Якісне та безпечне молоко: реальність та міфи

Українські молочні продукти часто стають «родзинкою» телевізійних новин і чимало споживачів із скептицизмом відносяться до вітчизняної продукції. У той же час як великі, так і крафтові виробники молочної продукції доводять, що їх продукція якісна та безпечна.

журналіст

На столах більшості українців молочні продукти можна побачити мало не щодня. На полицях магазинів можна зустріти продукцію як відомих брендів, так і не дуже. Продають молочні продукти на базарах, ярмарках, навіть, на вулицях. Тільки, якщо у магазині можуть надати відповідні сертифікати якості, то на ринках їх практично немає, а про те, що продають на вулицях ніхто не знає. Про проблеми з якістю та безпечністю молочних продуктів йшлося під час конференції «Молочна індустрія 2021. Високоякісні та безпечні молочні продукти».

Сертифікація та аудит

 

Щоб зробити якісний молочний продукт необхідно декілька складових: якісна сировина, сучасне обладнання та кваліфікований персонал. Якщо проблема виникає на будь-якому з цих етапів, одразу це позначається на якості продукції.

«З сировиною ми питання вирішили, купуємо молоко екстра і вищого ґатунку. Наше підприємство обладнане новітнім обладнанням, а для того, щоб персонал працював ефективно його потрібно навчати та щоденно контролювати. На моє переконання, шляхів впровадження дієвих систем управляння є чимало. Ми впроваджуємо їх не для сертифікату, а для того щоб підприємство працювало та виробляло безпечний продукт. Це було першим та основним питанням з перших днів нашої роботи.

Сьогодні усі найбільші заводи сертифіковані за міжнародними стандартами управління та контролю якості ISO 9000 та HACCP», - каже Сергій Косяченко, генеральний директор ТДВ «Яготинський маслозавод».

Маслоцех ТДВ «Яготинський маслозавод». фото: mir-mak.livejournal.com

У більшості великих підприємств, особливо тих, які експортують свою продукцію, практично однакова філософія, яка базується на принципах безпечності продуктів. Адже для них репутація – це стратегічний чинник розвитку підприємства.

«Рудь» з 2001 року почала впроваджувати систему ISO 9001. Це перша цеглина, на якій базуються усі інші системи. Наступним кроком стала система ISO 22000, цей міжнародний стандарт, пов'язаний з безпекою харчових продуктів. Оскільки наше підприємство соціально направлене, тому ми отримали сертифікат відповідності системи екологічного управління міжнародного стандарту ISO 14001. Крім цих 3-х систем ми пішли далі – крім ISO ми отримали сертифікат відповідності вимогам Міжнародного харчового стандарту IFS Food Version 6.1, та сертифікат відповідності вимогам Global Standart for Food Saferty. Хоча це схожі сертифікати, але вони відповідають за безпечність харчової продукції.

Постійно нас тримають у тонусі аудити. Ми знаємо, що через рік нас приїдуть та перевірять і я вважаю, що це добре. Другим елементом, який позитивно впливає в цілому на підприємство – це аудити постачальників. Тільки на нашому підприємстві «Рудь» є близько 20 внутрішніх аудиторів, які видають рекомендації щодо співпраці з тим чи іншим постачальником», - розповідає Лариса Жигадло, директор з якості, Житомирський маслозавод, ТМ «Рудь».

Ключовий продукт компанії «Рудь» – морозиво. фото: zhzh.info

Читатйте також: АПК через 5-7 років: прогноз експертів

Розмір значення не має

 

Якість продукції для великих, так і для малих підприємств – це важлива складова їх бізнесу. Невеликі господарства, які виробляють молоко екстра ґатунку та постачають його на великі виробництва стежать за його якістю. У селі Хотімля Вовчанського району подружжя Коваль організувало невелике підприємство з виробництва молока «Пані Юпітер».

«Цей бізнес став відповіддю нашої родини на питання де знайти якісне молоко. Зараз у нас є прихильники, які приїжджають до нас за цією продукцією. Ми невелике, крафтове виробництво, яке працює у законному полі та відповідає за свою продукцію, впровадили систему HACCP. Але хочу додати, Держспоживслужба повинна дивитися на великі та малі господарства все ж таки по-різному», - говорить Наталія Коваль, директор «Пані Юпітер».

Підприємство з виробництва молока «Пані Юпітер». фото: slk.kh.ua

Компанія «Люстдорф» до 2014 року займалась виключно виробництвом ультрапастеризованого молока для якого необхідне тільки молоко сорту екстра та вищого.

«З 2006 року на господарстві впровадили систему якості та безпечності продуктів, а сертифікація була впроваджена з 2008 року. У першу чергу це було зроблено тому, що ми випускаємо продукцію для дітей, а для таких продуктів якість – це основний критерій. Ця система сертифікації діє і на інші наші продукти. Також, вона дисциплінує виробника та дає можливість працювати з багатьма торговими мережами та McDonald’s», - зазначає Любов Поліщук, головний технолог ТОВ «Люстдорф».

Завод ТОВ «Люстдорф». фото: loostdorf.com

Читайте також: Українське свинарство: як не збанкрутувати і вийти на експорт

Якісна сировина

 

Тенденція останніх років свідчить про падіння виробництва молока у населення. Без молока створити молочний продукт неможливо. Великі виробники, як правило, співпрацюють з агрохолдингами та середніми виробниками, оскільки вони купують молоко екстра і вищого ґатунку.

«На сьогоднішній день наша лабораторія відслідковує усі фізико-хімічні, мікробіологічні показники. Цього року ми пішли далі та встановили в лабораторії газовий хроматограф для контролю зловживання зі сторони виробників молока.

Хочу зазначити, що у нас  молока більше не стає, але імпорт дещо збалансовує дану ситуацію. У той же час, якщо виробник надає нам неякісну продукцію, то у подальшому ми з ним працювати не будемо», - розповідає Сергій Косяченко.

Одна із лабораторій ТДВ «Яготинський маслозавод». Крім контролю якості вхідної продукції, проводиться обов'язковий аналіз продуктів, що виробляються на кожному з етапів виробництва. фото: mir-mak.livejournal.com

Компанії, які виробляють молоко та продукти його переробки також особливу увагу надають якості сировини. Слід зазначити, що для виробництва якісної сировини необхідні досить суттєві витрати, а щоб отримати якісне молоко їх потрібно у рази більше. Про це як ніхто знає Наталія Коваль, яка розпочинала свій бізнес з «нуля» та продумала все: розташування і внутрішню логістику, умови утримання тварин, аби максимально зосередитися на індивідуальному комфорті підопічних.

З 2016 року підприємство «Рудь», після отримання дозволу на експорт продукції в країни ЄС приймає молоко тільки від великих молочно-товарних ферм. Також вони запровадили подвійний контроль: перший на рівні водіїв, а другий – на підприємстві.

Читайте також: Ціни в космосі: як зменшити витрати добрив?

Причини недовіри

 

Не дивлячись на те, що великі та крафтові виробники молочних продуктів заявляють про безпечність своїх товарів, споживач з недовірою відноситься до їх продукції. Виробники у цьому звинувачують саме представників ЗМІ, які у своєму прагненні до сенсацій часто зміщують акценти і перетворюють «муху» на «слона».

«Усі інгредієнти, які використовуються при виробництві ультрапастеризованого  молока додаються тільки за технологією і у дуже маленьких дозуваннях, які не наносять шкоди споживачу. До часів пандемії ми влаштовували екскурсії нашим виробництвом, це робилося для того, щоб показати, що в Україні є виробництва європейського рівня.

Ніхто не буде заперечувати й щодо того, що є недобросовісні виробництва, але переважна більшість великих виробників цінують свою репутацію, тому випускають якісну та безпечну продукцію. Важливо, щоб інформації, особливо правдивої, було набагато більше, а не тієї спотвореної, яку часто показують», - говорить Любов Поліщук, головний технолог ТОВ «Люстдорф».

Якщо уважно придивитися до продукції ТМ «Рудь», то на етикетках можна побачити, що інформація про продукт зазначена мінімум на 3 мовах: українською, англійською та мовою країни, куди експортується товар.

«Продукцію однієї партії ми відправляєм як на внутрішній ринок, так і на експорт. У нас немає такого, що ми робимо щось краще для інших, а гірше для себе. Я, як директор з якості, гарантую якість та безпечність продукції своєї компанії. Я тільки за незалежні перевірки, які показують правдиву інформацію про підприємство, а також показують, що є такі, які «хімічать» на виробництві», - заявляє Лариса Жигадло.

Як говорять виробники молочної продукції, позитивні відгуки про їх товари важко знайти, а от негативу набагато більше, який тиражується.

«Більшість виробників працюють чесно, але у країні є і такі виробники, яких знайти неможливо: їх немає в реєстрі, вони підпільно виробляють свою продукцію. Саме вони виробляють неякісний продукт, додаючи у нього транс-жири, замінники і все для того, щоб отримати прибуток. Для них репутація зовсім неважлива, але на жаль таких виробників держава «не бачить». Саме такі виробники формують негативне уявлення про вітчизняне молочне виробництво», - розповідає Сергій Косяченко, генеральний директор ТДВ «Яготинський маслозавод».

Споживачі повинні розуміти, що за 20 грн/кг сметани не купити, як не буває і сирів за 100 грн/кг, адже, щоб виробити 1 кг сиру необхідно 10л молока.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама