Богдан Головченко: Точне землеробство - докорінне покращення родючості ґрунту в майбутньому

Україна – один з найбільших виробників зерна, олійних та технічних культур. У нас виробляється багато молока, м’яса, овочів та фруктів. Але в обличчя знають, як правило, або власників великих компаній, або керівників невеликих екзотичних стартапів. Але основні обсяги виробляють не вони, а сотні середніх агрокомпаній, великих та невеликих фермерів. Разом з Всеукраїнською Аграрною Радою Agravery.com починає проект “Обличчя аграрної України”, де ми будемо розповідати про тих людей, які кожного дня забезпечують нас та весь світ продуктами.

Богдан Головченко займається аграрним бізнесом з 1995-го року. За цей час підприємець подолав шлях від власника невеликої компанії до керівника групи господарств. Понад десять років він практикує точне землеробство і працює на довгу перспективу. Попри те, що Головченко виділяє кошти на розвиток села, він скептично ставиться до таких подарунків. Адже краща допомога – сплачені у повному обсязі податки до місцевого бюджету, переконаний підприємець.

Сьогодні у Sloboda Group входить три підприємства. Як ферма переросла у велику компанію?

- У 1995 році з’явилась агрофірма «Світанок». За п’ять років – фермерське господарство «Слобода», а також протягом двох останніх років розвивається молоде підприємство «Слобідська садиба». Sloboda Group – це сімейний бізнес: батьки керують однією фірмою, я – іншою. В нас окремі бюджети, окремі стратегії. В чомусь ми споріднені, але кожен має свободу дії. Ми не є конкурентами. Разом виробляємо, разом збираємо продукцію, тільки власники різні.

Який основний вид діяльності підприємств?

- Ми займаємось тільки рослинництвом. В пріоритеті – дотримання сівозміни. Вирощуємо від семи до дванадцяти культур, цього року – десять. Серед них озима і яра пшениця, ячмінь, овес, просо, гречка, льон, ріпак, кукурудза і соняшник. Кожна культура є необхідним попередником для наступної. Наприклад, соя є нетиповою для нашого регіону. Але ми все одно вирощуємо її, оскільки так ґрунт збагачується азотом. Це дозволяє отримати гарний врожай соняшнику або льону, посіяних після сої. Кукурудза також не є для нас економічно вигідною культурою, однак вона має бути в сівозміні. Її коренева система добре розпорошує землю. А от гречка здатна засвоювати фосфор і калій з важкорозчинних сполук ґрунту. Вона також є добрим попередником для зернових.

Відсутність опадів минулої осені та зливи цього літа негативно вплинули на врожайність у багатьох господарствах. Яка ситуація склалась у вас?

- Пшениці на круг отримали 4 т, ячменю – 3,1 т, проса – 3 т, гречки – 2т. Кукурудза і соняшник ще стоять в полі. Для порівняння середній показник урожайності озимої пшениці в районі склав 2,8-3 т. Хороший урожай проса нам дозволили отримати агротехнічні заходи. Там, де ґрунт оброблювали дисковими боронами, втрати сягнули 30% у порівнянні з ділянками, де був No-Till. Але я не берусь стверджувати, що саме нульовий обробіток сприяв хорошому врожаю. No-Till ми практикуємо з 2007 року. Загалом по регіону ця технологія не знайшла масового застосування.

Читайте також: Водний баланс: як агрокомпанії допомагають боротися із зневодненням

Ви також займаєтесь точним землеробством. Чим воно принципово відрізняється від звичайного способу ведення господарства?

- Головна особливість – детальний аналіз вхідної інформації щодо стану ґрунтів, рівня розвитку рослин, урожайності тощо. Наприклад, агрофон поля має бути повністю вирівняним по кількості поживних елементів. Не можна допустити, щоб в одній ділянці чогось не вистачало, а в іншій щось було в надлишку. Отже, під кожну ділянку потрібно вносити різну кількість азоту, фосфору і калію. Але як визначити необхідну кількість поживних елементів? Для цього ми ділимо 100 га поля на 20 ділянок (растрів) по 5 га. З кожної такої ділянки в різних точках збираємо по 25 проб ґрунту і змішуємо їх в одну. Далі по одній пробі з двадцяти растрів відправляємо на аналіз до Швеції або Сполучених штатів. Звідти я отримую розгорнутий аналіз по кожній ділянці. Він показує вміст гумусу, щільність ґрунту, забезпеченість різними елементами тощо.

Скільки доведеться заплатити за таке «обстеження» ґрунту?

- Аналіз однієї ділянки площею 5 га коштує 80 доларів. Але основні витрати підуть на рекомендовані у висновку препарати. Добрива потрібно вносити адресно. Тільки так ми отримаємо однаковий агрофон поля, рівномірні сходи і одночасний розвиток рослин. Від ділянки до ділянки сівалка змінює норму внесення добрив і насіннєвого матеріалу. З одного боку, хочеться більше посіяти й отримати густіші сходи. З іншого, у завідомо малородючих ділянках немає сенсу цього робити.

Як іще досліджуєте поле в рамках ведення точного землеробства?

- Під час вегетації ми проводимо сканування рослин в ближньому спектрі інфрачервоного випромінювання. Процес базується на кількості відбитої сонячної енергії. Рослини, які добре вегетують, більше її поглинають. Проблемні посіви, навпаки, більше відбивають сонячної енергії. Таким чином ми визначаємо вегетаційний індекс NDVI (Normalized Difference Vegetation Index). Він характеризує  щільність рослинності, дозволяє оцінити схожість і ріст рослин, продуктивність угідь. Відповідні знімки робимо за допомогою квадрокоптерів.

Також під час збору культур бортовий комп’ютер комбайну фіксує урожайність і вологість зернових. Оскільки з різних ділянок можна зібрати по 6, 4 і 2 т/га відповідно. Маючи  точну інформацію, можна повернутись на неродючу ділянку і встановити причини.

Яка техніка необхідна для ведення точного землеробства?

- Перше, що вам необхідно, це програмне забезпечення. За допомогою нього ви пропишете завдання для сівалки. По-друге, власне техніка, яку можна обладнати бортовим комп’ютером. На цей комп’ютер ви завантажите прописаний алгоритм, і техніка буде рухатись по завчасно прокладеному маршруту. Від ділянки до ділянки автоматично змінюватиметься норма висіву, норма внесення добрив тощо. При цьому оператор бачить на моніторі карту, що відображає кожну ділянку поля і показує наскільки вона забезпечена азотом, фосфором і калієм. На схилах, зазвичай, гірша забезпеченість поживними елементами, бо в разі дощу вони вимиваються і стікають до низин.

Для збору інформації потрібні аналізатор ґрунту, комбайн з функцією визначення урожайності, камери для сканування вегетативного стану рослин тощо.

Які переваги дає ведення точного землеробства?

- Основна перевага полягає в тому, що ми більш ефективно використовуємо наявні ресурси – землю, насіння, ЗЗР і т.д. Наприклад, ви закупили добрив на 1 млн. грн..  Їх можна рівномірно внести по всьому полю й отримати продукції на 1,1 млн. грн.. А можна кожну ділянку підживити в залежності від її потреб в мікро- і макроелементах. Відтак зібрати урожаю на 1,25 млн. грн.. Точне землеробство вимагає затрат і є довгостроковою інвестицією. Натомість за кілька років родючість ґрунту докорінно покращиться.

Читайте також: Мала земля або чому працівники обирають не український агросектор?

Чи є недоліки в такого способу ведення господарства?

- Головна проблема – незахищеність аграрного бізнесу, невизначеність у земельних відносинах. Сьогодні я вкладаю значні кошти у землю. Однак не впевнений, що за рік на ній знову буду працювати саме я, а не хтось інший. Повернути гроші, вкладені у точне землеробство, можна хіба що за три-п’ять років, а іноді й за сім.

І попри виробничі затрати ваше господарство у 2014-му році виділило 2 млн. грн. на підтримку українських воїнів. Як саме були витрачені ці кошти?

- Я не бажаю про це багато говорити. В такий спосіб я проявив свою громадську позицію. Через нас проходили як військові, так і мирні жителі. Потрібно було все: одяг, їжа, запчастини.

Ваше господарство працює на території п’яти сіл. Як допомагаєте цим селам?

- Так, ми обробляємо землю у Копанках, Першотравневому, Вишневому, Зеленому Гаю і Борівській Андріївці. Всього у Sloboda Group працює 70 осіб. Для наших робітників ми тримаємо магазин, де можна купити продукти за оптовими цінами.

Три роки тому Автодор виділив нам чотири КамАЗи асфальтобетону і ми відремонтували 20 км дороги від райцентру. Нещодавно ще 15 км залатали. У с. Вишневе торік поставили дитячий майданчик,  а зараз будуємо там футбольне і волейбольне поля, облаштовуємо зупинку автобусу. Якось надали шифер для ремонту покрівлі будинку культури у с. Борівська Андріївка. Також любимо організовувати в селі свята. Останнє з них - День захисту дітей.

Але ця допомога має сенс лише тоді, коли підприємець сплачує податки і додатково виділяє кошти на соціальну сферу. Часто відбувається навпаки. «Добрими» справами бізнесмени ухиляються від сплати податків й здобувають прихильність серед місцевого населення. Якби ж усі сплачували податки, то в бюджеті були б кошти на суспільні потреби, такі як ремонт доріг, освітлення вулиць, реставрація старих будівель і т.д.

Три року тому мене вразила ситуація, коли у бюджет Першотравневої сільради надходження від орних земель на 92% складались з податків, які сплатило моє підприємство. При чому, на той час ми обробляли тільки половину з тієї ріллі. Куди ж поділись надходження від другої половини і чи були вони взагалі?

Що є головним каменем спотикання в аграрному бізнесі сьогодні?

- Відсутність середньо- та довгострокового планування. Я не бачив, щоб господарства у нашому регіоні щось будували. Тільки купують рухому техніку. Хіба що великі компанії, які здатні себе захистити, здійснюють капітальні інвестиції. Середні виробники сьогодні незахищені.  Я не знаю, що буде наступного року, запровадять чи не запровадять ринок землі. А багато затратних процедур із ґрунтом, які проводяться сьогодні, дадуть результат за три-п’ять років. Тому на власний страх і ризик інвестую в умовах невизначеності.

фото: приватний архів Богдана Головченка