Озима пшениця. Весняна робота над зимовими помилками

За даними Укргідрометеоцентру, цьогоріч погодні умови для закінчення перезимівлі озимих культур в Україні були задовільними. В середині березня озима пшениця на біль­шості території ще перебувала у стані зимового спокою. У східних та південних областях, де вже було відзначено відновлення вегетації озимини, посіви знаходилися у фазах кущення або третього листка.

В якому б стані не була пшениця після зими, за умов рекордно високих цін на зерно, є сенс поборотися за максимальну продуктивність культури. Наприкінці березня пшениця минулого врожаю торгувалася по $255 на споті. Майбутній врожай можна було продати по $225 по форвардам.

Звичайно, продавши ще не зібрану пшеницю по високій форвардній ціні, потрібно витратитись на добрива, тому технологічність живлення вкотре стає завданням номер один.

На сьогодні, збільшення продуктивності озимої зернової знаходиться у прямій залежно­сті від обраної технології весняного живлення. В першу чергу слід звернути увагу на азо­тно-сірчані добрива, а точніше на кількість та кратність їхнього застосування. Це дасть змогу не лише заощадити на добривах, а й підвищити їхню ефективність за рахунок мінімі­зації втрат. Виваженими повинні бути і позакореневі обробки водорозчинними добривами та біостимуляторами із метою підтримки оптимального розвитку пшениці та захисту від приморозків.

Максимальна планка, або яких позначок врожайності прагнути?

Лідерами посівних площ озимини традиційно є південні регіони України. Весна тут цьогоріч видалася прохолодною та вологою. «На півдні бачимо, що у метровому шарі ґру­нту 110−120 мм вологи, місцями до 130 мм. Це гарні показники. Навіть, якщо опадів у квітні-травні буде обмаль, виробники вже можуть розраховувати на врожайність озимої пше­ниці на рівні 4 т/га», — розмірковує кандидат біологічних наук, експерт з агрономії, Оле­ксандр Гончаров.

Зазвичай, для центральної смуги країни прийнятною вважається урожайність 5−7 т/га. На заході, де опадів більше, нерідко збирають 7−8 т/га. Для досягнення цього показника рослинам в середньому слід сформувати 1,5 — 2,0 продуктивних стебла, що дасть змогу отримати на момент обмолоту 500−700 колосів на 1 м2. Головне питання в тому, чи можна керувати цим процесом? Так, якщо пам’ятати, що кількість продуктивних стебел, а отже і колосів знаходяться у прямій залежності від розміру кореневої системи.

Вчені підрахували, що для підтримки одного стебла, пшениця використовує енергію від трьох листків, а для закладки кожного з них потребує два корені вторинної кореневої системи. Отже, розмір кореню має прямий вплив на продуктивність культури.

— Що варто знати про корінь? Пшениця має два типи кореневої системи. Первинна фор­мується на старті із насінини, вторинна — бере свій початок від вузла кущення, починаючи із фази 3-го листка. Цікаво, що коренева система знаходиться у постійному рості. Згідно досліджень у осінній період щоденний приріст одного корінця складає близько 12 мм, за помірної зими — до 6 мм. Найбільш інтенсивно корінь розвивається навесні - до 18 мм ко­жного дня. Слід пам’ятати, що на початку кущення пшениця вже має близько 50% від за­гального об'єму кореню. Ще 45% буде сформовано до 2-го міжвузля. Отже, працювати на розвиток кореневої системи доцільно у період кущення, коли відбувається найбільш інтен­сивне її наростання, — зазначає Дмитро Породзинський, агроном із розвитку технологій компанії Agrinos.

Азотно-сірчане живлення: думки різняться

фото: agroexpert.md

Азот і сірка у весняних умовах будуть впливати на інтенсивність кущення озимої пшениці. Підходи до внесення цих добрив часом різняться.

— Для формування одної тони урожаю пшениця потребує близько 30 кг азоту і 11 кг сірки. Технологи відмічають, що при розробці схеми весняного живлення необхідно дотриматися правильного співвідношення азоту до сірки. Мінімум 10:1, ідеально — 5:1. Якщо планується за весь весняний період внести 150 кг азоту в діючій речовині, то слід паралельно додати мінімум 15 кг сірки. Можна довести показник до 30 кг, — вважає Дмитро Породзинський.

— Пшениця є вираженим азотофілом. Азотним добривом № 1 для неї є КАС. Оптимальні терміни внесення КАС — по мерзло-талому ґрунту напередодні віднов­лення вегетації та у фазу кущіння, — вважає Людмила Михальська, кандидат біологічних наук, старший науковець Інституту фізіології рослин.

Але, серед недоліків КАС варто відмітити відсутність сірки у складі. Враховуючи те, що більшість грунтів України мають низький вміст сірки, то цей факт варто брати до уваги та окремо підживлювати пшеницю сіркою.

«Щодо вмісту сульфатів у ґрунтах України, то на полях багатьох господарств країни він низький і не може забезпечити потреби рослин пшениці у сірці», — зазначає Людмила Михальська. Тому в останні 5−10 років збільшується частка сульфату амонію та сульфату магнію серед добрив, що використовуються для підживлення озимих зернових із метою компенсації дефіциту сі­рки.

Дробне внесення азоту прийшло до нас із Європи. Досить часто в Україні практикується одноразове внесення селітри по 200−300 кг/га.

— У країнах Європи при підживлення озимини не застосовують стільки азоту, як зви­кли виробники в Україні. В той же час європейці підживлюють переважно дробно — від 2 до 5 разів за сезон. Так роблять, щоб уникнути промивання азоту, — стверджує Вікторія Олійник, кандидат сільськогосподарських наук, агрохімік-грунтознавець.

В Україні ж у тих регіонах, де за сезон випадає більше 400 мм опадів, також слід замислитися над практикою дробного внесення азоту

Фосфор: чи доречний навесні?

Як вже йшлося, для гарної урожайності озимої пшениці потрібна розвинута коренева система. Ключову роль в даному питанні відіграє фосфор. Зазвичай його вносять восени. Та якщо цього не було зроблено, то чи можна виправити ситуацію навесні?

— Основне внесення фосфору відбувається перед або під час посіву восени. Мета цієї операції полягає в тому, щоб підготувати рослину до входу у зиму. В подальшому, практикуються обробки рослин по листу при відновленні вегетації пшениці. В даний період фосфор сприяє потужному розвитку вторинної кореневої системи, покращує кущення та сприяє закладці урожаю. Рідше, фосфор включають до бакової суміші, яку вносять перед цвітінням. Даний прийом є також виправданим і забезпечує краще запилення квіток, — зазначає Дмитро Породзинський.

Серед проблем, пов’язаних із доступністю фосфору варто відмітити декілька. Даний елемент споживається рослиною, якщо знаходиться на відстані не більше 1 мм від кореневого волоска. Таким чином на старті, коли цінність фосфору виключно висока, його доступність часто обмежується, через неспроможність кореневої системи молодих рослин фізично покрити грунт. «Протягом першої половини весняної вегетації пшениці, коли температура грунту є нижчою +10 °C, поглинання фосфору є досить ускладненим», — каже Вікторія Олійник. Покрити дефіцит фосфору якраз і покликані позакореневі обробки, адже через листову поверхню рослини здатні споживати різні елементи навіть за відносно низької температури.

— Сайліф Гель ПАУЕР є одним із найбільш концентрованих мікродобрив. Вміст фосфору в ньому складає 683 г/л. Препарат має форму гелю, тому поєднує у собі кращі риси як рідких, так і порошкоподібних добрив. Основною перевагою Сайліф Гель ПАУЕР є кисла реакція середовища (рН 1,5% розчину — 2.5). За рахунок цього покращуються якісні характеристики робочого розчину, мікродобриво добре розчиняється, не випадає в осад і зберігає високу доступність для рослин. Завдяки високому вмісту фосфору, мікроелементів та технологічних компонентів Сайліф Гель ПАУЕР відмінно підходить для пшениці. При обробці посівів по фазі кущення відбувається активізація ростових процесів та покращується закладка колосу, — розповідає Дмитро Породзинський.

Ризик квітневих приморозків

Пізні приморозки стають новою дійсністю українського клімату, і очікувати на них можна не лише у квітні.

Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру відзначає: «Ризики приморозків в Україні відтепер є завжди». Раніше було так: якщо весна не дуже рання, то зниження температури не чекали. Однак досвід минулих років показує, що почувати себе у цілковитій безпеці не можна навіть у травні.

«Пшениця має високу стійкість до приморозків. Проте, якщо рослини ослаблені зимівлею, то їх може пошкодити і короткочасне зниження температури. У такому випадку спрацюють вчасно внесені біостимулятори», — розповідає Вікторія Олійник. Особливо обережним варто бути у період видовження стебла та під час активного вегетативного розвитку, коли фізіологічно рослини найбільш вразливі до похолодання.

— Відзначу перспективність добрив з високим вмістом амінокислот для застосування у позакореневе підживлення. Дані добрива можуть суттєво підвищувати ефективність використання макро- й мікроелементів, що внесені у основне та позакореневе підживлення, а також сприяти підвищенню стійкості культурних рослин до стресових умов, — каже Людмила Михальська. За сприятливої погоди ефективність препаратів з амінокислотами відносно покращення урожайності є тим вищою, чим більш насиченою є програма основного живлення. Тому було б помилкою розглядати дану групу препаратів, як альтернативу азоту чи фосфору, це скоріше підсилення основної технології.

— Біостимулятор Агрінос Б допоможе пшениці знизити негативний вплив від приморозків, дефіциту вологи чи хімічного навантаження від пестицидів. Окрім амінокислот до складу Агрінос Б входять, також, хітозан і глюкозамін. Їх дія спрямована на оптимізацію перерозподілу вологи в рослинах та підвищує їхню продуктивність в цілому. Особливо цінною є робота Агрінос Б на ранніх фазах, як от кущення у пшениці. Препарат прискорює формування вторинної кореневої системи за рахунок відтоку асимілянтів із листків та покращує закладку колосу.

Практика спільного застосування Агрінос Б і Сайліф Гель ПАУЕР на пшениці по кущенню є вкрай позитивною. В середньому при одноразовому внесенні прибавка урожаю коливається у межах 3−5 ц/га, — ділиться Дмитро Породзинський. Біологізація сільськогосподарського виробництва стає не просто трендом, а реаліями сьогоднішнього дня.

Поки ж в Україну йде стійке потепління з невеликою кількістю опадів. Тетяна Адаменко прогнозує на першу декаду квітня:

— Настає типова весняна погода в межах кліматичних норм, чого вже багато років не було в Україні. Ще декілька морозних ночей можна очікувати у північних та західних регіонах на початку квітня. На решті території - переважно +7+12 °C вдень, на півдні - до +15 °C. Невеликі опади очікуються у західних і північних регіонах. Та ґрунт достатньо зволожений майже по всій території України, місяцями перезволожений. Умови сприяють посівній кампанії. Щодо озимої пшениці, то близько 8−12% посівів знаходяться у незадовільному стані.