й максимально долучилася до інформування виробників. Тема АЧС стала обов’язковою у програмі ветеринарних регіональних семінарів, організованих АСУ. Крім того, налагоджували співпрацю з міжнародними організаціями, зокрема у сфері експертної підтримки. Саме завдяки цьому змогли залучити експертів з глобальним досвідом, знайомих  з проблемою АЧС не перший рік.

Гаряча лінія. Цей напрямок запрацював одним із перших, як тільки стало зрозуміло, що Україна стикнулася з «африканкою». До роботи долучилися кращі ветеринари країни, представники міжнародних організацій, Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, аналітики. Із запитами зверталися і виробники, і споживачі. Якщо перші хвилювалися про наслідки АЧС для галузі та бізнесу, то другим доводилося пояснювати, що африканська чума безпечна для людини і свинину споживати можна без шкоди для здоров’я. Було багато питань і з приводу того, як вберегти своє господарство від хвороби. Ми опрацювали звернення й акумулювали перелік порад, які максимально розповсюджували завдяки районним/обласним друкованим ЗМІ. Обрали саме такий спосіб поширення інформації, оскільки присадибний сектор (утримується 50% свинопоголів’я країни) — це переважно сільська місцевість, де доступ до якісної мережі Інтернет обмежений.

Роздатковий матеріал. У рамках інформаційної кампанії спільно з експертами ФАО розробили низку наочних посібників — плакати, брошури. Їх також поширювали як в друкованому вигляді, так і в мережі Інтернет. Ці матеріали розміщували на партнерських сайтах. Крім того, започаткували співпрацю з порталом, присвяченим виключно питанням АЧС (asf.vet.ua).

Симуляційні вправи.  У співпраці з урядом Японії, ФАО та ЄБРР Асоціація свинарів України реалізувала проект «Африканська чума свиней: зростання обізнаності про ризик і зменшення ризиків в Україні», у рамках якого відбулася низка семінарів-симуляцій. Головною метою заходів став розвиток потенціалу з управління спалахом африканської чуми свиней. Так, до участі у них залучалися ветеринари різних рівнів: національного, обласного, регіонального та представники господарств. Учасники розігрували ситуацію реального спалаху АЧС на фермі, зокрема послідовність дій.

АЧС-конференція. Цьогоріч у квітні відбулася унікальна для України подія — Міжнародна конференція «Африканська чума свиней: зростання обізнаності про ризик і зменшення ризиків в Україні», яка стала своєрідним підсумком вищезгаданого проекту. Її особливість у тому, що вона присвячувалася виключно питанням «африканки» й об’єднала найдосвідченіших закордонних та вітчизняних фахівців. Окрема секція конференції була зосереджена на питанні висвітлення АЧС-проблематики у ЗМІ. Це особливо важливо, оскільки некоректна інформація може нашкодити іміджу й споживанню свинини.

Аудити біобезпеки. Ще один проект — «Оцінка біобезпеки свиногосподарств в умовах АЧС» — Асоціація реалізувала за сприяння Департаменту сільського господарства іноземних країн Міністерства с.-г. США. На меті було допомогти вітчизняним свинарям оцінити рівень своєї біобезпеки, а відповідно і захищеності. Зокрема, разом із закордонними експертами розробили ґрунтовний опитувальник, що містить 12 модулів, які охоплюють всі аспекти виробництва. Тобто, свинокомплекси спочатку самі відповідали на запитання анкети, а потім аналізували їх разом з американським експертом й отримували поради щодо покращення ситуації.   

Паралельно з освітньо-інформаційною робою, Асоціація «Свинарі України» активно працює над розв’язанням проблеми «в корені». Йдеться, насамперед, про внесення змін до Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней. Чому назріла така потреба? У чинному документі є низка спірних моментів, та й деякі заходи втратили свою актуальність, з огляду на сучасні реалії. Наприклад, у трикілометрову зону навколо осередку АЧС потрапило промислове господарство. Згідно з діючими вимогами такому комплексу доведеться повністю ліквідувати поголів’я, не зважаючи на те, що свині цілком здорові. Виходом із ситуації може стати компартменталізація. Тобто, що свинокомплекс отримує певний статус (залежно від рівня біобезпеки), який уберігає господарство від знищення поголів’я, не залежно від епізоотичної ситуації навколо. Робота над цим питанням триває вже більше двох років, але ніяк не вдається дійти консенсусу з Державною регуляторною службою. На її думку, така система може знищити дрібне фермерство. Хоча, якщо присадибник не дотримується правил біобезпеки (змінний одяг/взуття, кип’ятіння кормів для свиней), то саме його господарство «відкрите» для вірусу і може стати загрозою не лише для селян-сусідів, а й для крупного підприємства. Для ефективного промислового господарства ліквідація тварин означає тисячі, а то і мільйони гривень втрат, з огляду на вкладені кошти (інвестиції в одну свиноматку дорівнюють 8-9 тис. євро).  До того ж, у разі спалаху АЧС на свинофермі, вона не отримує компенсацію, тоді як присадибнику держава відшкодовує вартість вилучених тварин.

Оскільки питання змін до Інструкції залишається «відкритим» для виробників, наприкінці 2015-початку 2016-го, робота над ними продовжилася. Наразі є попереднє погодження Регуляторної служби, але остаточної відповіді ще чекаємо.

Плани

Плани є, і вони доволі масштабні. Вже намічені конкретні кроки: організація симуляційних вправ, продовження роботи у питаннях покращення біобезпеки. Є ідея створення спеціального інформаційного ресурсу тощо. Безперечно, один з аспектів — просування освітніх матеріалів «на місцях».

Висновки

Насправді, треба розуміти, що африканська чума свиней — це проблема всіх власників свиней, без виключення. Так історично склалося, що Асоціація об’єднує промислові підприємства. При чому, це не тільки великі господарства, а й ті, потужності яких не перевищують 150 свиноматок. У випадку АЧС справа не за розміром, а за відповідальністю власника. Навіть одну свиню можна зберегти, якщо дотримуватися заходів біобезпеки.