Аграріям може не вистачити сховищ для нового врожаю

Українським виробникам не вистачить потужностей для зберігання нового врожаю. Потрібно прискорити транспортування зернових хоча б до кордонів із Євросоюзом та задіяти для зберігання продукції тимчасові термінали і конструкції, вільні елеваторні потужності в сусідніх державах. На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців, вивчивши поточну ситуацію із збором врожаю в Україні та подальшим експортом.

За 26 днів роботи зернового коридору з українських портів вийшли 44 судна, які вивезли понад 1 млн тонн агропродукції. Наразі є ще 40 заявок, процес триває.

Безумовно, відкриття морських портів для експорту українського зерна – значне досягнення України за допомоги ООН та інших міжнародних партнерів. УСПП послідовно виступав за створення «зернових» коридорів, а також пропонує розширити морський експорт і на ГМК-продукцію. Це дасть додаткових 600 млн. доларів щомісяця.

Проте очевидно, що обсяги перевалки значно нижчі очікуваних: в середньому 1 млн.тонн/місяць, при тому, що запаси 2021 року складали 20 млн. тонн  + 67 млн тонн олійних і зернових очікувано зберуть цьогоріч. Зернова угода розрахована на 120 днів, бути на 100% упевненими, що вона буде продовжена – не можна, тому експорт потрібно максимально нарощувати.

Через проблеми із логістикою та безпекою (обидві – наслідок війни рф проти України) більшість контрактів українських аграріїв нині – спотові. Тобто отримання коштів після надання товару. Така ситуація значно обмежує фінансові можливості аграріїв. За оцінками профільних асоціацій, третина з них (30%) не будуть здійснювати озиму посівну.

Побудова тимчасових терміналів на кордонах з ЄС з необхідними для зберігання умовами дасть змогу повернутися до контрактної (ф’ючерсної) торгівлі, знизить логістичний тиск на галузь.

Не варто забувати і про внутрішню переробку. УСПП наполягає на державних програмах розвитку тваринництва, завантаження силосних заводів, переробку в агросекторі. Оскільки однією із ключових проблем залишатиметься нестача фінансів – такі програми повинні координуватися Кабміном спільно із Нацбанком, що означає погоджену політику кредитування. Це ж стосується і страхування від нестачі/зависоких цін на газ для промисловості, з якими остання, скоріше за все, стикнеться із початком зимового сезону.

У бюджеті виділено 1,4 млрд. грн. «страхування» опалювального сезону, проте цих коштів не вистачить навіть для населення, не кажучи вже про виробництво.

Тим паче, що АПК потребує  газу для просушки зерна, що знаходиться на зберіганні.

«Закупівлі в Держрезерв, побудова тимчасових модулів для зберігання, закупівля силосних рукавів в українського виробника і їх використання, переробка, а також вирішення логістичних проблем експортерів – ось ключові пункти плану дій уряду в агросфері», - переконані в УСПП.

Щодо майбутньої озимої посівної, то тут потрібно зробити максимально конкретні розрахунки наявних безпечних (не в окупації, не замінованих рф) площ та стимулювати аграріїв кредитами на її проведення. Подібну програму наразі пропонує ООН. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки уряду Японії надасть допомогу сільськогосподарським підприємствам (земельні угіддя яких не перевищують 50 гектарів) у забезпеченні насінням озимих та ярих культур. Проте важко сказати, який буде ефект, адже невеликі агропідприємства складно пережили «експортну гонку»-2022 та мають менший запас фінансової міцності на ведення діяльності в наступному періоді.

«Мобілізаційна економіка передбачає та вимагає максимальну концентрацію зусиль влади та бізнесу, погоджених дій Офісу президента, уряду, ВРУ, НБУ, місцевих органів влади та суспільства в цілому», - підсумували в УСПП.