Цибуля замість часнику. Парадокси українського ринку

Майже 90% часнику, який з’являється на прилавках наших магазинів — все одно імпортований з Китаю та Єгипту. Решту вирощують в Україні в приватному секторі (7%) і на промислових плантаціях (3%). Але в нинішньому сезоні окреслилась нова тенденція: українські господарі почали закладати більше часнику (свого або закупленого) в холодильники щоб заробити взимку.

Однозначно зимою та весною ціни на часник будуть суттєвими. Якщо в «жорсткому карантинному» квітні цей продукт здорожчав вдвічі - вчетверо (старий часник продавали за 150−160 грн, молодий за 120−180 грн), можна собі уявити що буде в квітні 2021 року. Сьогодні ціна більш-менш якісного часнику на ринку — 65−80 грн, прогнозована на найближче майбутнє - 100−150 грн.

Чи знають супермаркети, що українські підприємці запасли часник на зиму?

«Треба враховувати, що за останні півроку відбулось не тільки падіння імпорту, але і падіння споживання, — розповідає Анна Морозова, cпівзасновник ТОВ «UkrUP» — кооперації промислових виробників часнику в Україні.

Часникова пропозиція закривається по принципу: якщо немає вітчизняного продукту — на полиці виставляють закордонний товар. Деякі супермаркети взагалі не беруть на реалізацію український часник, бо у цієї культури в нашій країні -короткий сезон, а хто бере — розуміє, що на цю позицію можна розраховувати лише до кінця листопада, потім потрібен імпорт.

Наприклад, в 2019 році в Україну завезли рекордну кількість свіжого часнику за останні шість років — понад 5,3 тисяч тонн, переважна більшість продукції - з Китаю, її доїдали влітку. Що стосується єгипетського часнику, то зазвичай він з’являється на українських полицях з кінця березня по кінець травня. В Україні немає таких кліматичних умов як в Єгипті, де цю культуру збирають чотири рази на рік.

«Часник взимку буде, але здебільшого імпортний. Якщо українські підприємці, які заклали часник в свої сховища, не домовляться з супермаркетами, — каже Анна Морозова. — Але питання: чи знають супермаркети що господарства запасли часник? Моя суб'єктивна думка — ні. Коли українська позиція закривається, це означає, що полиці будуть вже зайняті закордонним товаром. Але, можливо, українські підприємці зберігають часник для експорту — тоді інша справа…»

Інфографіка UHBDP

Читайте також: Свіжі чи консервовані? Вектор розвитку овочевого ринку

Для довідки: на зиму можна закладати і яровий, і озимий часник. Але яровий зберігається до нового врожаю тільки в холодильниках. Озимий при правильному догляді на складах може долежати до середини лютого, а в холодильниках — до нового врожаю.

«Подивіться як у наших великих торгових сітях представлені український та закордонний часник. Наш овоч — брудний, мілкий, не перебраний — лежить купами, а поруч — імпортний: вимитий, чистий, гарно упакований, — вважає Іван Захаренко, селекціонер, автор українського сорту озимого часнику Любаша. — У прибалтів, наприклад, коли з’являється на ринку свій, місцевий часник — імпортний у торгових мережах не продається».

Як пояснили Agravery.com у прес-службі компанії «АТБ», традиційно компанії-імпортери поставляють в Україну часник іноземного виробництва щоб забезпечити попит на дану продукцію в зимовий та весняний періоди. Об'єм цих поставок залежить від кількості врожаю та попиту на продукцію на українському ринку. Основними країнами-імпортерами часнику є Китай, Єгипет та Туреччина.

Зокрема, у торговій мережі «АТБ» об'єми пропозиції українського часника за період червень-вересень 2020 року були нижче рівня аналогічного періоду 2019 року, що може бути пов’язано з бажанням фермерів реалізовувати свою продукцію протягом осені та зими за більш вигідними цінами.

Компанія «АТБ-Маркет» орієнтована на співпрацю з українськими часниководами. З рядом фермерів, які зберігають продукцію взимку, компанія співпрацює на системній основі. На разі вітчизняні виробники вдосконалюють технології з вирощування та довгострокового зберігання, що дасть змогу реалізовувати українську продукцію в значно більших об'ємах.

Співпраця з українськими фермерами вигідна з точки зору можливості забезпечувати споживачів максимально свіжою та якісною продукцією, але зазвичай вітчизняні виробники намагаються реалізовувати свої врожаї дорожче за імпорт. Що стосується вигляду товару, представленого на прилавках, то часник закуповується в відповідності до державних стандартів якості, які однакові для імпортної та вітчизняної продукції.

«Обсяги закупівель українського часнику в «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» залишаються на рівні минулого року, — розповіла Agravery.com Альона Штанько, менеджер з розвитку категорії «Овочі. Фрукти» «МЕТРО Кеш енд Кері Україна». — Ми наразі спостерігаємо зростання попиту на часник серед українських споживачів. Частка цього імпортного продукту у нашій мережі становить 80%, в основному він ввозиться з Китаю.

Часник в основному ввозиться з Китаю. фото: infoindustria.com.ua

При виборі постачальників будь-якої групи товарів, ми завжди надаємо перевагу українському виробникові. Основна причина присутності імпортних аналогів на полицях METRO — в неможливості забезпечити постійну наявність товарів локального виробника, які вимушені стикатися з проблемами довготривалого зберігання та передпродажної підготовки товару. Однак, компанія «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» постійно працює над пошуком локальних виробників і готова до довгострокового партнерства в рамках проекту «Фермове».

Наголошу, що законодавчі вимоги до стандартів якості товарів у кожній країні різні. Тому імпортні та локальні продукти можуть відрізнятися за зовнішнім виглядом, але це жодним чином не впливає на їх смак. Торгові мережі не займаються сортуванням та підготовкою продукції до реалізації, це — задача виробника. При відборі постачальників, компанія «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» керується також частково і вимогами європейського законодавства щодо стандартів якості".

Ще один цікавий штрих. В цьому році добре вродила цибуля. Може, будемо її споживати у холоди замість часнику? Звичайно, ці дві культури не варто порівнювати. Цибулю культивують чимало українських господарств, в їжі цей овоч використовують набагато більше. Але вирощувати цибулю технологічно легше, ніж часник, який потребує значних вкладень.

«Низька ціна на цибулю не стимулює споживання дорогого часника, — зазначає Федір Рибалко, директор Української плодоовочевої асоціації. — Ми не знаємо якою буде девальвація гривні взимку, якщо високою — імпорту буде менше. Рано щось прогнозувати, ситуація з імпортом часника буде зрозуміла у лютому 2021 року».

Плантацій пекельного овочу закладають більше

Незважаючи на високі весняні ціни на часник, українські підприємці не кинулися масово вирощувати цю культуру. «Плантації озимого часника в Україні засаджують восени, а про великий попит на продукт стало відомо в квітні. Проте спостерігаю невелику тенденцію до збільшення посівів часника та кількості господарств, які вирощують часник», — каже Анна Морозова.

Анна Морозова. фото: agrorobota.com.ua

Повної статистики щодо посівів, звичайно, немає. Бо в Україні часниковий ринок на 80%, а, може, і більше, — це дрібні власники, тіньова економіка. За даними Державної служби статистики України у 2020 році посівна площа під часником складає 23,9 тис. гектарів (на рівні 2019 року), з них 0,9 тис. гектарів — у сільськогосподарських підприємств та 23 тис. гектарів — у господарствах населення.

Читайте також: Озима пшениця. Сіяти пізно не буває

Основними виробниками часнику в Україні є сільськогосподарський кооператив UkrUp, ФК «Патріот» (Одеська область), ТОВ «Насіннєвий Завод Часнику» (Волинська область).

«Дійсно в цьому році за насіннєвим часником до нашого господарства зверталися більше, ніж в минулому, — підтверджує тенденцію до збільшення посівів часника Іван Захаренко. — Цієї осені ми реалізували свою продукцію навіть раніше, ніж минулої. В 2019 році велику частину насіннєвого матеріалу були змушені продати як товарний часник».

За ті вісімнадцять років, які Іван Захаренко працює з сортом Любаша, він пережив два «обвали» на часниковому ринку. Якщо томати та огірки падають в ціні через рік-два, а потім все повертається на «круги своя», до часника виникає зацікавленість, за спостереженнями селекціонера, через шість-сім років.

Чому наша країна не забезпечує себе цим овочем повністю?

«В українських реаліях з часником відбувається те саме, що і з іншими видами овочів, — пояснює Анна Морозова. — Досить часто фермери працюють ситуативно: якщо не продав врожай, не зберіг його — йдуть в іншу культуру.

Сьогодні в Україні є пул виробників, які вирощують часник більше п’яти років. Чим більше таких господарів — тим стабільніше розвивається культура. Сьогодні люди, які заходять у часниковий бізнес, все частіше прогнозують свою справу на 3−5 років, купують спеціалізоване обладнання, будують або орендують холодильні камери.

Часник — нішева культура, яка може бути маржинальною. Тому часниковий бізнес буде еволюціонувати, але є багато питань, які мають вирішувати професійні об'єднання, асоціації. На жаль, українці рідко об'єднуються і не надовго — тільки у випадку коли вже дуже важко працювати".

Чи можливо виростити ідеальний часник в Україні

— Часниководство — це дуже складний напрямок овочівництва, який потребує серйозних капіталовкладень та наукового підходу. Коли я почав займатися часником, ця тема була покинута, не цікава. Навіть при СРСР з часником дуже мало працювали, — вважає Іван Захаренко.

Універсальну технологію догляду за часником створити неможливо, оскільки змінюються погодні умови, шкідники — треба постійно вирішувати нові проблеми. Зокрема, коли на початку 2000-х я почав селекційну роботу з часником, навіть не думав, що для цієї культури буде потрібен полив. А тепер вирощувати товарний часник можливо тільки з поливом — це першочергове завдання для часниководів".

Як зазначає Іван Захаренко, сьогодні основна маса якісного часнику вирощується на присадибних ділянках, а на великих плантаціях промислових проектів якісної продукції поки що замало. На його думку, аграрії відправляють на експорт не дуже якісний часник. В 2020 році таких обсягів експорту часнику як в 2019 році немає - це пов’язано насамперед з якістю. Але у світі хочуть бачити український часник на прилавках — і в Америці, і в Японії, і на Ближньому Сході, і в Європі. До речі, Україна має квоти на поставки часнику до ЄС у 500 тонн щорічно, які ніхто не вичерпує.

«Якщо людям дати можливість заробити на часнику 20−30% від вкладень у бізнес — на майбутній рік в Україні цього овочу буде більше ніж в Китаї, — вважає селекціонер.

Чистосортний насіннєвий часник не може коштувати дешевше товарного

В принципі сортовий український часник має дуже високу якість і коштує дорого — якщо є великий розмір голівки, він тугий, правильно викопаний, висушений. Як зазначає Іван Захаренко, в країні дуже мало якісного насіннєвого часнику.

«В цьому році я виростив максимум 60 тонн насіннєвого часнику для реалізації і він вже закінчився, — розповідає Ігор Захаренко. —  В Україні  з'явилося чимало нових компаній, які торгують насіннєвим часником. У них можна замовити і 100, і 200 тонн продукції, і вони завжди знайдуться.

Відомий на весь світ сорт Любаша є одним з найякісніших в Україні, але саме в нашій країні йому надають найбільшої шкоди — запускаючи в пересортицю. Сьогодні Любашею торгують майже всі учасники ринку. Є випадки коли продавці навіть не знають як насправді виглядає сорт, буває, його реєструють під іншим ім'ям. Але чому часниководи не хочуть попрацювати п’ять-шість років і представити на ринок свої власні сорти?"

На жаль, досить часто початківці часникового бізнесу, купуючи посадковий матеріал, попадають на пересортицю, на хворий, заражений часник.

«Треба захищати права господарів, які вирощують посадковий матеріал високої якості. Він не може бути дешевше товарного часнику. Але на українському ринку посадковий матеріал продають дешевше товарного, — пояснює Іван Захаренко. — Українським аграріям треба зрозуміти, що у всьому світі є система роботи з насіннєвими господарствами — чомусь це працює на соняшнику, пшениці, кукурудзі, а ось з часником ніяк!»

Іван Захаренко. фото: @uhbdp 

Переробка: нерозкриті можливості

Кілька років тому українські виробники почали виготовляти обладнання для часниководства, з’явилися підприємства з переробки вітчизняного часнику, на яких роблять сухий часник, часниковий порошок і навіть чорний часник — хіт в гастрономії (це не новий сорт овоча, а звичайний часник, який піддають тривалій температурній обробці без додавання жодних хімічних речовин — відповідно до класичної азійської технології - прим.авт.).

«За своїми смаковими властивостями та вітамінами український часник дійсно найкращий у світі. Цю інформацію треба донести до споживачів», — підтверджує Анна Морозова. Зокрема, в українському часнику багато ефірних олій та сухих речовин — 42% (у закордонному — від 26% до 36%). Це означає, що з переробленого українського часнику можна отримати 420 грам сухого продукту, з іноземного — всього 260 грам: для бізнесу велика різниця.

Читайте також: Хімія конкурентоспроможності: як заборона на ввіз інноваційних ЗЗР вбиває український агросектор

«Сьогодні український часник, мабуть, найбільше використовують у дрібних ковбасних цехах, яких у нашій країні чимало, — розповідає Федір Рибалко. — Але в цілому вітчизняний ринок переробки часнику знаходиться навіть не в зародковому, а в дозародковому періоді. У часниководства чимало проблем. Думаю, структурувати цей ринок допоможе закон про сільгоспкооперацію — при умові що дрібні виробники часника будуть виходити з тіні. Але цей процес тривалий — можливо, він займе не п’ять, і не десять років».

Скільки експортовано та імпортовано часнику за останній період?

За даними Державної служби статистики України за період січень-липень 2020 року часнику було експортовано в кількості 87 тонн на 95,9 тис. дол. США та імпортовано 220 тонн на 189,3 тис. дол. США.

На яку державну підтримку можуть розраховувати виробники часнику?

На це питання Agravery.com відповіли у прес-службі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільского господарства України.

Одним із напрямків державної підтримки, яким можуть скористатися виробники часнику, є фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів.

Порядком використання коштів для цієї фінансової підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 300 (зі змінами № 202 від 03.03.2020, № 361 від 13.05.2020, № 780 від 02.09.2020), передбачено, що суб'єктам господарювання агропромислового комплексу спрямовуються кошти на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами.

Компенсації підлягають відсоткові ставки за короткостроковими кредитами, залученими для покриття виробничих витрат, середньостроковими і довгостроковими кредитами, залученими для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва, здійснення витрат, пов’язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, а також для будівництва і реконструкції виробничих об'єктів (у тому числі сховищ для зберігання овочів, фруктів та ягід).