Чому натуральні українські соки можуть стати дефіцитом?
«Агравері» опитав тих виробників соків прямого віджиму, чия продукція завойовувала на конкурсах призові місця за свою відмінну якість і смак.
Виробництво соків прямого віджиму подорожчало на 17%
«Якщо в 2018 році натуральні соки займали всього 5% українського ринку, то за останні роки ця цифра зросла приблизно до 9%, збільшилася кількість виробників. Решта вітчизняної продукції - це відновлені соки з додаванням пюре, нектари, — пояснив Олександр Самойленко, директор департаменту садівництва та горіхоплідних культур компанії «МАІС», яка виробляє соки ТМ «Найсік». — В Європі соки прямого віджиму займають, за моїми спостереженнями, приблизно чверть ринку. В Україні споживання натуральних соків почало зростати завдяки пропаганді здорового харчування, їх активно купляли люди які ведуть активний спосіб життя, спортсмени, мами для своїх дітей.
фото: @naisikjuice
Але зараз попит на натуральні соки спадає і це цілком зрозуміло: маємо зубожіння населення, коронакризу. Поки що наше виробництво працює на склад. Зазвичай, у лютому починається активний період споживання соків, але цей рік може стати не типовим, подивимось, що нас чекає".
Як пояснює експерт, в цьому році виробляти соки прямого віджиму стало дорожче на 17%. В основному пастеризацію соків роблять газом, отже економічні прогнози — не на користь виробників. Соки прямого віджиму коштують дорожче відновлених, їх ціна вже виросла на 15−17%, і, ймовірно, збільшиться до 20%.
Таких низьких продажів не очікували
Аби утриматися на ринку, виробники експериментують з новими смаками. Наприклад, в ТОВ «Тріада-МК» (ТМ «Miriada Fruits») купажували соки з лісовими ягодами і травами, додавали імбир, лимон, мелісу та мед, навіть збиралися робити сік з заморожених яблук, за новою технологією, яка обіцяла дати кращий смак, ніж у соках із звичайних яблук. Але в грудні 2021 року підприємство закрили. Як пояснили «Агравері» в ТОВ «Тріада-МК»: власники бізнесу не побачили економічної доцільності продовжувати виробництво натуральних соків.
Вже зупинили свою лінію соків прямого віджиму і в ТОВ «Краса Азова» (ТМ «Краса Азова). Як розповіла економіст підприємства Людмила Кістічук, компанія працювала два роки і досить успішно -реалізувала свої соки в невеличких крамничках, на базах відпочинку в літній сезон, але сьогоднішні ціни на енергоносії роблять бізнес не рентабельним. Виготовлену продукцію допродають, робітників поки що відправили у відпустку. ТОВ «Краса Азова» має власні сади, але, можливо, в наступному сезоні переробляти власну продукцію не буде.
«Поки що ми призупинили своє виробництво соків, оскільки не бачимо споживчого попиту — у людей немає грошей ні на дешеві, ні на дорогі продукти. Українці купляють товари першої необхідності, до яких соки не входять, — розповів Сергій Герман, керівник ТОВ «Аврора» (ТМ «Cherry Merry»). — Ми не очікували таких низьких продажів. Наприклад, ще в 2020 році на соки прямого віджиму був ажіотажний попит — продавали про 20 тисяч літрів в місяць, а зараз, може, тисячу літрів в місяць.
фото: @auroralls
В 2021-му ми зробили 50 тисяч літрів соку — продукція стоїть на складі і поки її не реалізуємо, не будемо продовжувати виробництво, а далі подивимося на ситуацію. Інші невеличкі підприємства теж, думаю, будуть призупиняти виробництво соків".
Читайте також: Аграрний 2021-й: тренди овочевої галузі
На полицях магазинів — «культ» соковмісних напоїв
фото: Depositphotos
Зараз велику конкуренцію сокам складають мінеральні води і шкідливі газовані напої, до яких дітей, на жаль, «підключають» з малечку. А серед соків дійсно натуральної продукції дуже мало. В Європі натуральні соки позначаються NFC (not from сoncentration) — без концентратів.
«Приблизно дві третини соків, які продаються в українських магазинах — це соки відновлені з концентратів. Їх варто відносити до соковмісних напоїв або нектарів, в які додатково додається цукор, — пояснює Олександр Самойленко. — На превеликий жаль, в Україні і відновлені соки, і соки прямого віджиму, і нектари, і сокові напої стоять вкупі. Я не знаю жодного магазину де соки і сокові напої продавали б окремо. А, наприклад, в Польщі полиці розділені - соки і сокові напої разом не реалізують. Ми говоримо ритейлерам про цю європейську практику, але нам відповідають, що соки прямого віджиму не повинні виділятися».
Отже щоб купити справжній сік — треба дуже уважно читати етикетки упаковок, оскільки виробники можуть так подати інформацію, що недосвідчена людина і не розбереться, який сік купує. Але європейці звикли читати етикетки, бо цінять справжній сік, а не підфарбовану солодку «водичку», в якій майже немає поживних речовин.
В Україні почало з’являтися все більше імпортних соків. «В торгових мережах ми бачимо французькі соки, азербайджанські, вірменські, але вони дуже дорогі. І не факт що кращі, корисніші, хоча українці нерідко вважають: якщо сік коштує 80 грн за літр, то він — найкращий. Я дегустував такі соки — вони не смачні. На мій погляд українські виробники випускають значно смачніші соки», — каже Олександр Самойленко.
«Великі гравці сокового ринку роблять мас-культ, здебільшого це сокові напої - головне напоїти населення, — резюмує Сергій Герман. — На жаль, в Україні я не бачу культури споживання ані соків, ані вина. За кордоном люди чудово розуміють різницю між соками і соковими напоями, вином і винними напоями, українці абсолютно на цьому не розуміються. Потрібна дуже потужна рекламна компанія і роз’яснювальна робота що є соком, що корисно, а що — ні».
Переробних підприємств замало, а садів багато
фото: Depositphotos
Як правило, на виробництво соків прямого віджиму роблять ставку невеликі господарства. Зручно, коли холодильники, склади знаходяться в одному місці - не потрібні ніякі перевозки. Інша справа — великі підприємства, які роблять соки чималими партіями, вони не мають великих складів — відразу відправляють свою продукцію на реалізацію. Сировину не зберігають, бо працюють з концентратом.
«Яблучний концентрат — доволі популярний товар на експорт — пояснює Олександр Самойленко. — В Європі, на відміну від України, соки з концентратів не роблять, їх добавляють в основному в кондитерські вироби. Інша справа — бідні країни Африки та Азії, де немає природного цукру: там також популярні солодкі напої - дешеві, доступні, енергетичні».
До речі, не варто думати, що виробникам, які мають власні сади, робити соки вигідніше — в Україні достатньо технічних яблук. В 2021 році був великий врожай фруктів, отже навіть яблука першого сорту йшли на соки.
«На жаль, в Україні маємо перевиробництво яблук — це недалека політика держави, яка заохочує купівлю саджанців і не фінансує інші затрати, не робить акцент на будівництві переробних заводів, — каже Сергій Герман. — Ще одна велика проблема — з 2014 року з України виїхали працювати до інших держав 4 мільйони робітників, отже виробництво валиться і немає кому купляти продукцію».
Виробники справжніх соків також скаржаться, що реєстрація етикеток дуже дорога: ці витрати ніколи себе не окуплять. Щоб виробляти соки, наприклад, для шкіл, потрібен ХАСП, а впровадження системи — це не тільки жорсткі умови, але і великі затрати. «Для сертифікації треба більше мільйона гривень. У нас невеличке виробництво, такі витрати ми не можемо собі дозволити», — пояснює Сергій Герман.
Багатокомпонентні соки і дрібна тара
Цікаво, що на полицях вітчизняних магазинів апельсиновий сік — один з найпопулярніших в світі - починає поступатися плодово-ягідним і ягідним сокам. В ритейлі вже є чимало видів журавлиного, чорничного, смородинового соку. Виробники зацікавлені розширювати асортимент: більше смаків — більше споживачів.
«Ми робимо трьох-чотирьохкомпонентні соки, їх обмежена кількість, оскільки споживачі ще не зрозуміли такі напої, — розповідає Олександр Самойленко. — У нас невеликі обсяги виробництва багатокомпонентних соків і, на жаль, ми не маємо можливостей прорекламувати їх достойно. Це найбільш корисні соки, найбільш потрібні для підтримки здоров’я. Їх основа — яблучний сік, до якого додається сік моркви, буряка і гарбуза».
фото: @naisikjuice
Читайте також: Ринок солодощів: які кондитерські вироби залишаться на полицях у 2022-му?
Також в Україні випускають все більше соків у невеликих упаковках. Наприклад, активне фасування напоїв по 300 мл — це результат пандемії. Маленька упаковка була завжди, але зараз у зв’язку з пандемією цей формат розвивається. Соки на розлив заборонені в дитячих садочках і школах, на базах відпочинку, в санаторіях: всі напої повинні бути в закритих упаковках.
«Наше виробництво також переходить на дрібну тару, робимо відповідне обладнання і тестуємо п’ять видів упаковки, в тому числі дой-пак, — пояснює Сергій Герман. — Будемо розливати соки в пляшечки по 200, по 250, 300 грамів і дивитися, що більше сподобається споживачу. Соків дуже багато — в різних упаковках, на різний літраж, але треба дати покупцю те, що він хоче».
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0