Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (06.11-11.11.2018)

Вітаю, Єнот-агровір знову з вами, а це означає, що сьогодні ранок суботи і я вам розкажу про новини цього тижня та матеріали, які варті уваги.

Почнемо з «технологічної» цифри тижня №1 – 40% всіх «безпілотників» України працює на агросектор. При цьому загальний ринок БРЛА в нашій країні сягає $1 млн на місяць.

Це не єдине свідчення технологічності нашого АПК – наприклад, у І половині 2018 року вартість договорів лізингу агротехніки виросла на 28% або до 2,8 млрд грн. При цьому найбільшу популярність мали трактори та комбайни фірми New Holland.

Цифра тижня №2 - за січень-вересень 2018 року частка агроекспорту в зовнішній торгівлі України складала 37%, або ж $13 млрд. При цьому 80% зайняли поставки зерна, олійних культур та м’яса птиці. Цікаво, що експорт української кукурудзи в вересні був на 137% вище відвантажень 2017/18 сезону і на 104% вище середнього п’ятирічного показника. Позитивну картинку агроекспорту зіпсував перебій у залізничній логістиці зерна до портів. Детальніше читайте ось тут:

Листопадова конвенція, або чому залізниця не подавала зерно у порти

Цифра тижня №3 – на 5 листопада українські аграрії зібрали 60,7 млн тонн зерна нового врожаю.

А тепер пропоную читачам запастись попкорном, тому що попереду одразу три «скандали, інтриги, розслідування!».

Цього тижня стало відомо одразу про серію судових рішень про неправомірність «земельного мораторію». При цьому судді посилались на рішення Європейського суду з прав людини, що визнавало заборону на ринковий обіг ріллі такою, що порушує право власності селян.

Така новина є оптимістичною на тлі відмови вдруге Конституційного суду розглядати подання про правомірність земельного мораторію. Також – на тлі чисельних порушень агрокомпаніями права власності селян на землю. Наприклад, у Запорізькій області триває судова тяганина фермера та селян. Землероб говорить, що укладав договори оренди одразу на 50 років, пайовики стверджують, що документ хтось підробив, а оренда мала тривати лише кілька років.

Звісно, що це не єдина проблема у землекористуванні. Наприклад, об'єднані територіальні громади за цей рік не здали в оренду жодного гектару землі, переданого від держави. Чому так трапилось, з'ясували мої колеги: 

Особливий інтерес, або чому земля громад не потрапила на орендні аукціони

Коментар Єнота: Вангую, що тепер прихильники «земельного мораторію» говоритимуть «не можна судитись за святу українську землю!».

Якщо ви насторожились, що давно не згадували Косюка та його дотації, то значить дарма насторожувались. Цього тижня стало відомо, що «Миронівський хлібопродукт» отримав понад 800 млн грн дотацій. В самому холдингу говорять, що підтримку отримали справедливо, оскільки цьогоріч завершилось будівництво одразу трьох крупних об’єктів на базі «Вінницької птахофабрики». При цьому з’явилось 600 нових робочих місць. Але вцілому із 6,7 млрд грн дотацій витрачено лише 25%, чим незадоволені аграрні асоціації.

Як покращити систему держпідтримки АПК на наступний рік, знають в аграрному комітеті ВР. Глава комітету Олександр Бакуменко пропонує, аби дотації на розвиток бізнесу отримували не лише аграрні, але й переробні підприємства, а також елеватори. Нардеп також пропонує видавати аграріям дотації на мотовози ХТЗ, що можуть стати замінником локомотивів УЗ, яких критично не вистачає.

У свою чергу, Мінагрополітики запропонувало нові програми, що мають допомогти витратити «фермерський мільярд». Наприклад, йдеться про бюджетну субсидію для новостворених фермерських господарств у розмірі 3 тис. грн на 1 гектар. Максимальний розмір субсидії – 60 тис. грн на одне фермерське господарство. Крім того, бюджетна субсидія надаватиметься на кожного члена ФГ у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму (до 30 000 грн на 1 ФГ). Нові напрями державної підтримки будуть реалізуватися через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Детальніше читайте ось тут:

Мрії збуваються, або як фермери отримуватимуть по 100 євро дотацій на гектар

Коментар Єнота: пропоную лозунг на наступні вибори «Ні копійки дотацій Косюку!». А сам у фермери піду запишусь…))))

Чим закінчуються мрії? Реквіємом.

Угода про купівлю агрохолдингу «Мрія» саудівською компанією SALIC UK Ltd завершилась: новий класник отримав  всі об’єкти інфраструктури, технічний парк, а також компанії, що мають право оренди земельного банку. Антимонопольний комітет все благословив, а суму та умови угоди вдалось приховати в секреті.

Але ніколи не буває, аби все гладко. Швейцарія вирішила передати в Україну колишнього власника «Мрії» Миколу Гута, який фактично вкрав у інвесторів агрокомпанії понад мільярд доларів. Україна Гуту отримала, та й відпустила, бо підозра у шахрайстві – уже не привід затримувати злочинців для нашої поліції (правда ж, пане раднику міністра внутрішніх справ?).

Коментар Єнота (розгублено): Так а у кого тепер є «Мрія»?

А тепер ваше улюблене звірятко пропонує порадіти позитивним прогнозам та результатам своїх колег. Наприклад, посіви високоолеїнового соняшнику в Україні наступного року виростуть до 400 тисяч гектарів, а премія на високоолеїнову олію триматиметься на рівні $ 200-250 за тонну. В жовтні прибутковість виробництва молока в Україні зросла на 13%, для порівняння – у жовтні минулого року прибутковість молочарства виросла лише на 2,5%. Ціна українських томатів на експорт виросла на 20-25%. Все дуже просто: через негоду в Європі загострюється дефіцит томатів і цей овоч вже додав у ціні 5%. За 10 місяців цього року рудники солевидобувного підприємства  «Артемсіль» видобули 1,66 млн тонн солі, що  на 22,8% перевищило обсяг минулого року. Господарство «Дніпровська перлина» із структури компанії «Грін Тім», зібрала 172 т батату з 8,5 га. Компанія «Укролія» (Полтавська область) розпочала виробництво фасованої органічної соняшникової олії для роздрібної торгівлі. Її фасуватимуть у скляну тару обсягом 250 мл, 500 мл і 1 л та реалізовуватимуть під ТМ Garna Organica.

Вцілому, у вересні 2018 року в Україні переробили 1,2 млн т соняшнику та виробили 513 тис. олії. При цьому виробництво олії виросло на 21%, а потенціал переробки соняшнику в 2018/19 МР оцінюється в 14,6 млн т (+ 10% до минулого сезону), що дозволить зробити рекордні 6,4 млн т олії та 5,7 млн т шроту.

Формально, успіхами у виробництві могли б похвалитись яблучники, але вони не мають куди поставити зібраний врожай. Детальніше читайте тут:

Наплодило: як Україна впорається із великим урожаєм яблук

Коментар Єнота: ну, за вдачу експортерів та виробників!

А для тих, хто цікавиться ситуацією на ринку овочів, мої колеги також мають цікаву та актуальну інформацію у щотижневому моніторингу цін:

Як змінюються ціни на овочі (02.11.2018-07.11.2018)?

А на завершення , ось вам ТОП-3 тексти цього тижня:

Комерційний директор «Сумифітофармація»: Лікарських трав і рослин в Україні вистачить всім і надовго

Зима близько: чи готові до неї аграрії?

Без ризику: або чому варто перевірити добрива та насіння перед сезоном?

Бережіть себе та набирайтесь сил на нові звершення!