Агрострахування: бути чи не бути

У світі страхування - це не екзотичний чи незрозумілий аграріям інструмент, це певна форма ризик-менеджменту. Сплачуючи страховий внесок, вони розуміють, що страхують себе і весь урожай від негоди чи будь-яких інших умов, які можуть спричинити втрату урожаю.

Україна робить тільки перші кроки у цьому напрямку. З наступного року планується запуск агрострахування в Україні. Чиновники говорять про те, що страхувати будуть наступні сільськогосподарські об'єкти: посіви і урожай культур, багаторічні насадження і їх урожай, сільськогосподарських тварин, рибу, водні біоресурси тощо.

У рамках он-лайн прес-конференції, де обговорювалися результати програми індексного страхування «МетеоЗахист» компанії Syngenta, експерти поділилися своїми думками щодо майбутнього агрострахування в Україні.

Синергія програм

Питання про агростахування піднімалося ще на початку 2000 років. Тоді понад 60  страхових компанії, без певного досвіду роботи у цій сфері, запропонували аграріям незрозумілі для них програми. Їм не змогли пояснити,  що вони отримають, а чого ні, купуючи ці страхові програми. У кінцевому результаті бажання страхуватися у агровиробників було «відбито».

У 2009 році було ініційоване обговорення страхування в агросфері, але до цієї теми основні гравці агроринку не проявили зацікавленності. В останні роки знову було піднято це питання і тепер основний пріоритет змістився з ціни полісу на відношення до нього аграріїв. Адже у деяких з них був негативний досвід роботи з традиційним страховим продуктом з державною підтримкою.

Читайте також: Готуй сани влітку. Як ще восени запобігти дефіциту обігових коштів під час весняної посівної

«Мені подобається такий приклад: застрахувати відсутність дощу чи навпаки, наприклад, 25 червня – це не про агрострахування. Агростахування – це залежності між погодними параметрами, та їх суттєвим впливом на зниження врожайності. В іншому випадку ми говоримо про деякі деривативи.

Індексе страхування - це правильна ініціатива, але  до неї потрібно підходити комплексно. У питанні агрострахування немає швидких рішень. Для прикладу індексна програма «МетеоЗахист», перед тим як стати доступною для агровиробників, розроблялась та тестувалась протягом 1,5 років. Це мінімальний час для того, щоб розробити дієву агропрограму», - говорить Андрій Заріпов, експерт з агрострахування та фінансування в Україні та Центральній Азії Міжнародна фінансова корпорація (IFC).

Ще одна проблема – це культура агрострахування. В Україні її просто немає, як не має її розуміння, на відміну від, наприклад, агрокредитування. Середовище повинно бути готовим до певних рішень, а не шукати вихід безпосередньо у несприятливий для аграріїв рік. Також є ризик того, що першими будуть страхуватися ті господарства, у яких є проблеми, а це призведе до певної селекції навантаження для страхових компаній.

Експерт вважає, що у розрізі індексного страхування, на сьогоднішній день той продукт, який є у компанії Syngenta, відповідає потребам ринку.

«З досвіду інших країн скажу, що субсидування премій – одна з найкращих практик підтримки агровиробників. Але, коли ми хочемо досягти тотального страхування, мова має йти про інтеграцію агрострахування у певні програми, цінності пропозиції. Зазначу, що після того як аграрій застрахує свій урожай, він, наприклад, у США отримує доступ до інших державних програм. Агрострахування працює тільки якщо воно є складовою чогось більшого. Продавати саме агрострахування без інтеграції – це марна справа, яка не буде працювати.

Тільки проактивність та планові кроки, а не швидкі рішення дозволять стати агрострахуванню ефективним інструментом у допомозі аграріям», - відзначає Андрій Заріпов.

Реальності практики

Сьогодні світ переповнений викликами глобального характеру. 2020 рік надав можливість наочно їх відчути і зараз мова не тільки про пандемію, а про січневі лісові пожежі в Австралії, у листопаді такі штати США як Невада і Каліфорнія відчули на собі погодні перепади, температура знизилась  до +10⁰С, що для даного регіону, практично заморозки.

Такі глобальні зміни спостерігаються і в Україні. На території нашої країни донедавна ми спостерігали континентальний помірний клімат, який стрімко змінюється на субтропічний. Від кліматичних умов залежить майбутній врожай.

Читайте також: Геннадій Руднєв: Перші вантажівки насіння кукурудзи відправимо у ЄС до кінця року

«У 2016 році спільно з компанією Syngenta було запущено проєкт індексного страхування «МетеоЗахист». Страхували майбутній врожай виходячи не з його результату, а по індексних погодних показниках. Зараз закритий 5 сезон і ми бачимо, що «МетеоЗахист» успішно працює в усіх регіонах України. Результати 2020 року свідчать про зростання інтересу агровиробників до індексного страхування. Також зростає ціна компенсації.

Ми провели виплату страхових внесків у розмірі 58 млн грн. У порівнянні із загальним ринком - це досить велика сума підтримки. Для агровиробників - це свобода у плануванні своєї бізнес-активності. Страхування - це не процес отримання екстраприбутку, це інструмент який дозволяє мати фінансову парасольку та дозволяє компенсувати збитки і нас це, як страховиків тільки радує», - говорить Альона Гальцова, директор управління міжнародного страхування, ПрАТ СК «PZU Україна».

Станом на сьогодні, у портфелі PZU співвідношення індексного страхування до класичного становить  30% на 70% відповідно. Крім цього, компанія створює гібридні програми.

«Програма підтримки з боку держави анонсована нещодавно. Ми, як страхова компанія та учасник цього процесу будемо приймати участь у робочих групах і вносити свої пропозиції, оскільки у нас великий досвід.  Як комерційна структура ми позитивно  дивимося на те, що держава буде підтримувати аграріїв. Ми не в вбачаємо у ній конкурента, скоріше ці програми  будуть стимулювати комерційний ринок пропонувати агровиробникам ще кращі та більш гнучкі умови, - ділиться своїми думками Альона Гальцова.

Перша ластівка

Компанія Syngenta першою запропонувала аграріям прийняти учать у програмі індексного страхування «МетеоЗахист». Її було спеціально розроблено під потреби вітчизняного ринку. Погодні індекси стали використовувати для ключових культур: зерна, сої, ріпака, кукурудзи та соняшника. Україну умовно поділено на 10 тис. погодних секторів, в яких  слідкують за показниками температури та кількості опадів за допомогою  супутникових джерел погодних даних.

Читайте також: Льодовиковий період: як відобразяться крижані дощі на стані озимих

«До уваги ми беремо критичні фази розвитку рослин, від яких безпосередньо залежить майбутня врожайність - це період цвітіння, наливання зерна та період збирання врожаю. У ці періоди ми контролюємо рівень високих температур – це перший фактор, другий – недостатню кількість вологи і третій - надмірну кількість опадів. При високих температурах є ризик стерилізації рослин, без опадів немає чим наливатися зерну, а високий рівень опадів негативно впливає на рослину. Під збору урожаю це зменшує якість зерна та кількість врожаю.

Кожна культура має свою граничну температуру, так озима пшениця перестає розвиватися після настання 32 °С, а кукурудза — 34 °С. Також встановлюється певна гранична мінімальна та максимальна норма опадів. Ми ретельно відстежуємо ці дані, обраховуємо та моделюємо їх, у разі потреби встановлюємо розміри страхових компенсації.

Так, Центр, Схід та Південь цього року отримали дуже низький рівень опадів у період цвітіння та наливу зерна соняшнику й кукурудзи. На Сході були досить високі температури для пшениці. У деяких регіонах Заходу, а також у Запорізькій та Одеській областях, навпаки, відзначали надмірні рівні опадів. Внаслідок чого 39 % страхових полісів були з відшкодуванням.

Результати цього сезону можна охарактеризувати трьома показниками:

• загальна застрахована площа склала 879 тис. га і активували страхових полів 3221, що на 50% більше ніж у минулому році;
• страхова сума наблизилась до 1 млрд. грн;
• загальний розмір відшкодування — 58 млн грн, кожен 3-ій учасник програми отримав відшкодування», - розповідає Роман Хрипко, керівник напряму захисту від агрономічних ризиків, Східна Європа, компанія Syngenta.

Останніми роками найбільш несприятливі погодні умови спостерігались на Сході України (Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області). Розуміючи це, майже половина аграріїв застрахували свої площі індексної програмою. Також активно страхуються аграрії з Полтавської та Херсонської областей, які знаходяться на межі між сприятливими та посушливими погодними умовами.

«Попит на програму продовжує зростати і навіть карантин не став на заваді. На сьогодні «МетеоЗахист» залишається найбільшим за обсягами відшкодування страховим проєктом в Україні», — зауважує Роман Хрипко.

Індексне страхування не покриває недоотриманого врожаю

У південно-західна частині Полтавської області розташувалось СФГ «АСТРА», де більше ніж на 2 тис га займаються рослинництвом. Роман Горобець, заступник голови господарства знає, наскільки погодні чинники вливають на результати роботи сільгоспвиробників. На жаль, сьогодні немає статистичних даних по ймовірностях виникнення тих чи інших кліматичних аномалій, тому агровиробники все більше  звертають увагу на різні погодні сервіси та шукають більш детальну інформацію стосовно погодних спостережень тощо.

Фермери хочу бути впевнені у своїх інвестиціях і почали шукати інструменти захисту. Одне з них – це індексне страхування.  СФГ «АСТРА» вже 5 років співпрацює з компанією Syngenta та бере участь в різних фінансових програмах, які як зазначає Роман Горобець, можуть «підлаштувати під себе».

Читайте також: Георг фон Нолкен: Якщо наші пайовики почнуть продавати землі — ми запропонуємо кращі умови

Але не потрібно думати, що страхування – це благодійна допомога, це фінансовий інструмент управління ризиками, а індексне страхування ніколи не покриває недоотриманого врожаю. Усе має свою ціну, тільки питання хто за це заплатить.

«У нашій країні аграрії ще не до кінця розуміють сам принцип агрострахування і, що це плата заради нівелювання ризиків. Працюючи з компанією Syngenta, ми, на жаль, отримували відшкодування по програмі індексного страхування «МетеоЗахист». Так, у 2019 році отримали компенсацію по соняшнику у розмірі 368 грн на га, а це $15/га.

Говорячи про 2020 рік, то нас дуже суттєво зачепила посуха і ми зібрали в 3 рази менше врожаю по кукурудзі, ніж очікували. Отримали компенсацію за погану погоду в розмірі 354 тис. грн. Під виплати потратила  кукурудза,  соняшник і пшениця. Так, компенсація становила 222 грн з га, що суттєво нам допомогло», - каже Роман Горобець, заступник голови СФГ «АСТРА».

У СФГ «АСТРА» в останні два сезони не страхують озимі: через достатньо високу франшизу, доволі високий відсоток по страховому полісу. Більш цікавим в господарстві називають досвід агрострахування в США, де страхові компанії страхують прямі витрати, а держава субсидує втрати врожайності.

Участь у програмі «МетеоЗахист» цікава тим, що при страхуванні  мінімізовано додаткові затрати та вплив людського фактору при оцінці стану посівів.