Блакитні гроші: чи стануть багатшими сільські бюджети від газової ренти?

З 1 січня 2018 року місцеві бюджети України отримуватимуть 5% сплачених рентних платежів за добування газу. Про це йдеться у законі №1793-VIII «Про зміни до Бюджетного кодексу», який президент Петро Порошенко підписав ще на початку 2017 року. Раніше до держбюджету йшли всі 100% ренти за добування газу, наприклад, у 2016 році це було 31,3 млрд грн.

Тепер, за текстом закону, по 2% газової ренти отримуватимуть бюджети областей та районів, 1% місцеві ради. Якщо в регіоні є об’єднана територіальна громада, то бюджет області отримає 2% ренти, бюджет ОТГ – 3%. При цьому ставка ренти за добування газу із свердловин менше 5 тис метрів була знижена від 29% до 12% вартості добутого ресурсу, із свердловин глибших за 5 тис м – від 14% до 6% вартості добутого ресурсу. Такий рівень платежів закріплено у Бюджетному кодексі до 2023 року. Завдяки цьому цьогоріч місцеві бюджети отримають мінімум додаткових 1,76 млрд грн, з яких 0,78 млрд грн отримає Харківська область, 0,68 млрд грн – Полтавська область, два найбільших газодобувних регіони в Україні, вважають в міністерстві енергетики та вугільної промисловості (детальніше – див у таблиці 1). Із згаданої суми місцеві громади у березні цього року отримали 100 млн грн, з яких на Харківщину припало 50,3 млн грн, на Полтавщину – 41,2 млн грн, звітували у державному «Укргаздобуванні».

Від знижених ставок «газової» ренти разом із нормою про відрахування 5% до місцевих бюджетів виграють як і газодобувні компанії, так і сільські громади, на території яких добувають «блакитне паливо», вважають опитані Agravery.com експерти.

Читайте також: Робота на дизелі, або чому аграрії боялись обмежень на імпорт нафтопродуктів?

Угода незгодних

За даними міністерства енергетики та вугільної промисловості, при загальному обсягу добутого газу у 20,9 млрд кубометрів найбільшим добувачем газу у 2017 році стало державне «Укргаздобування», із рекордним показником у 15,3 млрд кубометрів газу. При цьому один мільярд кубометрів газу було добуто на родовищах Полтавщини.

У самій держкомпанії минулоріч сподівались, що в регіон вдасться добути мінімум 2 мільярди «кубів» газу. Але ці плани провалились - обласна рада Полтавщини не погодила 10 спецдозволів від Держгеонадр на розробку родовищ газу, головним чином – у Гадяцькому та Лохвицькому районах. У такий спосіб місцева влада вирішила примусити газодобувні компанії нарешті виконувати норми екологічного законодавства, пояснює заступник голови Полтавської облдержадміністрації Роман Товстий. Наприклад, прибирати за собою відходи буріння газових свердловин, або ж шлам, який потрапляє у грунтові води, доповнює Сергій Сьомак, активіст села Сенча, що у Лохвицькому районі. За його словами, «Укргаздобування» спочатку обіцяло запустити завод із переробки шламу. Потім – вивозити відходи на полігон у Кременчуці. Обидві обіцянки так і не виконали, нарікає Сьомак. «Укргаздобування» також не виконало у 2017 році обіцянку покрити на третину витрати на ремонт доріг у області, додає депутат Полтавської облради Ігор Горжій. Зрештою, обласна рада хотіла, аби держкомпанія сплатила 120 млн грн «відступних» до обласного бюджету. «Укргаздобування» погодилось лише на 48 млн грн, розповідає депутат.

Газодобувним компаніям часто не вдається домовитись із місцевими радами про погодження спецдозволів на добування газу, бідкається президент «Союзу учасників лібералізації газового ринку» Олег Бакулін. Раніше умови свого співіснування газодобувники та місцеві адміністрації проговорювали за допомогою «соціальних договорів». Обласна рада погоджувала дозвіл на добування газу. Натомість газова компанія зобов’язувалась виконати перелік соціальних програм, як то ремонт доріг чи садочків та шкіл в регіоні. Зараз такий спосіб домовлятись вичерпав себе через дві суттєві вади, говорять експерти.  

Перша – сторонам не завжди вдавалось домовитись про рівноцінні умови співпраці, каже керівник громадської організації «Нова енергія» Віталій Філенко. За його словами, минулоріч харківській філіал «Укргаздобування» зміг наполягти на своїх умовах, тому місцеві скарбниці отримали лише 36 млн грн. На Полтавщині держкомпанія мусила домовлятись з кожною сільрадою окремо. Тому, в підсумку, область отримала одразу 100 млн грн на соціальні видатки минулоріч, пояснює експерт.

Друга вада – такі договори взагалі-то не дозволені чинним законодавством, нарікає Товстий. Тому співпрацювати з громадами за умовами «соціальних договорів» погоджувались хіба що крупні газодобувники, як то державне «Укргаздобування», або ж приватні «Нафтогаздобування» та приватна «Полтавська газонафтова компанія».

Зрештою, незалежно від умов «соціальних договорів», місцеві громади не бачили «живих» грошей, а відтак – і кращого рівня життя. Тому сільради також виступали проти нових свердловин на своїй території, нарікає народний депутат –мажоритарник від Полтавщини Олег Кулініч. При цьому за останні три роки відрахування «газової ренти» до держбюджету виросли уп’ятеро або від 5,6 млрд грн у 2013 році до 31,3 млрд грн у 2016 році.

Тому, за словами Кулініча, парламентарі і ухвалили норму про відрахування 5% газової ренти до місцевих скарбниць. Завдяки цьому газодобувники нарешті отримали чіткі правила, як взаємодіяти з громадами так, щоб не мати проблем із дозволами на добування газу, каже виконавчий директор Асоціації газодобувних компаній України Роман Опімах. Тому, за його очікуваннями, порівняно з 2017 роком,  число нових пробурених свердловин виросте на 35%, добування газу – на 7%. Гроші на такі роботи галузь отримає завдяки зниженим ставкам на викачку «блакитного палива», завдяки чому, вважає експерт, до 2020 року газодобувна галузь отримає додаткових $5 млрд дол інвестицій. Частину з цих коштів отримають і сільські бюджети, вважає Товстий.  

Читайте також: Що сезон готує для соняшнику та ріпаку: хвороби та захист

Газовий агротуризм

Якщо вірити даним ДФС, які є у розпорядженні Agravery.com, газодобування стане настільки ж вигідним для сільського розвитку, як і агробізнес. В рамках децентралізації місцеві громади стали отримувати всі 100% єдиного податку 4 групи, який сплачують агровиробники. У 2017 році це було 4,1 млрд грн, нарахованих в усіх 24 областях України. У 2018 році газова рента дасть 2 млрд грн, які поповнять бюджети 11 газодобувних областей України, говорять у міністерстві енергетики.

Поки що «на місцях» не розуміють, як краще розпорядитись новим джерелом прибутків. У розмові із Agravery.com заступник голови Полтавської ОДА Товстий припустив, що «газову» ренту область витратить на ремонт доріг та водогонів в області. На думку чиновника, такі видатки є найбільш потрібними для регіону. Активіст громади села Сенча Сергій Сьомак каже, що сільський бюджет уже отримав перші рентні платежі. Але на що витратити кошти, місцеве самоврядування ще не знає. «Є розуміння, що гроші краще витратити на розвиток, аби не залежати від газодобування, але що це має бути – поки ніхто не розуміє», - бідкається активіст.

На думку Віталія Філенка, таке невміння громад розпорядитись новим джерелом доходів є нормальним. За його словами, до початку цього року газодобувні компанії приховували реальний обсяг викачки газу, посилаючись на комерційну таємницю. Через це місцеві адміністрації і не змогли детально продумати, на що витрачати «газову ренту». «У сільрадах звикли, що додаткові доходи краще витратити на вищі зарплати для працівників адміністрацій», нарікає експерт. Поки що, додає очільник ГО, «Нова енергія» «пілотно» навчає адміністрації двох ОТГ, на Харківщині та Полтавщині, як витрачати свою «газову ренту». «Нам потрібно напрацювати методику, аби збільшити число громад, з якими будемо працювати», пояснює Філенко. Поки що, додає діяч, підопічна громада на Харківщині хоче витратити додаткові кошти на розвиток туризму, зокрема відновити місцеві історичні пам’ятки. Підопічна громада селища Опішня на Полтавщині запустила проект із розвитку агротуризму в регіоні. Разом із керамікою «родзинкою» регіону стануть також чисельні вулики, розташовані навколо Опішні. 

Читайте також: Геннадій Юдін: Компенсація вартості саджанців виведе горіхівників із «тіні»