Закодувати склад: як «МРІЯ» вдосконалює складську логістику

Agravery.com уже розповідав про те, як працює центральний склад запчастин агрохолдингу «МРІЯ» у м. Хоросткові на Тернопільщині.  Нещодавно тут втілили ще один проект – «Облік запасних частин із штрих-кодів».

Краще, ніж у супермаркеті

Проблемою  для багатьох складів на великих підприємствах є оптимізація та оперативний пошук необхідних деталей: подекуди, комірники можуть шукати необхідну деталь дуже довго й так і не знайти її. Усунути проблему нестачі чи надлишку деталей вирішили запровадивши на початку минулого року пілотний проект, так званого адресного зберігання запчастин на центральному складі  підприємства у м. Хоросткові. Другим проектом, який продовжує напрямок підвищення ефективності процесів, є впровадження системи сканування та пошуку деталей за штрих-кодом.

Читайте також:  Зелений, свіжий, смачний, або як побудувати бізнес на салатній зелені з нуля

Як розповідає керівник сектору складської логістики «МРІЇ»  Оксана Копит,  сьогодні центральний склад у Хоросткові став у рази більш впорядкованішим, ніж це було раніше. Усі 3000 найменувань деталей відтепер у комірників практично як на долоні. «Наша система чимось схожа на ту, що використовують у супермаркеті, адже там товари на касі пробивають сканером, згідно з штрих-кодом. Хоча у нашому випадку «товар» – це  необхідна деталь, за якою приходять інженери та механіки, а ще наша система у рази цікавіша та досконаліша, ніж інші», – говорить Оксана.

Ідея штрихкодування деталей на складі виникла у керівництва «МРІЇ» на початку поточного року – для удосконалення процесу обліку запчастин та їх оперативної інвентаризації.  Фахівці «МРІЇ» спробували перейняти досвід складування у інших компаній-постачальників запчастин і насіння. Утім, виявилося, що запропоновані варіанти не ідеальні, тому вирішили створити свою систему, з урахуванням особливостей саме Агрохолдингу.

Деталі роботи системи

Так, управління IT «МРІЇ» отримало внутрішнє замовлення на розробку нової програми. Роботи почалися на початку літа, і вже у серпні  працівники складу ухвалили готове рішення.  Для забезпечення та реалізації  проекту штрихкодування  потрібно було технічне забезпечення, тому закупили три переносні термінали збору даних вартістю 30 тис. гривень кожен. На терміналах є інтерфейс, встановлено мобільний додаток, який створений нашими IT-спеціалістами на базі операційної системи Android, є й функція обміну даними із системою програм «1С: Підприємство». Запасні частини на складі мають на упаковці заводський штрих-код, який сканується терміналом.  Приймають товар за штрих-кодом. Коли партія товару із видатковою накладною від контрагента та переліком запасних частин, товар обліковують і оприбутковують, далі деталь розміщують на складському стелажі і з неї зчитують штрих-код.

Кожен новий штрих-код записують у спеціальну номенклатурну картку, а комірник, який приймає товар, з допомогою терміналу зчитує штрих-код товару і стелажу (кожен стелаж на складі також має свій штрих-код). Відповідно, комірнику не доведеться користуватись іншою додатковою технікою та обладнанням, чи ходити і записувати дані вручну – все здійснюється автоматично та відразу на місці,  інформація потрапляє до єдиної системи даних. Плюс до того, взявши будь-яку деталь на складі та відсканувавши штрих-код за допомогою мобільного терміналу, працівник складу може дізнатися у спеціальній вкладці, скільки саме таких деталей на складі та де вони розміщені, або ж залишок цих деталей на окремому стелажі.  Працівнику не потрібно йти до ноутбука, аби перевірити наявність деталей, чи звертатися до обліковця. Як наслідок, зменшується вплив людського фактору та ймовірність припустити помилки.

Читайте також: Стратегічне бачення, або як українському уряду збільшити агроекспорт з доданою вартістю?

IT-спеціалісти також передбачили варіант: якщо якась деталь не має свого персонального штрих-коду на упаковці, тоді система програм «1С: Підприємство» згенерує їй внутрішній, «умовний» штрих-код. Для його нанесення на деталь працівників забезпечили спеціальними  маленькими переносними принтерами, які друкують етикетки. «Донедавна принтери були стаціонарними, і працівники складу, користуючись терміналом для збору даних,  мали йти і друкувати етикетку. Зараз вони всі операції  можуть зробити прямо на місці», – запевняє  керівник сектору складської логістики.

Результат як мотиватор

У «МРІЇ» говорять, що тестування  проекту протягом вересня-жовтня уже показало свою ефективність. Оптимізація процесів дозволила суттєво зекономити час на пошук деталей. Так раніше на видачу внутрішнього замовлення працівник витрачав в середньому 20 хвилин, наразі час скоротився до 10 хвилин, що значно полегшило роботу і підвищило її продуктивність.  

Це мотивує надалі вдосконалювати процеси на підприємстві. Крім того, значно спростився процес інвентаризації складу. Раніше, при ручному обрахунку працівниками, це займало 2-3 дні, а ще декілька днів йшло на зведення даних і перерахунок. Тепер, за допомогою терміналу збору даних, інвентаризаційній комісії достатньо одного дня для штрихкодування усіх деталей і ще день на перевірку даних. «Взагалі, наші працівники із цікавістю сприйняли це нововведення, так само, як і адресне зберігання на складі.  Приємно, що під час тестування системи розробники програми постійно намагалися враховувати потреби комірників, аби мобільний додаток був для них максимально зручним. Наші працівники виявляли ентузіазм та вносили свої пропозиції для фахівців управління IT», – говорить Копит. 

Читайте також: Своя ніша: як заробити на люцерні

Сьогодні у «МРІЇ» планують закупити ще 2 переносні термінали, аби їх мали усі комірники на центральному складі запчастин. Адже, опанувавши термінали працівники, стануть свого роду «універсальними солдатами»: зможуть і приймати, і оприбутковувати, і видавати деталі замовникам. У планах підприємства – оснастити й інші  вісім локальних складів запчастин  «МРІЇ» подібними пристроями для збору даних, а ще таку ж подібну систему впровадити на складах інших видів ТМЦ – добрива, насіння та ЗЗР.

фото: прес-служба агрохолдингу «МРІЯ»