Антоніна Скляренко: Виробники налаштовані розширювати посівні площі під квасолею, горохом та соєю

Про тренди останнього сезону та прогнози на майбутнє розмовляємо з очільницею Громадської спілки"Співтовариство виробників і споживачів бобових України" Антоніною Скляренко.

Присутність бобових є обов’язковою умовою сівозміни. На ваш погляд, чи розуміють це сьогодні агровиробники?

— Аграрії це вже зрозуміли, вони все більше бережутьземлю, і, дійсно, вводять в сівозміну навіть ті культури, яких ніколи не мали — частіше всього з бобових обирають сою або горох, рідше — сочевицю та нут. Виробники почали цінувати бобові як джерело додаткового органічного азоту, мікроелементів. І це вже дослідження не одного року — ті фермерські господарства, які вирощують бобові, переконалися, що після них пшениця додає врожайності мінімум тонну на гектар. Про це свідчить досвід членів нашої асоціації, тому вони вводять в сівозміну нові бобові.

Добрива цьогоріч рекордно дорогі, ціна селітри сягала 14 тис. грн/т. Це також, певно, буде рухати попит на бобові?

— Це вже відбувається. Ми проводимо регіональні семінари, де чуємо від фермерів, що вони шукають можливості зекономити на добривах, тому додають бобові в сівозміну, незважаючи на ціни. 2020-йрік став у цьому сенсі переломним. Асоціація 5 років працює, та цей тренд на користь бобових саме в сівозміні посилився цьогоріч, їх почали вирощувати заради родючості ґрунту. В минулих роках ми таких закликів від фермерів не чули.

Читайте також: Digital агрономія. Чи можна компенсувати брак кадрів штучним інтелектом?
 

Які перспективні ринки бобових можуть бути відкриті цьогоріч?

— Наразі ми працюємо над відкриттям китайського ринку, переважно для гороху, і 18 травня плануємо провести велику міжнародну онлайн-конференцію із залученням державних структур з України та з китайського боку. Працюємо по відкриттю бразильського ринку для гороху, квасолі і сочевиці. Незважаючи на те, що Бразилія має декілька врожаїв на рік, там не вистачає бобових.

Також почали процес щодо відкриття колумбійського ринку, і є ще два ринки, які ми плануємо цьогоріч відкрити. Зараз ми збираємо інформацію від наших членів асоціації, вони повинні сказати, які країни в пріоритеті. З усіх бобових важливим є відкриття нових ринків для гороху, тому що ми розуміємо, що потрібно переорієнтуватися з Індії, в яку раніше дуже багато експортували.

Чи варто чекати відкриття Індії?

— Індія закрилась надовго. Цьогоріч вони очікують приблизно 26 млн тон власного врожаю, і цього достатньо. Нещодавно відбулася конференція, яку Індійська асоціація бобових організовувала, і жодного меседжу про те, що буде відкриття ринку Індії для України або інших країн, не було. Тому нам потрібно шукати нові ринки і виходити на них.

Наскільки цікавим і потужним є для нас ринок Пакистану?

— Туди багато продаємо бобових, потім Пакистан продає на Індію частково теж наш український горох. В них свої домовленості, вони і переробляють, тобто купляють український колотий горох, а продають як муку, вже як продукти переробки, і на це в них немає мита між країнами. Але Пакистан завжди дає нижчу ціну, наприклад, ніж Китай або Європа.

Перспективи відкриття Китаю вже близькі, чи це дійсно привабливий ринок?

— Якщо порівняти, Китай за 2020 рік імпортував 2 910 000тон гороху, це на 46% більше, ніж в 2019. Попит там постійно зростає. На 2021-й рік у Піднебесній знов нарощують потребу в горосі, тому що там відкрили не один завод з виробництва м’яса рослинного походження.

Тобто китайці рухаються шляхом Америки, виробляють м’ясо з гороху, дуже багато таких підприємств почали відкриватися, і тому горох їм потрібен як сировина. Це по-перше. По-друге, бобові - кормова база для тваринництва, яке також активно розвивається. І тому Китай мінімум 3−5 років ще буде показувати приріст по імпорту, і Україна має зайняти там своє місце.

Читайте також: Соєвий форсаж: особливості вирощування та захисту бобової

Яким був минулий рік для переробки бобових в Україні? Які очікуються зрушення цьогоріч?

— Повинен був відкритися великий завод по переробці квасолі в Хмельницькій області, але цей проект в зв’язку з коронавірусом відтермінувався. І заводи працювали так, як могли, на своїх власних об'ємах. Нових потужностей не відкрилося, і на цей рік теж не очікується ніяких зрушень. Проте ціна в цьому році зросла на бобові, як і на всі с/г культури, то, можливо, наступного сезону побачимо, що фермери будуть сіяти більше бобових, і переробка стане більш актуальною. Ми трохи розправимо плечі після коронавірусу, ібудуть відкриватися нові підприємства.

А чи вдалось виробникам бобових у минулому сезоні, саме восени, коли росли ціни, заробити?

— Скажімо так, для когось це був рік досить фінансово вдалий, а для когось — ні. Багато хто просто був законтрактований ще навесні, і відвантажував бобові на початку сезону — це у серпні, на початку вересня — пофорвардним контрактам. Ті виробники, в кого залишились об'єми на період піку цін, дуже вдало продали бобові і заробили. Хто дочекався цих високих цін, ще в листопаді, на початку грудня продавали, в кінці жовтня ціна вже навіть була досить цікава. Але таких небагато. Чимало виробників втратили врожай через погоду: спочатку заморозки, пізніше все посохло- це все вплинуло.

Ті виробники, що мають кошти, чи здійснюють вони інвестиції у нове обладнання?

— Серед членів нашої асоціації дуже багато таких, хто цього року купує нові сівалки, іншу техніку. Це говорить про те, що вони змогли трохи фінансово покращити своє становище, і зайшли в новий рік досить непогано. Техніка зараз дорога, але ті, хто купує, на щось розраховують і бачать майбутнє. Вкладення у морозильні камери, або в інше обладнання по переробці -в цьому є розвиток, це додана вартість і робочі місця.

фото: infoindustria.com.ua

Які технологічні проблеми мають виробники бобових, які питання з цього приводу вони найчастіше задають на семінарах вашої асоціації?

— Багато задають питаньвідносно змін клімату. Всі підходи та технології теж треба змінювати: і по живленню, і по засобах захисту рослин, і нові шкідники кожного року додаються. Потрібно відпрацьовувати технології, тому дуже багато технологічнихпитань виникає у фермерів.Технології постійно удосконалюється, кожного року.

Чи доступна в Україні техніка для вирощування і збирання всього спектру бобових?

— В Україні немає техніки, яка буде збирати велику білу та велику червону квасолю. Деякі компанії завезли таку техніку з Бразилії, і вона досить вдало працює, не пошкоджує боби при збиранні, і, звичайно, це все виливається в підвищену ціну. Якщо Україна буде нарощувати об'єми саме великої квасолі, потрібно завозити техніку і вдосконалювати технологію збирання, систему захисту і живлення квасолі.

А яка ситуація із насінням білої квасолі, великої червоної?

— Насіння великої білої, великої червоної - не вистачає. Деякі компанії завозять із-за кордону квасолю, але не як насіннєву, а як товарний фонд, потім відбирають і сіють. Вони бачать в цьому перспективу, тому що Європа дуже багато купує нашої квасолі, і Україна досить вдало логістично розташована, тому ми маємо всі перспективи по нарощуванню посівних площ під квасолею.

Чому Європа зацікавлена в українській квасолі?

— ЄС має значні переробні потужності. От, наприклад, багато дуже бобових купує Італія, консервує ту ж саму сочевицю, нут, квасолю, а потім вже везе до нас, ми імпортуємо ці консервовані бобові. Італія, Іспанія, Польща, вони просто купують у нас сировину, переробляють і потім продають по світу.

Які бобові культури розширять площі у 2021-ому році? Як налаштовані виробники?

— Виробники налаштовані розширювати посівні площі під квасолею, горохом та соєю. По нуту і сочевиці не дуже гарна тенденція, тому що в нас просто немає в Україні насіння. Цього року виростили настільки мало, і якість була низькою, продали все як товарне зерно, і наразі просто не буде із чого сіяти та вирощувати.

Читайте також: Форварди на зерно. Як вигідно реалізувати ще не посіяний врожай?
 

Як святкували Міжнародний день бобових, як готувалися до цього заходу, та який його основний меседж?

— Цьогоріч на честь проведення Всесвітнього дня бобових наша асоціація разом зі Світовою конфедерацією бобових організувала велику конференцію, зробивши фокус на Україну. Зібралися більше 600 учасників з різних куточків світу. І ми обговорювали бобові тенденції: куди, які культури рухаються, які країни скільки вирощують, яка потреба у світі, чому бобові важливі - всі ці питання ми піднімали і робили промоушен бобової галузі на світовому ринку. Меседж заходу -що дійсно в Україні є перспективи по нарощуванню виробництва бобових.

Нам і досі телефонують, просять відправити презентації, фідбек значний. Навіть багато дзвінків було з Росії, їм теж цікаво, тому що в них немає бобової асоціації, і їм було цікаво дізнатися, які тенденції у світі, в Україні, і потім порівняти зі своїми прогнозами. Вони повинні теж розуміти, яке їхнє місце у світі щодо виробництва. Тому вони зацікавилися нашим досвідом.

Чи вистачить місця на ринку Китаю для бобових з України та Росії?

— На 3−4 роки місця вистачить. Якщо ми наростимо об'єм виробництва до 1 млн тонн, то 300−400 тисяч ми можемо експортувати до Китаю. Це невеликий об'єм. Росія зараз гравець № 2 у світі по гороху, вони виробляють, певно, більше 2 млн тонн, але експортують до різних країн. Тому якщо ми одночасно вийдемо на ринок Китаю, це не буде проблемою.

Як поповнюються ряди членів бобової асоціації? Скільки нових гравців у 2021 до вас приєдналось?

— У 2020 році до нас приєдналися 8 нових компаній — це фермерські господарства, різні компанії, які займаються виробництвом і експортом бобових. На цей рік ми запланували збільшити кількість членів мінімум вдвічі, тож працюємо.