Аграрний 2021-й: шлях азотних добрив від безціні до непристойності

Минулий 2021-й рік на ринку добрив розпочинався цілком непогано: ціни на газ і самі добрива на початку року були низькими, але, починаючи з весни, ціна на природній газ почала зростати, потягнувши за собою усю азотну групу, яка залежить від цього ресурсу.

За словами Сергія Рубана, директора з маркетингу і розвитку нових продуктів компанії «Українські мінеральні добрива», ціна на газ почала зростати у зв’язку з великим використанням палива Європою в опалювальний сезон, що призвело до істотного скорочення запасів у газосховищах. «Зима 2020−21 була досить холодною в усьому світі, що викликало істотне використання газу на опалення. Ще одним фактором було гаряче літо, через яке використання електроенергії для кондиціонерів збільшилось, а одним із джерел вироблення енергії є саме газ. Усі ці фактори співпали і виникла велика потреба у поновленні запасів газу, що породило конкуренцію за ресурс», — каже Сергій Рубан. Цією ситуацією вирішила скористатись Росія для власних політичних цілей, аби покращити свої позиції у переговорах по запуску «Північного потоку-2». Ціни почали стрімко йти вгору.

Під час Одеського агрохімічного форуму, що організувала компанія «Інфоіндустрія», Андрій Семич, заступник комерційного директора заводу «Дніпро Азот» розповів, що щомісячне зростання ціни на газ становило $ 100−150 за 1000 куб.м.

За словами Анатолія Рабчевського, генерального директора групи компаній «Агроновація» у Європі ціна на газ була непропорційно високою, що призвело до того, що європейські виробники аміаку зупинили своє виробництво, оскільки за таких цін на аміак та природний газ їм було не вигідно працювати. Тоді як попит на азотні добрива зростав, що обумовлено зростанням цін на продукти харчування. «У свою чергу, скорочення пропозиції аміаку призвело до зростання котирувань на ринку, а за ним подорожчали й азотні добрива, які виробляються на основі аміаку», — пояснює експерт.

Ціни в Україні також слідували за європейськими, за словами директора аналітичного агентства «Інфоіндустрія» Дмитра Гордейчука, різке здорожчання азотних добрив призвело до падіння попиту: «Історично азотні добрива в Україні завжди купляли літом, адже в цей період була найнижча ціна. Втім, цього року ця тенденція була порушена. А станом на 8 вересня ціна на карбамід з Єгипту на базисі FOB становила вже $ 455 за тонну. Український продукт продавався по $ 430 за тонну. Такі ціни в Україні були востаннє ще у 2008 році, коли амофос коштував $ 800 за тонну, а за аміак віддавали неймовірні гроші».

Читайте також: Аграрний 2021-й: які олійні стали «зірковими»?

А ціна на аміак станом на початок вересня 2021 року, за словами заступника директора Гомельського хімічного заводу Миколи Єрмаковича становила $ 600 за тонну. Ще у вересні Андрій Семич вважав цю ціну занадто високою: «На мою думку ринок мав розставити усе по місцях, адже не може газ і карбамід коштувати стільки». Аграрії були згодні з такою думкою і за таку ціну не поспішали купляти добрива. Вичікували на її зниження. Та не дочекались, адже ціни на газ та азотні добрива продовжували зростати. Через нерентабельність виробництва почали зупинятись заводи в Європі, в Україні не витримав ОПЗ, у якого останні роки було доволі багато проблем. А от інші українські заводи продовжили працювати і станом на початок 2022 року не зупинились. Так, за словами Дмитра Гордейчука, компанія «Ostchem» придбала пальне на пів року вперед, що дозволило заводам компанії легше перенести кризовий період. Втім, не усім виробникам це було по кишені, адже окрім вартості газу потрібно було сплатити за його зберігання.

Та навіть збереження власного виробництва не дозволило виробляти дешеві добрива, ціна на газ була непомірно високою і часом доходила до $ 2000/куб. м. Так, у листопаді ціна на карбамід досягла позначки $ 900 за тонну. Вартість аміаку в порту Південний напередодні кінця року перетнула відмітку $ 1000 за тонну.

«Оптові ціни на карбамід досягали позначки 30 тис. грн/т. А пропозиція аміаку на ринку по 34 тисячі грн за тонну станом на кінець року була дуже вигідною. Але навіть такі ціни на аміак не дозволяють європейським виробникам бути прибутковими», — наголошує Анатолій Рабчевський, генеральний директор групи компаній «Агроновація». Таким чином, Європі вигідніше купити аміак як сировину в Росії або Північній Африці і меншою мірою на Близькому Сході. І така диспропорція зберігатиметься доти, доки на європейському ринку зберігатиметься висока ціна на газ.

Не варто забувати, що Україна теж прив'язана до європейської ціни на газ, і наші виробники аміаку та азотних добрив не можуть випускати дешевий аміак та конкурувати з Росією. «Ми маємо досить старі заводи, які вимагають більше газу для виробництва аміаку. У нас понад тисяча кубометрів газу йде на виробництво тонни аміаку, тоді як у світі є заводи, які споживають 800−900 кубометрів на тонну. А ось російські виробники аміаку вже близько року мають надприбуток за рахунок цієї ситуації, адже у них газ коштує близько $ 250−300, а продають аміак вони на кордоні за ціною тисяча доларів за тонну і мають 250% прибутку», — підсумовує генеральний директор групи компаній «Агроновація».

Читайте також: Аграрний 2021-й: зернові рекорди чи останній вдалий рік для кукурудзи?

Така ситуація на ринку азотних добрив призведе до істотного дефіциту весною, перед початком посівної. Адже ті аграрії, що не хотіли купляти азотні добрива по 15 тисяч гривень так і не дочекались зниження ціни. Відповідно ми маємо на ринку відкладений попит, який аграрії будуть намагатись втамувати весною. Та чи зможуть вони це зробити?

«Всі знають, що відкладений попит, це коли всім одночасно необхідні добрива. Ми вже неодноразово зіштовхувалися із відкладеним попитом. Навіть у минулому році у нас це було, але тоді сезонна цінова різниця була близько 40%, а в цьому сезоні на сьогодні вона вже складає 200%», — стверджує Альона Бойко, директор з розвитку ТОВ «Укртрансліт». За її словами, в минулому році інтенсивно працювала трейдерська бригада, дистриб’ютори, які ще з осені робили складські запаси і вони могли вже навесні підстрахувати аграрія зі своїх складів. Трейдери могли поставити добрива тим, хто оплатив товар, але не міг своєчасно його отримати. Навіть самі трейдери могли себе підстрахувати. В цьому році дистриб’ютори не мають такої можливості через ціну на добрива, хтось боїться, а хтось не має фактичної суми. Таким чином, підстрахувати аграрія у пік сезону просто буде нічим. «Я вважаю, що буде дефіцит на всю групу азотних добрив, не лише на селітру та сульфат амонію, а й на карбамід та КАС. Тому, співставивши всі прогнози, картина вимальовується не зовсім райдужна», — наголошує Альона Бойко.

Але найбільший дефіцит, на думку директора «Укрхімекспорту» Олексія Малеванця, буде на карбамідно-аміачну суміш (КАС). «Ситуація з КАС значно складніша ніж з твердими добривами, адже необхідний для доставки спеціальний транспорт, а знайти вільну автоцистерну навесні буде нереально, вони вже будуть зайняті. Це не гранульовані добрива, які можна вивезти із заводу чи складу власним автотранспортом. Тому виникатимуть ситуації, коли аграрії оплатили товар і на заводі він є, але довезти його нема чим. Через що постачання будуть невчасними», — пояснює фахівець. Крім того, висока ціна на КАС не дає можливості аграріям заздалегідь його купити та залишити на зберіганні у трейдера, як це було минулого року. «Тому мої склади на 50% менш заповнені порівняно з минулим роком, і зараз їх дозаповнити вже немає жодної можливості, морози. Та й оборотних коштів не так багато, адже якщо минулого року на тисячу тонн потрібно було 8 млн грн, то тепер 28 млн грн. А торгуємо ми не лише КАС, а й іншими видами добрив, на які також йдуть оборотні кошти», — наголошує Малеванець.

Читайте також: Аграрний 2021-й: цукровий ринок перестало лихоманити

На думку Альони Бойко, вихід із такої ситуації для аграрія — це плановий підхід до своїх сільськогосподарських циклів, планові закупівлі, які необхідно проводити у міжсезоння. Ті аграрії, які прийняли рішення раніше, опиняються у набагато вигіднішому становищі, ніж ті, які приймали рішення в останній момент. «Можливо цей важкий сезон змусить наших аграріїв робити закупівлю добрив наперед. Це важливо не лише для фермерів, а й для трейдерів і виробників», — підсумувала директор з розвитку ТОВ «Укртрансліт».

Та чи буде зниження ціни і чи вийде вона на той самий рівень? На думку Сергія Рубана стабілізація буде, але її не варто очікувати до літа. «Ціна обов’язково знизиться, адже наразі вона неадекватна, але вартість азотних добрив не опуститься на докризовий рівень. Якщо, наприклад, раніше селітра коштувала 8000 грн, то після зниження поточних цін вона коштуватиме не менше 12 000 грн. І це за умови нормальної роботи економіки. Це пояснюється тим, що за останній час у світову економіку було введено велику кількість обігових коштів і відбулась інфляція грошей приблизно на 30%. Грубо кажучи, „долара по 8“ ми вже не побачимо. Розпочинається нова грошова реальність», — стверджує директор з маркетингу і розвитку нових продуктів компанії «Українські мінеральні добрива».