Заражений ґрунт: як побороти нематоду?
Цьогорічні проблеми з картоплею вже відчуваються гаманцями споживачів. Як вже писав Agravery.com, причина в погоді та у незбалансованості ринку, 95% якого знаходиться в руках часного сектору. Але на цьому проблеми не закінчуються. Через те, що більшість картоплі в нас вирощується на присадибних ділянках, на яких здебільшого не використовується якісний посівний матеріал та сівозміна, вони можуть уражуватись нематодами. Найбільша шкода від неї для України - це заборона експорту до ЕС та деяких інших країн, в яких вона є карантинним шкідником.
Загалом, ступінь ураження різними видами нематод не така вже й велика. За даними Держпродспоживслужби у 2018 році вона становила 4277 гектарів, що на 197 гектарів менше ніж у 2017 році. А у 2019 році останій раз цього шкідника виявили 3 жовтня у Закарпатській області на площі 0,21 га. Тоді як картоплі, згідно даних Держстату станом на 2018 рік, в Україні вирощувалось приблизно 1,3 млн га. Але навіть 4 тисяч гектарів виявляється цілком достатньо для того, аби створити відчутні проблеми експортерам.
Проте, заборона експорту - це не єдина проблема, яка приходить разом із нематодами. Реалізувати товар, уражений цим шкідником на українському ринку, також буде не легко, оскільки нематода псує товарний вигляд. Та і сам врожай, згідно даних заступника директора з наукової роботи Інституту захисту рослин Сергія Ретьмана, буде значно меншим - на 25 або навіть 50%.
Окрім того, нематоди збільшують вірогідність ураження рослин грибковими хворобами, що зменшує період зберігання врожаю. Ігор Завацький з господарства «Солана Україна» зауважує: «Втрата врожаю картоплі від нематоди може сягати 100%. Вона розмочалює бульби, які потім не можуть зберігатись. Вони уражуються грибними та бактеріальними хворобами і «витікають» з під дверей сховища».
Читайте також: Спекотний жовтень: шанс чи загроза для озимих?
Здебільшого, нематода, яка пошкоджує овочеві культури, в тому числі і картоплю – це проблема приватного сектору, де не дотримуються сівозміни та не використовують якісний посівний матеріал. Тоді як у великих господарств цього шкідника майже не виявляють. «У нас була невелика проблема із нематодою років 15 тому, але ми її вирішили. Та і взагалі я не вважаю її такою вже сильною проблемою, особливо якщо дотримуватись сівозміни та купувати посівний матеріал у перевірених компаній», - стверджує Віктор Помазнюк, керівник ФГ «Акант». На його думку, прояв нематоди більш характерний для закритого ґрунту та присадибних ділянок. Із цим також погоджується Ігор Завацький: «Ми ніколи не повертаємо картоплю на одне і те саме поле раніше, ніж через 6-7 років. Тому ми не виявляли цього шкідника в своєму господарстів. А от на ділянках приватного виробництва ми досить часто спостерігаємо нематоду». Проблема в тім, що ці шкідники поширюються разом із ґрунтом та посівним матеріалом, який у власників городів майже не міняється. Про дотримання сівозміни мова там також не йде.
Не картоплею єдиною
Хоч головною проблемою серед нематод є все-таки картопляна, та інші види також можуть завдавати шкоди посівам. Другою по чисельності, за словами Сергія Ретьмана, є бурякова нематода. Згідно даних картографії, яка раніше проводилась Інститутом захисту рослин вона була розповсюджена майже на усій території України. Але тепер її географія суттєво скоротилася. Це цілком закономірно, оскільки посівні площі під цією культурою також суттєво знизились в останні роки. До того ж, додає науковець, активне використання добрив і пестицидів на цій культурі також пригнічує нематоду. Дані наукової установи підтверджують і у компанії BASF. «Раніше кількість та шкодочинність бурякової нематоди була загрозливою, але з часом площі під цією культурою почали зменшуватись і відповідно розповсюдження цього шкідника також впало. Проте, небезпека її не стала меншою», - запевняє менеджера з розвитку продуктів на бобових, кукурудзі та цукрових буряках компанії BASF Олександр Ковтуненко.
Бурякова нематода. фото: sv-ukraine.com.ua
Окрім того, в Україні зустрічаються нематоди на кукурудзі, сої, озимій пшениці, ячмені та вівсі, але їх поширення незначне, тому особливої проблеми вони не створюють. «Значної шкоди у разі ураження рослин може завдати лише вівсяна нематода, але її поширення невелике, тому суттєвих проблем вона не викликає», - стверджує Сергій Ретьман. Із цим шкідником та наслідками її шкодочинності вже довелось зіткнутись спеціалістам компанії BASF: «Раніше у нас в агроцентрі була проблема, сохла пшениця незважаючи на усі заходи, які ми застосовували. Ми не розуміли, що відбувається і віддали зразки на аналіз до Інституту захисту рослин. В результаті досліджень було виявлено вівсяну нематоду».
Соєва нематода. фото: kccc.ru
Читайте також: Олена Жупінас: При відкритті ринку землі середні фермери залишаться незахищеними
Також, із збільшенням посівних площ під соєю та кукурудзою експерти прогнозують можливий розвиток нематод, які притаманні цим культурам. «Площі під кукурудзою та соєю сильно зросли за останні 10 років, а сівозміни майже немає. Тому у подальшому проблема нематоди на цих культурах цілком можлива», - стверджує Олександр Ковтуненко. Тому аграріям краще заздалегідь ознайомитись із методами контролю цього шкідника. Хоча, наразі площі під соєю дещо впали, але це пов'язано із низькою ціною на цю культуру на світовому ринку, що спричинено торговою війною між США та Китаєм. Але з часом ситуація може виправитись і тоді українські аграрії знову почнуть збільшувати площі посівів бобової.
Тотальний контроль
Тож, хоч проблема і невелика, але має усі шанси перерости у щось значне. Особливо, якщо не застосовувати ніяких заходів контролю цього шкідника. Наприклад, доволі ефективним методом боротьби з нематодами є використання здорового та стійкого до нематоди посівного матеріалу. Це дозволить істотно зменшити ступінь ураження наприклад картопляною нематодою. «Таку картоплю для посадки пропонують в Інституті картоплярства НААН України, де вчені працюють над виведенням безвірусного та неураженого нематодами стійкого посівного матеріалу. Проте, кардинально це не вирішить проблему, якщо на полі високий інфекційний фон цього шкідника», - стверджує Сергій Ретьман. Ще одним шляхом зменшення кількості будь-яких нематод в ґрунті є сівозміна. А от Ігор Завацький радить включити до сівозміни гірчицю та бобові культури, які пригнічують цих шкідників. За словами експерта, у такому випадку гірчицю варто скошувати до того, як вона дасть врожай, аби нематода не встигла пройти повний шлях розвитку і відкласти яйця. На думку Сергія Ретьмана, це один із найбільш дієвих способів боротьби із усіма цистоутворюючими нематодами: «А от обробка ґрунту дієвого ефекту не матиме, хіба що можуть загинути ті цисти, які були підняті на поверхню, але це 5-10% максимум». Тоді як усі інші цисти будуть перемішані в ґрунті і з черговою обробкою повернуться на своє місце, де відновлять свою активність. За словами науковця цисти нематод можуть зберігати свою життєдіяльність п’ять або навіть десять років.
А от із хімічними методами боротьби, на думку Ігоря Завацького, експериментувати не варто, оскільки, якщо вони здатні знищити нематоду, то також вб’ють усю мікрофлору в ґрунті. Тим паче, що в Україні не зареєстровано жодного хімічного нематоциду, оскільки це дуже небезпечні продукти. «Через високу токсичність та мутагенність жоден з них в Україні не зареєстрований», - стверджує Сергій Ретьман. За словами експерта із «Солана Україна», такі препарати застосовують в США, але там їх використовують в пустелях, тоді як в Україні зовсім інші ґрунти, насичені мікроорганізмами.
Читайте також: Плинні кадри. Що насправді втрачає компанія, втрачаючи працівників?
Натомість в Україні існують біологічні препарати, які здатні контролювати цих шкідників і не завдавати шкоди ґрунтовій мікрофлорі - це продукти на основі ентомопатогенних та нематоцидних грибів. «В Україні є позитивний досвід застосування ґрунтового інсектициду «Ентоцид» на основі Metarhizium anisopliae проти деяких видів нематод та відмічено високу ефективність застосування препарату «Актарофіт» проти бурякової нематоди та бульбової картопляної нематоди при вирощуванні овочів на краплинному зрошенні», - розповідає Аліна Іванська, керівник відділу реєстрації компанії «Ензим». Окрім того, в Україні є ще препарат «Пончо Вотіво», який зареєстрований на кукурудзі, та біологічний нематоцид «Нематофагін».
Проте, високої ефективності у разі значного зараження ґрунту очікувати від біологічного захисту не варто. «При невеликій чисельності цього шкідника ці препарати здатні ефективно захищати культуру від нематод. Але, у разі великого інфекційного фону впоратись із цією проблемою біологічним методом буде доволі складно», - стверджує Сергій Ретьман. Тому експерти радять підходити комплексно до вирішення цієї проблеми і застосовувати усі методи контролю шкідливих нематод.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0