Аграрний 2017-й: як Україна стала експортером слив та чищеної цибулі

У грудні комерційні структури традиційно підбивають підсумки та планують бюджет на наступний рік.У плодоовочевому бізнесі ситуація дещо інакша - по більшості товарних позицій аркетинговий рік ще в самому розпалі і багато учасників ринку вважають, що головні події ще попереду. Втім, деякі висновки можна зробити вже сьогодні.

Овочі

Ми живемо в час, коли інтенсивні технології розвиваються і інтегруються досить швидко, існує безліч рішень для захисту врожаю від небажаних кліматичних явищ, тому в професійному колі  сільгоспвиробників вже не прийнято виправдовуватись  несприятливими погодними умовами.

Але цього року погода влаштувала виробникам овочів та плодовоягідної продукції справжнє випробування: холодна зима перейшла в затяжну весну, а кульмінацією кліматичних негараздів стали  травневі заморозки. Через це сезон розпочався пізно - в травні та на початок червня овочі та ягоди були досить дорогими Влітку погода продовжувала випробовувати нерви фермерів на міцність: в серпні центральні та південні регіони країни накрила аномальна спека та посуха.

Звичайно, за таких умов втримати врожай навіть на рівні минулого року було досить складно, але країни ЄС постраждали ще більше і це відкрило для України  можливості, про які ми раніше могли лише  мріяти.  На жаль, це стосувалось не всіх сегментів ринку.

Читайте також: Сам собі теплоенергетик: дві історії про обігрів залишками рослинництва

На початку сезону 2017/2018 дисбаланс попиту та пропозиції на ринку овочів  «борщового набору» відчувався досить гостро.  Вже у квітні в сховищах майже не лишилось перехідних запасів власних овочів  «борщового набору», тому на початку нового сезону  ранній продукції  прийшлось конкурувати з досить дорогими  імпортними овочами врожаю 2016 року.  Імпортували «борщовий набір» ми переважно з Польщі,  найбільша потреба була в  моркві, цибулі та капусті.  Пропозиція  власного буряку та картоплі була більшою, втім, загальна тенденція впливала і на вартість цієї продукції.

Згідно прогнозам МінАП,  в цьому сезоні площі під картоплю в Україні розширились на 1% і тільки за рахунок збільшення плантацій населення, комерційний сектор  вкотре скоротив картопляні плантації.  Загальна площа під овочами «борщового набору» в 2017 році на 2% менше, ніж попереднього сезону, і найбільше скорочення відбулось по буряку та моркві, а от капусти та цибулі посадили приблизно стільки ж скільки і рік тому. 

Що буде із борщовим набором?

У комерційному секторі, за офіційними оцінками, суттєво скоротились плантації по всіх позиціях «борщового набору». У цілому, станом на грудень, ситуація на ринку відповідає цим прогнозам:  гуртові ціни на картоплю та капусту такі, як і рік тому, цибуля коштує на 15% дорожче, а от буряк та морква зросли в ціні в 1,5-2 рази. Але торгівлю не можна назвати досить активною, але продавці сподіваються на пожвавлення попиту в січні

*за даними info.shuvar.com

Ринок збуту для виробників «борщу» лишається досить серйозною проблемою.  Навіть трирічне російське ембарго не вплинуло на орієнтири українських експортерів овочів, географія поставок  «борщу», як і раніше, обмежується країнами СНД. Офіційно Білорусь лишається головним покупцем, а загальний обсяг експорту є мізерним, відносно валового збору цієї продукції.

Ознаки якісних змін хіба що можна відмітити по цибулі - вже кілька років більш менш системно ми  експортуємо 1,5-2 тис. тон  чищеної цибулі до Великобританії та Польщі. Але постачальників такої продукції можна порахувати на пальцях однієї руки, її частка в загальному обсязі експорту цибулі займає лише 10-15%.  По інший продукції ситуація з експортом досить складна, у «сусідів»  картина  зврожаєм та цінами часто дуже схожа на нашу, тобто можливості експорту бувають не завжди, здебільшого, тільки по ранній продукції, а це тільки  2-3 місяці сезону.  Це дуже демотивує українських виробників, багато хто сприймає вираз  «дешевий, як борщ» буквально, тому  цілком можливо, що  в наступному році прощі скорочуватимуться.

Читайте також: Q&A: як побудувати найкращий елеватор для господарства

Тепличні та літні овочі цього року були досить дорогими, їх менше посадили, а погода негативно вплинула на врожайність. Скорочення виробництва було пов’язано з негативними фінансовими результатами минулого сезону. В серпні минулого року баклажан та кабачок коштували десь в районі 1 -2 грн кгк, а  цього року ціни були в 2-3 рази вищіми.

Менша пропозиція також  відбилась на експорті майже всіх літніх овочів та тепличного помідору. Але огірка ми все ж таки експортували більше і  географія поставок тут суттєво змінилась - цього сезону майже 60% експортного обсягу огірка було відправлено в ЄС, перш за все Польща та країни Прибалтики.  По томату ми поки здебільшого сфокусовані на країни СНД, хоча в структурі овочевого експорту він займає левову частку.

*за даними info.shuvar.com

Стимул для доданої вартості

На думку фермерів, овочевому бізнесу нема куди зростати, перспективи розвитку обмежуються тільки внутрішнім ринком, який за останні роки тільки скорочується.  Але потенціал для розвитку є, і він досить зрозумілий. Світ не стоїть на місці, зміни  відбуваються не тільки зовні, потреби українців теж змінюються і частіше за все, у бік продукції з доданою вартістю. Ми вирощуємо досить багато сировини, частіше за все, саме її ми бачимо на ринках та полицях супермаркетів. А от справжній продукт, який був би якісним та зручним для кінцевого покупця, знайти досить важко, навіть, в сезони з надвиробництвом, хоча попит на нього вже сформувався. Сюди ж можна додати овочеві  напівфабрикати для потреб ресторанного бізнесу та кулінарії, також перспективним напрямком лишається глибока переробка овочів. Це ніші, які сміливо можна заповнювати на внутрішньому ринку і пам’ятати, що така продукція має набагато кращі експортні перспективи  порівняно зі звичайними овочами.

Фрукти

Погода досить довго тримали в напруженні  українських садівників, після травневих заморозків у  ЗМІ  посипались прогнози про втрати більшої  частини врожаю  фруктів і ягід, тому виробники  були налаштовані досить песимістично.  Особливо розгубленими виглядали трейдери  та роздрібні мережі,  тому що в країнах, звідки ми теоретично могли б імпортувати плодово-ягідну продукцію, втрати врожаю були  ще більшими,  вже з початку сезону ціни там зайняли рекордно високі позиції.

Читайте також: Ціни на максимум: як за рік змінилася вартість основних продуктів харчування

Найбільшим розчаруванням цей сезон став для виробників баштанних. Критично низькі ціни зруйнували надії виробників ранніх кавунів. Середні та пізні кавуни були дорожчими в 3-4 рази від ранніх, але заробити на цьому змогла відносно невелика кількість фермерів, більшість майже повністю втратила врожай через посуху та спеку в серпні. Через втрати ми мали падіння експорту кавунів, а вони традиційно займають найбільшу частку в структурі експорту українських овочів та фруктів до країн ЄС.

*за даними info.shuvar.com

*за даними info.shuvar.com

А от по інших ягодах та фруктах вже у червні стало зрозуміло, що в Україні  загальна картина з врожаєм зовсім не безнадійна і тому ми маємо безпрецедентний шанс завдяки неврожаю в країнах ЄС.  Наприклад, Україна цього року встановила рекорд з експорту свіжої сливи, назовні було продано  більше 8 тис. тон цих фруктів, з яких 85% було відправлено на свіжий ринок та переробні підприємства країн  ЄС.  У першій половині сезону слива навіть очолила рейтинг найбільш експортованих фруктів з України, потіснивши яблуко, хоча в попередні роки ці фрукти майже не експортувались.

Суттєве збільшення експорту було зафіксовано по свіжим та замороженим ягодам. У свіжому ягідному сегменті черешня стала переможцем не тільки за обсягами, а й за  кількістю країн-покупців. Вперше за всю історію своєї Незалежності, Україна змогла суттєво розширити географію експорту черешні  і послабити залежність від ринку Росії. Загальний обсяг експорту збільшився більш ніж в 2 рази порівняно з минулим сезоном, досягнувши 3,6 тис. тон, з яких. Третину цього обсягу ми відправили в країни ЄС, які раніше взагалі не входили в коло зовнішніх покупців української черешні. Ми навіть змогли експортувати понад 100 тон черешні в Китай і декілька досить потужних українських виробників протягом найближчих сезонів планують  розвивати саме цей канал поставок.

Читайте також: "Cвоя ніша": як Україна опинилась в п'ятірці експортерів коріандру

У замороженому сегменті найбільше зростання відбулось по малині, суниці і навіть по вишні, яка взагалі була самої дефіцитною ягодою для переробних підприємств України в цьому сезоні. Тут теж головним покупцем був ЄС, де ситуація з власною сировиною, м’яко кажучи, була не дуже.

Ми також скористались можливістю  вийти на ринок ЄС зі своїм яблуком.  Це був дійсно сміливий крок, ще в минулому році  здавалось що Польщі ми не переступимо ніколи. Але після того, як наше яблуко з’явилось  на полицях одної з провідних мереж Великобританії, стало зрозуміло, що  зміни плодоовочевому бізнесі України таки розпочались. 

Цього сезону  ми отримали дуже цінний досвід, який треба адекватно оцінити і, головне,  використовувати  в майбутньому. Все починається з першого кроку, і бажання тут є головним. Поки  це доводить  відносно невелика кількість учасників  українського плодоовочевого бізнесу, але їх кількість впевнено зростає щосезону. Ми не можемо розраховувати на те, що наступний рік подарує нам  такі ж умови, але обов’язково будуть нові можливості і нові виклики. Це, перш за все, дозволить  накопичувати знання – головну зброю в досягненні цілі. Ну і головне – не зупинятись!