Реклама

Агрокредит в полі: чому гальмується видача державних коштів на посівну?

Сьогодні існує шалений попит на кредитні ресурси з боку агровиробників. Держава надала безпрецедентну підтримку щодо пільгового кредитування посівної. Проте банки гальмують процес: видача коштів займає в середньому від 8 до 31 дня, між тим процес реально скоротити до 1-3 днів.

Заступниця головного редактора

Сьогодні посівна відкладається через холодну погоду, що дає фермерам більше часу на оформлення кредитів, але агровиробники прагнуть пришвидшити процес та нарікають на роботу банків. Держава виділила гроші,  але не всі можуть отримати їх швидко. Пощастило клієнтам державних банків. Більшість комерційних банків – працюють за схемами 20-річної давності, лише заявка на кредит може розглядатися 2 тижні, що є неприйнятним у воєнний час.

Про це йшлося під час онлайн-мітап «Агрокредит в полі за 1 день:: Що змінити банкам, щоб цього досягти?»,  організованого платформою Aggeek.

Чому  банки не бажають працювати з державними коштами?

 

Воєнна посівна набирає обертів, держава надала безпрецедентну підтримку бізнесу у вигляді пільгового кредитування, левова частка якого припадає на агросектор.

Павло Гузирь, консультант Chemonics – USAID AGRO розповідає:

- Найпопулярнішими стали кредити на посівну у комбінації із програмою «5-7-9%», під нуль відсотків на 6 місяців. Держава покриває відсотки та додає гарантії – якщо фермер не розрахується по кредиту, то банку компенсують 80 відсотків боргу.

Програма пільгового кредитування діє з 19 березня по 31 травня. Станом на 13 квітня виділено 25 млрд, з них 5, 4 млрд профінансовано, долучено 24 банка. Вже 2080 аграріїв отримали кредити. Лідерами по видачі є Приватбанк – 58%, Укргазбанк – 11%, Ощадбанк -9%, Укрексімбанк – 8%. ПУМБ– 6%, Кредіагріколь – 2%. Долі інших банків становлять менше 1%».

Парадоксальна ситуація, але близько 90% роблять видачі державні банки. Чому інші банки не долучаються до програми?

-Потрібно пояснити, що 25 млрд грн державних коштів – це не є сумою, яку отримали банки безпосередньо для видачі клієнтам. Вказана ця сума тримається державою у резерві на той випадок, коли фермери не зможуть розрахуватися у кінці строку. Тобто банки ризикують власними коштами, своєю ліквідністю. Є низка банків, які фінансують аграріїв, але на своїх комерційних умовах, не використовуючи державну підтримку, - додає Павло Гузирь.

Територіальний розподіл банків по кредитуванню наступний: лідером є Кіровоградська область, де видано 20% пільгових кредитів, Вінницька – 17%, Дніпропетровська – 14%, Одеська – 10%. Львів, Волинь, Чернігів, Ровно – ці регіони тримають частку по 5-6% кожний.   Області, де відбуваються бойові дії -  Сумська, Харківська, Миколаївська, Херсонська – фінансування не відбувається.

Довга видача

 

Є дуже великий попит на кредити з боку аграріїв, але банки мають свої бюрократичні процедури, що робить видачу кредитів занадто тривалою. «Якщо розбити загальний процес видачі кредитів банками, то в середньому кредит без застави видається від 8 до 31 дня. Насправді всі етапи реально вкласти у строк 1-3 дні. Це щодо кредитів без застави для агровиробників», - стверджує Павло Гузирь.

 

Ярослав Смакота, проєкт Agroapp ділиться досвідом роботи:

- Agroapp ефективно працює з лідогенерацією. За два тижні ми зробили заявок на 2 млрд грн від нових клієнтів. Діючим клієнтам банк може надати кредит набагато швидше, бо є відкритий рахунок. До прикладу, Приватбанк приймає заяви на кредит через додаток Приват24 для бізнесу, де приймаються документи завірені ЕЦП.  Ми  в Agroapp завжди даємо банкам тільки трафік нових клієнтів. І це наша проблема, бо треба більше часу для оформлення позик. Але навіть клієнтам без документів ми сприяємо для отримання рішення про кредит попереднього плану. Для цього замість клієнта формуємо у реєстрі всю інформацію про нього. Ми вже рік працюємо з банками і прискорили перший етап процедури  – попереднє рішення по кредит. Але потім йдуть ще два етапи - відкриття рахунка і розгляд кредитної справи. І це проблема, яка затягується, агровиробники не мають часу, щоб довго чекати і нарікають на роботу банків. Ми вже давно пропонуємо банкам приймати всі документи аграріїв завірені ЕЦП, але результату немає. Кожний банк має сформований процес, який працює 20 років, і діджіталізація процедури кредитування не входить в посадову інструкцію працівників банку.

Здавалося б надання державою 80% гарантій – це шанс для банків залучити нових клієнтів, навіть якщо раніше вони не спеціалізувалися на аграрному кредитуванню. Проте банки не в стані швидко перебудуватися, і в гіршому становищі наразі опинилися іноземні банки. Як вже йшлося серед комерційних банків України лідером став ПУМБ, який видав 6% пільгових державних кредитів.

– ПУМБ став лідером серед комерційних банків з видачі пільгових кредитів, бо це український банк. Власники краще розуміють особливості роботи в середині країни у порівнянні з банками , чиї материнські компанії знаходяться за кордоном. В останньому випадку бюрократія ще посилюються, оскільки українські відділення іноземних банків змушені погоджувати дії із закордонними офісами, - коментує Павло Гузирь.

Дискримінація відкидає клієнтів-аграріїв

 

Ще однією перепоною на шляху до отримання пільгового кредитування під посівну стали недоліки законодавства.

Пільгові  кредити надаються уповноваженими банками в значенні Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України».  Водночас, за приписами абзацу 2 п. 2 Порядку отримувачем такої допомоги може бути суб’єкт підприємництва, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якого є фізичні особи-резиденти України. Наразі, сільськогосподарські товаровиробники, які зареєстровані в Україні, обробляють тут землі, вирощують на них аграрну продукцію, створюють в Україні робочі місця та сплачують податки до бюджету, віддають техніку та працівників для потреб збройних сил у рамках мобілізації але мають у якості кінцевих бенефіціарів нерезидентів України, фактично позбавлені доступу до пільгового кредитування.

 

«Вважаємо такий підхід до державної підтримки необґрунтованим та несправедливим, а також таким, що містить ознаки дискримінації суб’єктів підприємництва - агровиробників, та дискредитує Україну серед аграрної спільноти країн Європейського Союзу. Також варто враховувати, що наразі багато власників-нерезидентів українських агарних підприємств активно працюють над забезпеченням країни гуманітарною допомогою та фінансовою підтримкою Збройних сил України, населення постраждалих регіонів та біженців», - відзначає голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун.

 

 

При цьому, як стверджують у ВАР, мають залишитися такі  критерії на відмову в отриманні державної допомоги, як належність отримувача до особи, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама