Мінімальний податок. Кому доведеться платити за гектар?
В Україні користувачі 12 млн гектарів не сплачують жодних податків за користування землею. В той час, коли навіть невеличким фермерським господарствам доводиться сплачувати близько 4−5 тисяч гривень на рік за 10 тис. кв. м поля. Законопроєкт 3131-д має на меті змусити платити мінімальний податок тих, хто не декларує виробленої на полі продукції.
В Україні близько 42 мільйонів гектарів сільгоспземель, від 30-до 40% з них обробляється без належної реєстрації. Власники паїв, які не хочуть платити податки, здають їх в оренду без договору: по документах така земля значиться як така, що не обробляється, тому за неї не треба сплачувати податки. Експерти порахували, що затягування із ухваленням законопроєкту 3131-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» коштує бюджету України втратами у 6−22 млрд грн на рік.
В очікуванні гідної конкуренції
Власник АФ «Слобідська» Петро Гвоздик каже, що такі сірі схеми роблять конкуренцію не рівною. Бо ж чесні платять більше, значить росте і собівартість продукції.
Читайте також: Нова нерухомість. Останні тренди на ринку сільгоспземель
«Зараз є певна нерівність у податковій системі. Чесні господарства платять по декілька тисяч податків на гектар, а одноосібники майже нічого не сплачують. В нас господарство невеличке, тому ми платимо близько 5 тисяч грн з гектару, які йдуть як в місцевий, так і в районний бюджети. А одноосібники платять в межах 200 гривень на гектар. Я вважаю, що це не справедливо і сподіваюсь, що держава відрегулює це питання, і всі будуть платити за землю», — зауважив Петро Гвоздик.
Його колега, власник СФГ «ЛІС» Іван Лещенко, платить 4,8 тис грн з гектару на рік. В той час, коли в районі багато тих, хто платить декілька сотень гривень за оренду і все. Це дає змогу «сірим» виробникам продавати пшеницю вдвічі дешевше від ринкової ціни, і все одно бути у великому плюсі.
«Ті, хто працює неофіційно, демпінгують з цінами на зерно. Якщо ти взяв землю, то повинен платити за неї. Інакше навіщо вона тобі? В той час, податковій не потрібно буде тримати армію робітників, які шукають тих, хто відхиляється від сплати податків. А буде все просто — є певні площі землі - потрібно сплатити затверджену суму», — додав Іван Лещенко.
Різницю між роботою в "білу" та "сіру" пояснив власник ТОВ «Кищенці» Кейс Хусінга. Господарство наразі в судах доводить свою непричетність до порушень за 5 позовами.
«То, на їх думку, ми незаконно використовуємо воду для зрошення, то цибулю продаємо занадто дорого. Ми вирощуємо, працюємо офіційно, а нас за це ще й б’ють. А от тих, хто працює в "чорну" навпаки не чіпають. Чи це справедливо? До одноосібників, не приходять з перевірками із держпраці, екології, податкової, пожежної безпеки. Хоча я розумію, що державі легше перевірити одне велике господарство, ніж багато малих. Я нічого не маю проти малих фермерів, але усі повинні працювати за одними правилами. Тому прийняття законопроекту про мінімальний податок на гектар було б вірним рішенням. Це б дещо зрівняло правила гри на ринку», — зауважив Кейс Хусінга.
Скільки коштуватиме податковий мінімум
З початку цього року в парламенті лежать три законопроєкти (3131, 3131−1, 3131−2) щодо запровадження поставленого податкового зобов’язання (ППЗ), або так званого мінімального податку з гектара. Після шквалу критики у справу втрутився президент Володимир Зеленський. Всі побажання і зауваження врахували у четвертому варіанті проєкту закону — 3131-д щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.
Читайте також: Ринок землі: як українському фермеру використати своє переважне право на купівлю?
Згідно нього, ППЗ не є додатковим податком чи збором. Цей платіж в повному обсязі сплачується лише у разі, якщо землекористувач після сплати всіх податків не дотягне до мінімального. В цьому разі він доплатить лише різницю. Платити мінімальний податок не будуть користувачі ділянок, наданих для будівництва і обслуговування житлового будинку, та особисті селянські господарства площею до 1 га.
Згідно законопроєкту, поставлене податкове зобов’язання розраховується за формулою:
ППЗ = НГО x S x К x М/12, де S- площа земельної ділянки, М-кількість місяців використання землі, К — коефіцієнт, максимальний розмір якого становить 0,045 (або 4,5%). Наприклад, якщо закон працював вже у 2020 році, то максимальна сума поставленого податкового зобов’язання становила 1400 грн. Це при середній по Україні нормативній грошовій оцінці землі - 28 000 грн/га та значенні коефіцієнту — 0,045.
Кому доведеться платити?
Водночас документом передбачається перехідний період. Пропонується на 2021 — 2023 роки встановити понижені коефіцієнти для розрахунку поставленого податкового зобов’язання — замість коефіцієнту 0,045, застосовуватися коефіцієнт 0,03 — за 2021 рік, 0,035 — за 2022 рік, 0,04 — за 2023 рік, а для фізичних осіб — підприємців, в тому числі фермерів, взагалі передбачено за 2021 — 2022 роки застосовувати коефіцієнт зі значенням 0.
Не слід перейматись і тим, хто здає свій пай в оренду офіційно, згідно законопроєкту, обов’язки сплачувати податки покладаються на орендаря.
Читайте також: Детінізація виробництва сільськогосподарської продукції, чи наступна спроба збільшити податкове навантаження?
«В нас майже 40% земель сільськогосподарського призначення обробляється за „тіньовими“ схемами. Ця цифра підтверджена декількома способами: від супутникових знімків до даних Держгеокадастру та податкової служби. Проблема ухиляння від сплати податків не нова для України. Для прикладу: кожен рік в нас на 2 млн тон соняшника переробляється більше, ніж виробляється на полях. Звідки вони беруться? Законопроєкт 3131-д має зменшити тіньову частку земель в обробітку. Наголошую, якщо чесно працювати, то менше ніж мінімальний податок сплатити не можливо», — запевнив заступник голови ГО «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики вже підтримав доопрацьований законопроект 3131-д щодо детінізації сільгоспвиробництва та рекомендував його прийняти за основу в першому читанні. Голова комітету Данило Гетьманцев, під час виступу 22 вересня 2020 року на київському форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади», запевнив, що законопроєкт 3131-д буде ухвалений у першому читанні в листопаді, а до кінця цього року може бути прийнятий остаточно.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0