Q&A: в чому секрет високих цін та паніки на картопляному ринку?

Скільки картоплі цьогоріч зібрали в Україні?

Усі експерти та виробники, з якими поспілкувався Agravery.com, запевняють, що дефіцит картоплі Україні не загрожує. За даними Держстату, щороку в нашій країні збирають 22 млн т, виробники не погоджуються і наполягають на 16 млн т картоплі. При цьому внутрішнє споживання, включаючи тварин і матеріал для посіву, стабільне і не перевищує 4,5 млн т (із Донецькою, Луганською областями та Кримом – 6 млн т).

Якщо дивитись на промисловий сектор, який становить лише 5% у загальній структурі внутрішнього виробництва (решта – приватні та присадибні домогосподарства), то тут посівні площі у сезоні-2019 навіть розширились. Приміром, якщо взяти дані членів «Української асоціації виробників картоплі», які репрезетують 20% організованого ринку, то минулоріч там звітували, що вирощували близько 7 тис. га, а цього року наростили площі  до 12,5 тис. га. Резон розширюватись був – значний відсоток промислових господарств наростив вирощування сировини під переробні заводи, картоплю так званих чіпсових сортів, але враховуючи ажіотажний попит і високі ціни, найімовірніше, частина цієї картоплі таки піде на свіжий ринок. Втім, промислові господарства  поки що ані урожайність, ані загальний вал коментувати навідріз відмовляються – стверджують, що копання картоплі  у самому розпалі: люди, техніка, сортувальні лінії в усіх господарствах країни працюють цілодобово. Вони дуже поспішають, бо на сьогодні у промислових картоплярських господарствах викопано не більше 40% урожаю. Додають їм стресу повідомлення синоптиків про  стрімке похолодання, яке може накрити нашу країну уже незабаром – тож викопати потрібно у максимально стислі строки.

Якою ціна картоплі є на сьогодні?

За даними ресурсу EastFruit, наразі ціни на картоплю в Україні залишаються найвищими не тільки в Європі, але і у всій Євразії. На опті вони коливаються в межах 7-10 грн/кг ($0,28-0,40 за кг),  у господарствах без врахування логістики – 6-12 грн/кг. На оптовому ринку «Шувар» станом на 2 жовтня середня ціна становила 11,5 грн/кг, максимальна – 13 грн/кг. У столичних супермаркетах на цю ж дату  ціна картоплі становить 16-23 грн/кг. Для порівняння, в Росії в даний момент можна купити картоплю в 2,5 і навіть у три рази дешевше, ніж в Україні, а в Білорусі – вдвічі ешевше, що і стимулює імпорт.

Чому на початку сезону ціна є вищою, за минулорічну?

Погода залишається основним коригуючим фактором в агросекторі. Як розповідає виконавчий директор «Української асоціації виробників картоплі» Оксана Руженкова, картоплю промислові господарства в сезоні-2019 почали копати суттєво пізніше, ніж минулі сезони, що пов’язано із посухою у серпні та вересні у низці регіонів.  Картопля середніх і пізніх сортів достигла набагато пізніше, ніж зазвичай – масова копка стартувала 3-12 вересня, залежно від регіону.  Земля стояла так званою «грудкою». При копці комбайнами закам`яніла земля наносила механічні ушкодження продукту, а сортувальна техніка не відрізняла, що йде по лінії – земля чи картопля. Відтак, копка відбувалася дуже повільно – максимум 5 га за день. Лише минулого тижні після проливних дощів, що пройшли по більшій частині України, господарства запрацювали на повну потужність.

За словами  словами керівника департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар» Тетяни Гетьман, зростання ціни  не тільки на картоплю, а й на решту овочів так званого борщового набору останні 2 роки пов’язані не лише із погодними умовами. Йдеться про низку факторів, один з яких скорочення виробничих площ. Саме таким чином українські фермери реагували на зміну попиту після подій у 2014 році, коли вони втратили ринки Криму, Донбасу та Росії. «Але це інтуїтивна реакція, вона враховує лише досвід попередніх років і не враховує реальних змін внутрішнього та зовнішнього ринкового середовища.  Буде не дивним, якщо вже в  наступні роки ми побачимо зростання виробничих площ і чергове розчарування через драматичний обвал цін», – розповідає Гетьман.

Чому панікує споживач?

Зазвичай дешева картопля з'являється на ринках наприкінці серпня, але цьогоріч через посуху компанії не могли почати копку. Тому, коли замість звичного здешевлення споживачі побачили стабільно високі ціни, почалась споживча паника, яку почали розганяти ЗМІ.

Виник своєрідний проблемний ланцюг. Споживачі звикли, що картопля коштує суттєво дешевше, ніж хліб. Їх не цікавить, що виробничі витрати картоплярів за чотири роки виросли а ціна майже не зростала. Як засвідчує економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, українські споживачі ще пам'ятають дефіцити радянських часів. Ще більш свіжим є спогад про неймовірно високі ціни на цибулю навесні 2019-го. Тому вони реагують на високі ціни – біжать на ринок і намагаються купити більше продукції, ніж зазвичай, що провокує подальший ріст цін. Городяни, побачивши високі цінники на картоплю на початку вересня, почали значно раніше запасатись картоплею, бо очікують, що ціна на неї у подальшому тільки зростатиме. Це, у свою чергу, підігріває ціну і у господарствах, і на ринках. З'явилося дуже багато перекупників, які купують бульбу у населення і в господарствах і закладають на зберігання, тим самим нагнітаючи цінову паніку. Фермери теж не поспішають знижувати закупівельні ціни, або традиційно продавати з-під комбайну. Більшість промислових господарів свідомо стримують реалізацію.

Читайте також: Виконавчий директор Corteva Agriscience: Фермери все більше орієнтовані на виробництво здорових продуктів, ніж на збільшення врожаю

Нині заробити на українській паніці хочуть навіть експортери, які уважно відстежують ситуацію. Як розповідає Тетяна Гетьман, що раніше вигідніше було торгувати металами, то тепер і овочі є вигідною нішею» для трейдера. Вони гнучко реагують на коливання цін – зокрема, минулоріч так відбувалось по цибулі, яку вони масово завозили з Узбекистану. Цьогоріч подібна ситуація склалася з картоплею. Гетьман стверджує, -  лише за останній місяць завезли у країну суттєво більше, ніж за минулий сезон, але назвати конкретну цифру та прогнозувати подальший розвиток подій вона не готова. Але із власних джерел Agravery.com стало відомо, що тільки за серпень у країну надійшло близько 4 тис. тонн картоплі, тобто у середньому  на ринку з`являлось по 140 тонн завезеної картоплі щоденно. А от уже за результатами вересня-жовтня обсяги імпорту можуть подвоїтись.

Чи  правда, що відкриття експорту до ЄС та експорт вітчизняної картоплі вплинув на ціну на внутрішньому ринку?

Як писав Agravery.com, цьогоріч українські виробники отримали шанс експорту у Європу.  Проте скористатись ним, принаймні цього сезону, планують одиниці. Приміром, директор ТОВ «Поліська Картопляна Компанія» Денис Стаценко говорить, що успішно пройшов дві перевірки поля, де встановлюється ділянка, вільна від карантнних організмів, інспекторами Держпродспоживслужби.

Наразі у компанії тривають перемовини з європейськими покупцями та трейдерами з Катару. «Якщо пощастить, ми будемо робити все поступово – цього року плануємо лише 3-5 тестових експортні поставки по 20 тонн кожна. Майже увесь обсяг нашої картоплі законтрактовано українськими переробниками ще взимку. Домовленості не порушуватиму. Не хочу продавати великі партії відразу. Потрібно протестувати всі ланки і зрозуміти, як працювати на експорт, налагодити документацію та логістику. Наступного року готові поставити і 500, і 1000 т картоплі, потім все більше і більше. Важливо забезпечити однорідні партії, налагодити стабільний імідж постачальника», – розповів він.

Коли пересічним українцям очікувати зменшення, чи навпаки – збільшення ціни? 

Поки триває процес збирання картоплі, прогнозувати ціни ані учасники ринку, ані виробники не беруться. Якщо дозволить погода, то професійні господарства продовжать процес збирання до кінця жовтня, а ціну формуватимуть після закладки картоплі в сховища.  Втім на умовах анонімності майже одноголосно стверджують – через збільшення виробничих затрат надто дешевої картоплі по 3-5 грн чекати споживачам марно. На прилавках вона може опуститися до 12-14 грн, а от уже весною  знову підскочити у ціні.

Цікавою є інформація від трейдерів, що була отримана Agravery.com із власних джерел. Їх коло у цьому сезоні суттєво розширилось, і якщо зазвичай рітейлери починають завозити в Україну «молоду» єгипетську картоплю в лютому, то вже зараз вони отримали замовлення від низки торгівельних мереж на поставки із Єгипту та Алжиру раніше – уже у грудні 2019 року. Ціна, яку прогнозують на імпортну картоплю, фактично сформована і на полицях супермаркетів становитиме 20-25 грн/кг. Подібні дії рітейлерів, за словами експертів, викликані тотальним бойкотом виробників, які вирішили зіграти з торгівельними мережами всліпу і відмовлються контрактуватися.

Мотиви поведінки вітчизняних виробників зрозумілі: їх не влаштовує розрахунок за поставлену продукцію через 40 діб, маркетингові побори, забраковка категорійними менеджерами супермаркетів 20% поставлених партій продукції тощо. «Буде чудово, якщо імпортери нарешті навчать супермаркети вчасно розраховуватись за продукцію. Ми побачили свої гроші за поставлений у травні 2018 року товар, аж у березні 2019-го», – прокоментував ситуацію власник ТОВ «Овочева група» Сергій Ситніков.

Якою є якість врожаю?

Якість урожаю в опитаних господарствах цьогоріч є набагато кращою, ніж торік. Якщо 2018 року картоплю вимушені були збувати у вересні-жовтні, то тепер ситуація із лежкістю значно краща. Господарства массово закладають бульбу саме на довготривале зберігання – до лютого-березня і очікують отримати кращу ціну, ніж зараз.

Читайте також:  Писані кров’ю правила. Чому АПК – третя за рівнем смертності галузь виробництва?

Чи залишиться картопля для українців другим хлібом?

Безумовно, картопля залишатиметься важливим елементом раціону українців. Втім поступово українці замінюють її крупами і макаронними виробами. Згідно статистики, європеєць споживає 134 кг бульби за рік, а українці  – лише 95 кг. У подальшому споживання картоплі у чистому вигляді швидше за все падатиме. Натомість зросте попит на дороблену (чищену і вакуумовану) і перероблену картоплю (фрі, чіпси, картопляні пластівці, різноманітні напівфабрикати). При чому попит диктуватимуть споживачі, а виробники відреагують трохи із запізненням. Їм доведеться наздоганяти трейдерів, які нарощуватимуть поставки «цивілізованих» продуктів в Україну.