Агробізнес по-європейськи: як залучити іноземного інвестора

Юрій Заремба, юрист ЮФ «Авеллум»

У зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні, останніми роками кількість угод купівлі-продажу підприємств в аграрній сфері істотно зменшилася. Аграрні підприємства повільніше нарощують земельні банки та менше інвестують у розвиток технологій виробництва. Не лише малі та середні, а навіть і великі аграрні холдинги сповільнили темпи росту.

Проте, на наш погляд, таке сповільнення є тимчасовим. Україна поступово зміцнює свою позицію на міжнародній арені і всіма силами намагається довести Європі свою інвестиційну привабливість. Враховуючи те, що в аграрному потенціалі України сумніву немає, рано чи пізно, інвестори охоче почнуть інвестувати в українські аграрні активи і перші ознаки зростання такої зацікавленості ми вже бачимо в своїй практиці.

Кожен власник агробізнесу, який зацікавлений у залученні інвестицій у свій бізнес чи, можливо, у вигідному продажі бізнесу іноземному інвестору, повинен розуміти, що трансакційні інструменти, які іноземні інвестори використовують у таких угодах суттєво відрізняються від тих, які використовуються в Україні. Як правило, щоб максимально убезпечити себе та свої інвестиції, іноземні інвестори прагнуть використовувати інструменти іноземного (найчастіше, англійського) права, які більш звичні для них.

Власники агробізнесу, які розумітимуть потреби інвестора та будуть готові забезпечити йому необхідний комфорт, матимуть конкурентну перевагу, а їхні компанії будуть більш інвестиційно привабливими.

Підготовка

Готувати бізнес до залучення іноземних інвестицій потрібно завчасно. Найперший крок до збільшення інвестиційної привабливості компанії – це створення зрозумілої та прозорої структури власності. Іноземний інвестор ніколи не співпрацюватиме з компанією, в якій неможливо чітко встановити, хто є її справжнім власником.

Щоб створити таку структуру, ми рекомендуємо створити холдингову компанію, яка зосередить на собі всі активи групи. З метою оптимізації податкового навантаження, бажано, щоб така компанія була створена в юрисдикції з низьким податковим навантаженням (але не в офшорі), проте, це не обов’язково. Українська компанія теж може бути холдинговою компанією.

За такою холдинговою компанією повинен чітко проглядатися реальний власник бізнесу. Така структура є абсолютно прозорою та забезпечує власнику бізнесу повний контроль над діяльністю всієї групи. З метою оптимізації податкового навантаження під час продажу окремих напрямів бізнесу, під холдингом можна створити одну або декілька суб-холдингових компаній. Зразок прозорої корпоративної структури під залучення інвестицій зображений на малюнку нижче.

Така структура відповідає міжнародним стандартам структурування та управління бізнесом і робить бізнес суттєво більш привабливим для інвестування.

Додатковими перевагами побудови правильної структури в аграрному бізнесі є:

(1) побудова централізованої системи корпоративного управління;

(2) наявність додаткових інструментів оптимізації податкового навантаження групи;

(3) можливість структурування плавного спадкування бізнесу;

(4) можливість відкриття рахунків групи в іноземних банках;

(5) захист від рейдерських нападів в Україні та інші.

На відміну від поширеного переконання, створення такої структури не зменшує контроль власника над бізнесом, а навпаки робить його більш ефективним та структурованим. Більше того, витрати на створення та управління такою структурою не є дуже значними і дуже швидко виправдовують себе.

Структурування бізнесу – це лише перший крок до підвищення його інвестиційної привабливості. Наступним кроком повинна бути комплексна фінансова та юридична перевірка бізнесу. В процесі такої перевірки власник може виявити всі слабкі місця свого бізнесу і усунути їх перш ніж інвестор проведе свій незалежний аудит. Хоча на практиці, бажаючи зекономити, власники часто відмовляються від проведення такого аудиту такий превентивний підхід дозволяє усунути проблеми до того, як інвестор зможе використати їх як аргументи для зниження покупної ціни і, як наслідок, вартість вашого бізнесу буде вищою.

Якщо ви зацікавлені в активному пошуку інвестора, ми рекомендуємо залучити до цього процесу інвестиційних банкірів. Вони зможуть ефективно проаналізувати слабкі та сильні сторони вашого бізнесу і допомогти знайти інвестора, який зацікавлений у його придбанні.

Проведення такої комплексної підготовки займає багато часу та зусиль. Тому розпочинати її потрібно якомога раніше, щоб на момент активізації інтересу інвесторів до активів в Україні ваш бізнес був готовий і якісно відрізнявся від активів конкурентів.

Переговори

Ну ось, ваші старання принесли перші плоди: інвестор зацікавився у придбанні вашого бізнесу. Перше, що ми рекомендуємо вам зробити, це залучити професійних консультантів до переговорів. Іноземний інвестор, який інвестує в Україну, обов’язково залучає професійних фінансових та юридичних консультантів, які мають значний досвід у проведенні подібних переговорів та супроводженні угод в аграрній сфері. Якщо у вас не буде свого надійного консультанта, існує імовірність, що ви не зможете належним чином оцінити всі ризики, пов’язані з умовами договору, які вам пропонує інвестор і його команда консультантів, і, як наслідок, договір, який ви погодите внаслідок таких переговорів, не відповідатиме вашим інтересам.

Дуже важливим аспектом переговорів є правильне фіксування результатів переговорів. Як тільки сторони дійшли згоди щодо ключових умов майбутньої трансакції, ми рекомендуємо вам наполягати на укладенні протоколу про наміри.

Протокол про наміри – найпростіший механізм, який використовується сторонами як додатковий інструмент для управління ризиками в трансакціях. Більшість положень протоколу про наміри не є обов’язковими для сторін, а сам документ є фактично резюме умов майбутньої угоди. В деяких випадках укладення протоколу про наміри є надзвичайно важливим для захисту інтересів сторін. Найчастіше це стосується ситуацій, коли сторони ще погоджують документацію по угоді, а продавець бажає забезпечити конфіденційність інформації, яку він передає покупцеві в рамках юридичного аудиту, або у випадку, коли покупець бажає мати ексклюзивні права на ведення переговорів щодо купівлі-продажу вашого бізнесу протягом певного часу. В деяких випадках на підставі положень протоколу про намір продавець може вимагати від покупця відшкодування витрат, пов’язаних з підготовкою до трансакції, якщо покупець безпідставно відмовився від угоди.

Належним чином підготовлений протокол про наміри суттєво спрощує сторонам подальші переговори щодо договору купівлі-продажу та іншої документації щодо угоди і сприяє більш плавному перебігу трансакції.

У цій статті ми зосередилися на підготовці та початковому етапі продажу аграрного бізнесу в Україні. В наступних статтях ми розглянемо юридичні інструменти, які іноземні інвестори зазвичай використовують в угодах щодо купівлі-продажу бізнесу, а також здійснюючи часткову інвестицію в бізнес.

фото: resize.fonwall.ru