Q&A: що буде з молоком "від населення"?

Угода про Асоціацію з ЄС не зобов’язує Україну заборонити одноосібникам здавати своє молоко на переробку. Безпосередня заборона молока другого сорту від населення є «економічно шкідливою», бо вимагатиме значних затрат від уряду та шкодитиме молочній галузі. За даними Мінагрополітики, одноосібники дали майже 40% із 3,06 млн тон молока, переробленого у 2017 році. Тому уряд не планує і не впроваджуватиме заборону на купівлю молока другого сорту у населення. Бо проти такої заборони самі переробники молока. Про це вчора на прес-конференції заявив перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк.

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа додав, що уряд лише хоче до 2022 року підняти якість українських молокопродуктів до рівня стандартів ЄС.  Для цього уряд і вирішив обмежити з 1 січня 2018 року переробку молока другого сорту від населення. Але, «розуміючи реалії галузі та необхідність поступового переходу, Мінагрополітики ініціювало відтермінування набуття чинності оновленого стандарту до 1 липня 2018 року», - сказав урядовець.

Читайте також: Мінус 13% ПДВ: чи стануть аграрії та українці витрачати менше?

Які проблеми з якістю у молока від населення? І як взагалі визначають сорт та якість такого продукту?

Очільник Держпродспожислужби пояснює, що зараз в Україні використовують молоко класів екстра, вищого, першого та другого сорту.  якість та сорт молока визначаються співвідношенням соматичних клітин та бактерій. Чим менше таких організмів у молоці, тим безпечніше воно для здоров’я людини.

Стандарти ЄС визначають, що в кубічному сантиметрі молока на переробку може бути не більше 100 бактерій та 400 тисяч соматичних клітин. Такого стандарту мусять дотримуватись й українські виробники молока, які постачають свою продукцію до Європи та інших частин світу.

Другий сорт молока «від населення» за чинними стандартами має 200 бактерій та 400 тисяч соматичних клітин. Таке молоко не тільки швидко псується, але й може спричиняти хвороби травної системи, каже голова наглядової ради групи компаній "Молочний альянс" Сергій Вовченко.

З такого мотиву, додає Лапа, уряд і вирішив вилучити молоко другого сорту із ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», запуск якого і відклали з 1 січня 2018 року до 1 липня цього ж року. За цим держстандартом, молоко другого сорту заборонено переробляти на молоко питне. До 2020 року дозволено переробляти на масло, сир кисломолочний, сухе молоко та згущені консерви, до 2022 – на казеїн та білок для тваринних кормів.

Чи зможе населення продавати своє молоко після 1 липня 2018 року?

Переробники зможуть купувати молоко у населення до 1 січня 2022 року, каже заступник міністра аграрної політики Олена Ковальова. Якщо ж галузь і тоді не зможе відмовитись від молока другого сорту, повну відмову від такого продукту відкладуть «ще на деякий час». Урядові норми не поширюються на продаж молока від одноосібників покупцям напряму, запевняє службовець.

Ковальова також додає – переробники все більше потребують молока вищих класів якості. У 2016 році заводи отримали 13,8% молока екстра класу із всього обсягу на переробку, у 2017 році – вже 15,5%. Переробка одразу декількох сортів сировини на одному підприємстві робить дорожчим виробництво молокопродуктів. Тому переробники самі, без урядових документів, будуть поступово знижувати обсяги закупки молока другого сорту у населення. 

За даними Мінагрополітики, за 9 місяців 2017 року переробники збільшили на 3,5% закупку молока. Агропідприємства свої поставки збільшили на 5,9%, або до 2,05 млн тон. Одноосібники – на 1,8%, або до 1,01 млн тон. При цьому в агрогосподарства мають 460 тисяч голів дійних корів, одноосібники – 1,6 млн голів.

Читайте також: Своя ніша: як створити бізнес на мікрозелені та їстівних квітах

Якщо молоко «від населення» настільки неякісне та шкідливе, то чому уряд просто не заборонить переробку такого продукту?

Щоб контролювати виконання такої заборони, уряду доведеться витратити більше грошей, аніж на покращення якості молока у господарствах населення, пояснює Мартинюк. Тим більш, як пояснює урядовець, державне регулювання поступово переходить від заборон до стимулів. Тому «ніхто ніде не виловлюватиме ніяких молоковозів». Натомість, держава допомагатиме селянам зробити якіснішим їхнє молоко.

Чи справді потрібна допомога від держави для одноосібників, щоб покращити якість їхнього молока?Теоретично, щоб давати молоко першого класу, селянам достатньо мити руки перед доїнням корів. Під час самого доїння -  бути в чистих рукавичках та одязі. Для доїння використовувати доїльний апарат, який мінімізує контакти молока з повітрям. При цьому корів має регулярно оглядати ветеринар.  Але, додає Мартинюк, молоко може втратити якість не тільки під час доїння, але й під час доставки на переробку. Урядовець деталізує – для переробників «цікаві» обсяги від 10 тисяч літрів охолодженого молока. Щоб забрати продукт з ферми, завод може прислати молоковоз із крупною цистерною та холодильником, і так довезти молоко швидко і ще не зіпсованим. Молоко охолоджене до 4°С потрібно довезти до заводу не більше ніж за 24 години, охолоджене до 6°С – не більш ніж за 18 годин.

Власного охолоджувача та доїльного апарату одноосібник не має, по його 40-50 літрів молоковоз із заводу не приїде. Зате приїде радянський молоковоз без будь-якого холодильника від заготівельника. Він купить у селянина його 40-50 літрів молока, але заплатить як за другосортне молоко, бо одноосібник не може довести вищу якість свого продукту.

На думку Мартинюка, вивести одноосібників з такого замкнутого кола та покращити якість їхнього молока допоможуть фінансові стимули від держави створювати кооперативи із заготівлі молока.

Але в Україні і так існує понад 600 кооперативів, які дають менше 1% від всієї продукції АПК. Мінагрополітики збирається створювати кооперативи заради кооперативів?

Мартинюк запевняє, що Мінагрополітики не збирається створювати «кооперативи заради кооперативів». Також – писати чергову програму з державної підтримки розвитку кооперації в Україні. «Ми вже мали одну таку програму. Ефективність її виконання нехай оцінює Держаудитслужба», - коментує очільник Мінагрополітики.

На його думку, найуспішніми в Україні стали кооперативи, появи яких захотіли самі селяни. Фінансова допомога – єдине, чого вимагали від держави кооператори-початківці. Тому Мінагрополітики «фермерський мільярд» витратить зокрема на співфінансування запуску молокозаготівельних кооперативів. Також – на дорадницькі послуги з організації кооперативів. Окрім цього, програму з компенсації 25% вартості вітчизняної сільгосптехніки поширять і на холодильники та обладнання для переробки молока. Новостворені кооперативи зможуть взяти участь в такій програмі, запевняє Ковальова.

Читайте також: Знижка 25%: за куплену у яких виробників техніку держава повертає кошти - інфографіка

На думку Мартинюка, «середньому селу із середнім числом жителів» потрібно 200-250 тисяч гривень, щоб створити власний заготівельний пункт. Для таких витрат 50 селянам достатньо викласти по 4 тисячі гривень. Через рік селянин заробить 8 тисяч гривень, бо за молоко першого класу платять 10 гривень за літр замість 6. Але в селянина може не бути «вільних» 4 тисячі гривень. Якщо грошей на кооператив справді не вистачає, держава «докладатиме» потрібну суму, запевняє урядовець.

А коли Мінагрополітики покаже детальний план з фінансової держпідтримки молочарської кооперації?

Максим Мартинюк обіцяє, що детальні критерії розподілу державної допомоги зокрема для кооперативів уряд покаже вже наступного тижня.

Кооператори говорять, що селяни бояться втратити право на субсидію, тому бояться об’єднуватись заради більших заробітків. Чи не завадить цей страх створювати ті молочарські кооперативи, які збирається підтримувати Мінагрополітики?

Мартинюк каже, що при нарахуванні субсидій враховують всі доходи селянина, незалежно від їхнього походження та витрат. Якщо ж селянин вступить до кооперативу, то зможе органам соціального захисту показати розрахунки з витратами на виробництво молока та доходами від його продажу. Така різниця і стане реальним показником заробітків селянина. Хоча, на думку Мартинюка, субсидію в першу чергу мають отримувати непрацездатні громадяни. «Тому я не вважаю, що мають бути в рівних умовах людина, яка непрацездатна, не може в силу цього платити і заробляти на комунальні послуги, та людина, яка може це робити. Але це питання більше справедливості та суті соціальної допомоги, ніж питання розвитку аграрного сектору. Я думаю, що буде знайдено якийсь баланс, між питанням отримати субсидію і питанням продавати своє молоко», — сказав очільник Мінагрополітики.

За даними Держстату, у 2016 році субсидії отримувало 7,4 млн сімей. В селі проживало 33,9% субсидіантів або 2,5 млн сімей, які отримали 2,3 млрд грн із 5,7 млрд грн загальних витрат на субсидії. У 2017 році отримувачів субсидій стало 8,2 млн сімей. Частка селян була 32,5% або 2,8 млн сімей, які отримали 1,2 млрд грн із 3,98 млрд грн загальних витрат на субсидії.

Читайте також: Женуть в тінь: як субсидії селянам шкодять розвитку АПК?