Біологічні війни: як АЧС та нодулярний дерматит ВРХ можуть обвалити економіку України

Нодулярний дерматит ВРХ та африканська чума свиней останнім часом перетворилися на камені спотикання українського тваринництва. АЧС упущена, із нею зараз узагалі важко буде упоратися. Таке саме може бути і з дерматитом, в інтерв’ю Agravery.com говорила заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. 

Читайте також: Хвороба на кордоні: чим загрожує Україні нодулярний дерматит та коли його чекати

Agravery.com неодноразово писали про погрозу нодулярного дерматиту. Зараз тільки холодна погода може стримати його проникнення на теріторію України. Щоб захистити худобу від хвороби треба приблизно 55 млн грн, порахували в Держпродспоживчслужбі. Але, як заявив вчора на прес-конференції її голова Володимир Лапа, у проекті бюджету на 2017 рік на боротьбу з усіма хворобами виділено тільки 50 млн. Тому вже навесні нодулярний дерматит може стати реальністю, з якою доведеться мати справу, якщо зараз держава не почне захищатися. 

Читайте також: На вакцинацію від нодулярного дерматиту треба більше грошей, ніж виділили на всі хвороби — Лапа

Володимир Лапа, голова Держпродспоживчслужби

- Не можна недооцінювати небезпеку нодулярного дерматиту. Македонія за рік через хворобу витратила 4,5 млн євро. Порівняйте тепер її із розмірами України. Боротьба із наслідками набагато дорожча за профілактику.

У проекті бюджету на наступний рік у нас передбачили 50 млн грн на медикаменти та перев’язувальні матеріали. На всі хвороби. Ці дві цифри яскраво демонструють ставлення держави до безпеки країни.

Тому Кабміну потрібно вирішити питання фінансування централізованої вакцинації ВРХ. Така необхідність пов’язана з тим, що для ефективної боротьби із вірусом вакцина повинна бути введена всьому поголів’ю буферної зони. У тому числі й в господарствах населення, що потребують додаткового контролю. За нашими розрахунками, вартість вакцини на одну голову складає приблизно 2-3 євро.

Альтернативи стовідсоткової вакцинації поголів’я зараз нема. Варто розуміти, що мова йде не лише про статус країни вільної чи не вільної від ЗВД, а про  можливу цілковиту втрату галузі.

Щодо боротьби з АЧС, сьогодні в Україні потрібно змінити підхід щодо вирішення даного питання. Зокрема, починаючи із внесення змін до чинної Інструкції, над чим ми уже працюємо. Крім того, питання дикої фауни залишається незакритим. З першого погляду в лісах все добре, але насправді, через кожного знайденого загиблого дикого кабана зменшуються ліміти на полювання. Зрозуміло, що це невигідно, адже полювання приносить гроші. Те ж стосується і повідомлення населення про підозру або випадки АЧС. Компенсації за відчужених тварин виплачуються із кількамісячними затримками. Довіра до держави знижується і людям простіше приховати своїх тварин, ніж віддати їх і чекати відшкодувань. Тому компенсація має бути максимально оперативною.

Ми працюємо у вирішенні вищеперелічених питань через усі можливі канали, адже роль тваринництва в українській економіці колосальна. Тому сподіваюся, що здоровий глузд усе таки переможе.

Віталій Башинський, національний експерт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO)

- Україна втратила статус країни вільної від Африканської чуми свиней і експорт став майже неможливим. Єдина країна, яка досі купує у нас живих свиней ― Грузія. І то тільки через те, що там також є ця хвороба. Це серйозний удар по свинарству України. І хоча у нас є ще певний резерв для внутрішнього споживання, але ціни на якісну свинину високі. А, враховуючи низьку купівельну спроможність, не всі українці можуть її собі дозволити. Тому й бачимо, що українському свинарстві у рамках держави уже нікуди розвиватися. Тому з’являється місце для неякісних обрізів чи імпорту. А ми є членом СОТ і не можемо заборонити імпорт без достатніх на те підстав. Це уже сміливо можна назвати економічною війною.

Ще одна проблема ― нодулярний дерматит ВРХ, який дуже швидко поширюється. У країнах ЄС, коли виникає необхідність боротися із цією проблемою, реагують миттєво. Хоч у вирішенні питання приймає участь топ-менеджмент держави, РНБО, національна спільнота, які стають спільним щитом для боротьби із проблемою, усе одно зупинити її дуже важко.

В Україні першими цю проблему підняла профільна Асоціація виробників молока, оскільки розуміє, що Україна може не лише втратити статус країни вільної від ЗВД, а й узагалі залишитися без ВРХ. Тоді марно буде сподіватися на те, якісне молоко на українських прилавках буде доступним.

Для прикладу Болгарія, яка хоч і провела миттєве поголівне щеплення тварин, стала імпорто-залежною країною, оскільки більше половини поголів’я втратила. А у нас навіть запит про нараду у РНБО повернули на Мінагрополітики.

Загроза нодулярного дерматиту просувається до України із Заходу та Сходу. І якщо Захід активно бореться із проблемою, то щодо Російської Федерації ― не маємо жодних гарантій, що недуга у травні (у холодну пору року хвороба не поширюється) до України не прийде звідти. Тому в Україні потрібно якомога швидше на найвищому державному рівні приймати рішення щодо ввезення та ліцензування вакцин.

Ще одна проблема у цьому плані ― реєстр щеплених тварин. У тій же Болгарії не ідентифіковано тільки ті тварини, яким менше 6 місяців. А у нас досі немає налагодженого механізму. Я вважаю, що у буферній зоні потрібно запровадити примусову ідентифікацію. Але держава має терміново виділити на це кошти.

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської агарної ради

- Якщо говорити про АЧС, то нам досі жодна світова організація не може точно сказати, чи вплине поширення цієї хвороби на експорт зерна. Наводять приклад Іспанії, у якій уже 15 років є АЧС. Але варто розуміти, що там вона під чітким контролем держави, а не як у нас. Так, Білорусь повністю заборонила експорт зерна із України.

Щодо ЗВД, ми зробили звернення у РНБО, проте вони направили його на Міністерство аграрної та продовольчої політики України. Очевидно, в РНБО не розуміють, що нодулярний дерматит вдарить не лише по фермерам, і по кишеням споживачів, а взагалі підірве економіку країни в цілому. Крім вищепереліченого у нас, на жаль, є великий пробіл у сфері інформування населення щодо цих проблем. Констатуємо зараз, що навіть деякі крупні підприємства не розуміють масштабів проблеми.

Оксана Юрченко, віце-президент АСУ

- Наразі мусимо визнати, що поширення Африканської чуми свиней в Україні неконтрольоване. Лише за серпень, для прикладу, 10 областей у різних регіонах України спалахували новими випадками виявлення хвороби.

Якщо раніше звинувачували дикого кабана, то зараз цього робити не можна. Джерело поширення хвороби ― контамінована продукція, що неконтрольовано шириться країною.

Загроза для господарств ще й у тому, що згідно із діючими інструкціями щодо боротьби із АЧС на відстані трьох кілометрів від спалаху усе поголів’я підлягає ліквідації. Це прийнятно у відношенні до господарств населення, де відсутні  заходи біобезпеки. Але промислові підприємства, які вкладають у роботу своїх ферм мільйонні інвестиції, і турбуються про те, щоб не пускати патогенів до себе на господарство, вони у особливій зоні ризику.

Із боку АСУ уже пророблено великий об’єм роботи у цьому напрямку. Зокрема:

• Розроблено систему компартментів ― певні рівні біобезпеки, які можуть бути присвоєні господарствам. Це дасть можливість не вирізати поголів’я, не зважаючи на те, потрапило господарство у трикілометрову зону чи ні.
• Добилися розуміння у Держпродспоживслужби, та Мінагрополітики, що якщо підприємство має високий рівень біобезпеки, дійсно може довести, що воно не допустить вірус до себе на ферму, воно матиме можливість не вирізати поголів’я у трикілометровій зоні. Для цього вносяться зміни у інструкції щодо боротьби із АЧС в Україні.

Валерій Колоша, власник ПСП «Пісківське»

- Ми займаємося тваринництвом уже більше 15 років. Утримуємо близько більше 3000 голів ВРХ, з них 1000 голів — дійне стадо. Виробляємо молоко екстра ґатунку для дитячих продуктів харчування. Ферма у селі ― основна виробнича зона. Аби створити умови для утримання однієї корови потрібно витратити 10 тисяч доларів. Постійно інвестувати чималі кошти, аби ферма розвивалася, і ми мали надої не менші, ніж в Ізраїлі та США. Якщо нодулярний дерматит потрапить на територію України, то наше господарство буде практично знищене. Для його відновлення потрібно буде витратити близько 5 років. До того ж, Україна зараз і так займає в світі одне із останніх місць по споживанню молока, а через нодулярний дерматит може взагалі залишитися без молочної галузі. Тому держава просто повинна звернути увагу на цю проблему, скликати РНБО і все таки дозволити масову закупівлю вакцини. Ми її самі оплатимо, тільки дайте можливість закупівлі.

Ігор Присяжнюк, Українська голштинська асоціація

- Асоціація виробників молока однією із перших перейнялася можливістю занесення збудника нодулярного дерматиту в Україну. Тому як карта поширення щотижня отримує нові позначки про спалахи. Навіть зараз, не зважаючи на холод, у Російській Федерації реєструють нові випадки. Так само, як і із АЧС, незрозумілого контактного вектору відбувається поширення через 300-400 км. АВМ підняла це питання на розголос. Наразі проводимо безліч регіональних семінарів, зустрічаємося із фермерами та ветеринарною службою. Особливу увагу приділяємо прикордонним територіям.

Але є проблема із тим, що у непідконтрольних Україні територіях поширення вірусу важко проконтролювати. Крім того, Російська Федерація прийняла рішення не вбивати хворих тварин, а лікувати. А оскільки м’ясо корів із вірусом ЗВД та свиней АЧС не заразне для людей, імовірніше за все, що м’ясо інфікованих тварин перероблятимуть у їжу. І ця їжа найперше потраплятиме на потреби армії, оскільки таке м’ясо буде найдешевшим. Таким чином такий збудник може прийти до нас.

Юрій Гудзь, заступник директора ТОВ «Агрікор Холдинг» 

- Наше господарство займається виробництвом яловичини ― стейкового та мармурового м’яса. Сьогодні стадо м’ясного напрямку ВРХ України складає 61 тис. голів, а ще 5 років тому ця цифра сягала більше 80 тис. голів. Нодулярний дерматит поширюється контактно та через комах. І якщо врахувати, що м’ясне поголів’я ВРХ із квітня по листопад знаходиться на відкритому повітрі ― природних випасах, то через стрімке поширення хвороби вже через рік ми можемо взагалі залишитися без м’ясного скотарства.

Ірина Музиченко

фото: изобильненскаярсббж.рф, lsd.vet.ua