Безпритульні: хто та як рятуватиме лісосмуги

Поправити «безпритульність» лісосмуг намагаються упродовж останніх років. Донедавна лісосмуги взагалі не мали нормативно-правової бази, яка б регулювала їх поновлення. Нещодавно Кабмін встановив правила їх утримання. Чи допоможе це врятувати поля — розбираємось далі.

Лісосмуги вздовж полів, завширшки близько 10 метрів, за своїм призначенням захищають посіви від суховіїв. Завдяки цьому зменшується випаровуваність з поверхні ґрунту — це, в свою чергу, зберігає вологу та запобігає ерозії. В насадженнях оселяються птахи, які борються зі шкідливими комахами і гризунами. На захищених лісосмугами полях врожайність зернових збільшується на 2−3 центнера з гектара. У найкращі роки під захистом штучних насаджень знаходилися 13 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь.

Читайте також: Пилові бурі: зниження врожайності може сягати 10−30%

Невідомі балансоутримувачі

Донедавна лісосмуги мали статус лісогосподарських, тому ними мало б перейматись Держлісагентство. Згідно нового закону, на початку минулого року земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, перейшли у комунальну власність, яку можна здавати в оренду. На практиці знайти господаря цих насаджень — практично неможливо. Бо, коли проводились робити з розпаювання, ці землі не включались у пай, а чи взяли новостворені об'єднанні територіальні громади їх на баланс — невідомо. Здебільшого лісосмуги залишаються нічийним майном. Головний доказ — їхній стан. Лісосмуги часто хаотично зростають та займають частину полів. У них багато сухостійних та хворих дерев. Люди випилюють їх на дрова та скидають у смуги сміття. Штраф за пошкодження та недогляд мізерний — від 510 до 765 гривень. Якщо порушення вчинила посадова особа, штраф може зрости до 1530 гривень.

Збереження від Кабміну

22 липня Кабінет міністрів ухвалив постанову про збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення. Зокрема передбачається:

• Догляд за насадженнями мають здійснювати власники, орендарі та користувачі земельних ділянок, на яких розміщено полезахисні смуги.
• Будь-які заходи у лісосмугах мають здійснюватись на основі матеріалів лісовпорядкування, або результатів обстеження комісією, утвореною органом місцевого самоврядування.
• Проведення рубок у полезахисних лісових смугах може здійснюватись на підставі лісорубного квитка. 
• Заборона діяльності, що може негативно вплинути на насадження в лісосмузі.

22 липня Кабінет міністрів ухвалив постанову про збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення. Згідно неї, зокрема, передбачено, що доглядати за насадженнями мають власники, орендарі та користувачі земельних ділянок, на яких розміщено полезахисні смуги. Проведення заходів на основі матеріалів лісовпорядкування або результатів обстеження комісією, утвореною органом місцевого самоврядування. Проведення рубок у полезахисних лісових смугах здійснюється на підставі лісорубного квитка. Його, нагадаю, можна отримати лише за дозволом Держлісагентства, після подачі шести різноманітних видів документів. Також забороняється діяльність, що може негативно вплинути на насадження в лісосмугах.

Читайте також: Землі працівникам: хто і за що отримає с/г землі згідно нового закону

Через ерозію ґрунтів Україна втрачає щорічно від 10 до 12 мільйонів тонн зерна. Натомість один гектар лісосмуги може захистити понад 20 гектарів ріллі. При цьому врожайність захищених насадженнями полів зростає на майже 15%. Більшість аграріїв офіційно не мають на своїх ділянках лісосмуг, проте, у коментарях Agravery.com зізнаються, що намагаються тримати їх у задовільному стані. А ось місцеві мешканці ставляться до лісосмуг вкрай погано, як йшлося вище. Самі ж фермери не проти навіть отримати лісосмуги в оренду для належного нагляду за ними.

Фермерська турбота

Власник ФГ «Доля» Михайло Глізнуца, Одеська обл.

«Лісосмуги садили, щоб затримувати вітри, які видувають вологу. Якщо не було б лісосмуг, то була б пустеля замість поля. А зимою сніг лягає більш рівномірно на полях з лісосмугами по периметру. Вони нам вкрай необхідні. Наше господарство має лісосмуги біля кожного поля, але нам ніхто їх не передавав на утримання. Ми тільки і можемо, що трошки підчищати за ними, де вони заходять на поле», — заявив Михайло Глізнуца.

Власник ПСП «Пісківське» Валерій Колоша, Чернігівська обл.

«Я не проти доглядати за лісосмугами в офіційному порядку. В останні роки вони були кинуті напризволяще і місцеві пускали їх під сокиру. А ті, що залишились — вкрай занедбані. Ми б за ними доглядали, але не маємо на це прав. Якщо бур’яни із лісосмуги вже перебирались на поля, то прибирали, а так не чіпаємо. Я тут вже понад 20 років працюю і жодного разу не бачив, щоб хтось доглядав за лісосмугою. Коли тут був колгосп, то спеціальна бригада проводила санітарні рубки. Зараз нам це робити не дозволяється», — розповів Валерій Колоша.

Голова ГС «Асоціації виробників мелітопольської черешні» Геннадій Подшивалов

«У нас в регіоні той, хто бере землю в оренду надовго, той приглядає за лісосмугами, а той, хто на рік — ті випилюють. А лісосмуги нам вкрай необхідні, це стримує вологу в ґрунті, захищає від ерозії, зменшує силу вітру. Це зона, де можуть оселитись птахи та комахи, які корисні для опилення. Лісосмуги потрібно підтримувати, їх потрібно відроджувати. Якщо за ними не доглядати, то їх просто попилять на дрова», — каже Геннадій Подшивалов.

Читайте також: Ріпак озимий: сіємо, укорінюємо, підживлюємо

Власник СФГ «ЛІС» Іван Лещенко, Полтавська обл.

«Був період у 90-ті роки, коли давали ферми у постійне користування, з ними давались і ці лісосмуги, все прописувалось у державних актах, які видавались до земель. І це було правильно, з точки зору догляду за ними, а потім це перестали робити. Від них відвернулись всі - від верху до низу, не було господаря. А по всій окрузі рубаються дерева в лісосмузі сотнями. Приїжджає поліція, а вони не реагують. Тому що нема власника, нема від кого писати заяву. Тепер санітарні рубки має робити місцева влада», — пояснив Іван Лещенко.

Власник ПП «Ташир» Артур Думек’ян, Житомирська обл.

«Ми пробували доглядати за лісосмугами, а до нас поліцію викликали за те, що ми хотіли там поприбирати. Правоохоронні органи приїжджали і питали, на яких засадах ми чистимо лісосмугу. А скаржились на нас місцеві мешканці, які там дрова набирали. Я вважаю, що навести лад за доглядом за лісосмугами потрібно, але той, хто буде це робити, має нести за це відповідальність. І має бути прописано, коли, як та при яких обставинах мають проводитись санітарні роботи в лісосмугах, а не кому як заманеться», — зауважив Артур Думек’ян.