Геннадій Руднєв: Перші вантажівки насіння кукурудзи відправимо у ЄС до кінця року

Про якість українського насіння, специфіку його виробництва, перспективи експорту розмовляємо з Геннадієм Руднєвим, який більше 15 років працює начальником відділу виробництва компанії Syngenta в Україні.

Україна може офіційно поставляти насіння в країни Євросоюзу. За це рішення боролися довго. Чому воно потрібно було країні в цілому і вашій компанії, зокрема?

— Україна боролася за можливість експорту насіння кукурудзи. По злакових культурах отримали ухвалення трохи раніше в Європарламенті, а по кукурудзі - нещодавно. Якщо говорити по злаковим — це хороша опція, але, вона була не настільки критична для нашої компанії. Syngenta було важливо отримати саме можливість експорту насіння кукурудзи.

А які плюси рішення щодо експорту є в цілому для України?

— В даному випадку це плюс для компаній, які працюють в Україні, зареєстрували свій бізнес тут. Такі компанії, як наша, наприклад, виробляють насіння всередині країни. Syngenta протягом останніх 5−6 років доводить, що насіння, вирощене у нас, має дуже високий рівень якості і абсолютно сприймається іноземними клієнтами. Раніше спостерігалася упередженість, навіть з боку наших клієнтів, до якості насіння українського виробництва. Але це не стосується компанії Syngenta.

Чи може український виробник насіння підкорити ринок вибагливого ЄС і чим?

— Я б не сказав, що європейського покупця насіння можна назвати занадто вибагливим. Україна намагається, застосовуючи технології в сільському господарстві, отримувати максимальний урожай. Я б навіть порівняв показники, які ми отримуємо на європейських землях і на території України, то думаю, що у нас ситуація буде, у деяких підприємств навіть цікавіше.

Та насіння — це тільки частина технології. Це потенціал, який фермер, клієнт, може отримати. Але для того щоб він був розкритий повною мірою, необхідно застосувати ряд технологічних операцій. Це залежить від умов обробітку ґрунту, від якості посіву, захисту рослин, збирання — багато етапів, де виробник повинен приділити увагу. Є маса прикладів, коли один і той же гібрид у двох сусідів дає різний урожай.

Тобто чинник технології є визначальним для врожаю?

— В більшій мірі технологія, так. І, повертаючись до того, що український виробник може дати фору європейському фермеру: уявіть, що у нас широкозахватна техніка, сучасна, яка відповідає всім вимогам сьогодення сільгоспвиробника. І багато в чому такою технікою незабезпечені малі європейські підприємства. Скажімо, якщо там у фермера 15 гектарів землі - він не застосує 36-рядну сівалку. І там не буде точного висіву насіння за комп'ютерними програмами.

В Україні вже більш високотехнологічне виробництво в агросекторі?

— На мою думку, так. Ми переходимо до цього. Це не скрізь, це не 100%, але ми до цього йдемо в Україні. Коли вирощуємо насіння і підбираємо наших партнерів — ми на це звертаємо досить серйозну увагу.

Syngenta готує першу партію кукурудзи для відправки до Європи. Як було вироблено це насіння?

— Насправді, гібриди кукурудзи, які будемо експортувати — вони сплановані під експорт давно. Це не тому, що вони дуже гарні, або дуже погані - а тому, що це пов'язано з плануванням. Гібриди, які ми можемо експортувати — у нас по ним є певне перевиробництво в Україні. Саме їх збираємося експортувати.

Коли прийняли рішення щодо експорту?

— Рішення про експорт виникло не вчора. Процес почався з оформлення документів ще при реєстрації насіннєвих ділянок. Тобто, триває з квітня поточного року. На той момент ще не було рішення Європарламенту про дозвіл і можливості використання сертифікації в Україні для експорту в Європу. Тим не менш, ми вже в 2018—2019 роках робили експериментальний експорт до Євросоюзу, в Румунію. Діяли не на підставі документів, які були узгоджені з Європарламентом, а на підставі угод між двома державами: між Україною і Румунією. Румунське законодавство дозволяло приймати насіння тому, що Україна мала вже так званий «Blue Label» — тобто, блакитну етикетку європейського зразка. Ми успішно робили пробні відправки цього насіння в Румунію.

По якій кількості гібридів Syngenta почала підготовку документів для можливості експорту насіння кукурудзи?

— Ми не економили, і сертифікували практично всі ділянки, всі гібриди, які виробляли в Україні для подальшої апробації та сертифікації насіння. Це для того, щоб ми отримали фітосанітарні документи і змогли експортувати будь-який гібрид.

Другий момент: у нас є технологія, коли ми вирощуємо насіння кукурудзи на фертильній і на стерильній основі. Уявіть, що у нас є, наприклад, надлишок стерильної форми. Або навпаки — фертильної форми в Україні. А за кордоном, у наших колег, всередині компанії, їх не вистачає. Розумієте, ці компоненти — вони повинні бути змішаними. Уявляєте, якщо у Франції, наприклад, один компонент залишається зайвим, а у нас другий компонент в надлишку — чом би його не використовувати? Тому ми експортуємо подібний матеріал за кордон.

Є маса варіантів для експорту. Це не тільки насіння готове, але й компоненти, які в подальшому будуть змішані, упаковані і оброблені за кордоном.

Наскільки складним був процес сертифікації?

— Ми цим процесом займаємося не перший рік і на місцях працюють досвідчені фахівці. Потрібно просто виконувати свою роботу якісно, ​​і тоді труднощі можуть бути створені лише матінкою-природою. Якщо ми виявимо будь-якої патоген, який заборонений за кордоном, в тому числі в Україні, то насіння не може бути не те що експортовано — воно не може бути навіть сертифіковано.

Коли виникають якісь труднощі, з приїздом інспектора, наприклад, ми намагаємося забезпечити його доставку своїми силами, щоб не втратити ті тактичні терміни відвідування ділянок гібридизації, і отримати оцінку посівів вчасно.

На якій стадії оформлення документи по експорту насіння сьогодні?

— Сьогодні у нас великий обсяг гібридів заявлені до можливого експорту. Ми можемо експортувати, і сьогодні вже, практично, перебуваємо на фінальній стадії експортних документів. Напевно, до кінця року, ми вже відправимо перші вантажівки і закінчимо відправку ближче до кінця січня.

Уже відомо, в яких країнах буде використане це насіння?

— Євросоюз — це загальна територія з практично однаковими регулюючими відносинами між країнами. Ми експортуємо на склад Syngenta, де насіння буде в подальшому доопрацьоване різними протруйниками, або буде здійснена різна обробка цього насіння. Велика частина насіння буде не оброблена взагалі. Тобто, вона готова до протруєння, але вона буде не протруєна. Тому, що в деяких країнах є свої вимоги і рецепти для обробки насіння. Угорщина відрізняється від Франції, Італія відрізняється від Іспанії. Десь дозволені одні компоненти, десь інші - це все залежить від тих протоколів, які є в компанії.

Які вимоги до насіння в ЄС, як вони відрізняються від вимог до насіння на українському ринку?

— Особливих відмінностей немає. Є просто список карантинних об'єктів, які заборонені для перетину кордону за карантинними нормами. Тобто, у нас є внутрішні вимоги та власні стандарти компанії. Є, наприклад, такі параметри, як генетична чистота. Такого стандарту в українському законодавстві нема, а у нас в компанії є.

Чим заважали погодні умови в цьому сезоні, чи позначилася посуха?

— Цьогоріч, дійсно, були складнощі, пов'язані з погодними умовами. При цьому все насіння, яке ми виробили — воно не тільки відповідало українським нормам, вимогам і стандартам, але й нашим внутрішнім, більш жорстким, як вже йшлося.

Вирощуючи насіння, у нас є одна важлива умова при укладанні угоди, при укладанні контрактів з виробниками: це стовідсоткове розміщення на зрошенні. Ми визначили зону найбільш сприятливу для виробництва насіння, тому мінімально відчули негативний вплив коливання температур.

Якщо потрібно було поливати 10−12 разів за період вегетації - ми це робили. У нас на полях знаходяться сенсори, які подають сигнали на нашу систему, і вказують, який рівень води рослині необхідний, коли необхідно здійснити полив і в якій мірі. Тому, ми досить жорстко моніторимо процес, і не даємо рослині входити в стресові ситуації.

Чи вистачить насіння українським аграріям? Чи можливий дефіцит насіння по кукурудзі?

— Знаєте, дефіцит насіння може бути. Комусь подобається один гібрид, може, і багатьом він більш до душі, і буде найбільш затребуваний. Природно, що цього гібрида може не вистачити. Для цього працюють наші маркетологи, які роблять відповідні прогнози щодо затребуваності тих чи інших продуктів на 3−5 років.

В цілому, дефіциту насіння, як такого, я не прогнозую. Достатньо вироблено насіння як в Україні, так і за кордоном. Існує планування, і ці плани виконуються практично всіма гравцями на ринку. Так, може бути, недолік певних продуктів, що не пов'язано з експортом, або з неврожаєм. Планування насіння проводиться не одним роком, а 6−7 роками, коли потрібно закласти виробництво батьківських форм. Це досить важко спрогнозувати.

А як давно працює саме ваш відділ виробництва? Розкажіть трохи історію його створення.

— Я очолив відділ, коли він вже рік існував у своїй початковій фазі, це було в 2005 році. А виробництво насіння в Україні компанією Syngenta розпочалося в 2004 році. У відділі працюють люди, які мають досвід роботи не менше 15−16 років. Є молоді фахівці, які привносять роботу відділу ентузіазм і енергію, нові знання. Хочу сказати одне: у нас, навіть всередині компанії, існує певне змагання між країнами, коли ми боремося за те, щоб рівень якості нашого насіння не тільки відповідав вимогам країни, не тільки відповідав вимогам Syngenta, а й намагаємося якимось чином створити конкуренцію. Тобто, яка країна знаходиться в лідируючій позиції, якщо ми говоримо про якість.

Які успіхи у цій конкуренції?

— Останні п'ять років ми займаємо перше місце серед країн-виробників всередині компанії Syngenta. Це великий успіх, на мою думку. Ми знаходимося тут, і, якщо є претензії до насіння — ми завжди готові відреагувати. Важливо, щоб ті люди, які зі мною працюють у відділі, не тільки правильно виконували протокол, але вони повинні вболівати за свою справу. Коли кожен особисто намагається поліпшити процеси, то команда досягає результатів.

Чи планує Syngenta збільшення площ під виробництво насіння в Україні?

— Поки над цим думаємо. Наше рішення залежить не тільки від прийняття Європарламентом можливості експорту насіння. Це, звичайно, впливає на подальший ріст і розвиток насіннєвого виробництва в Україні, але екстенсивно ми не будемо розвивати виробництво — будемо рухатися крок за кроком, як ми і робили раніше, чітко дотримуючись плану. Для нас важливо не просто вирощувати гектари, а для нас важливо, щоб на цих гектарах була вирощена якісна продукція. У всій нашій роботі ми намагаємося уникнути упереджених оцінок по відношенню до насіння, виробленого в Україні. Я з великою гордістю заявляю про те, що український агроном досить освічений, з хорошим рівнем знань, здатний виростити на українській землі якісний насіннєвий матеріал.

Плануєте експорт інших культур, наприклад, соняшнику?

— На сьогоднішній день я не бачу найближчої перспективи великого експорту насіння соняшнику. Якщо ми говоримо по зерновій групі, то у Syngenta є цікаві продукти. Такі, як, наприклад, гібридне насіння ячменю. Ніхто їх не виробляє ще, тільки Syngenta. Але експортувати зернову групу — це фінансово недоцільно. Якщо перевезти 20 тонн насіння зернової групи — логістика забере близько 30% маржинальності. Кукурудза ще може витримати таку логістику. Тому кожна з компаній, в тому числі і ми, думає про локалізацію.

Як будете розвивати подальше виробництво в Україні?

— Все буде планово. На сьогоднішній день ми досить великий відсоток займаємо в локалізації виробництва насіння кукурудзи в Україні. Ми ведемо моніторинг претензій щодо якості насіння. Кожна партія простежується. Я б сказав, що до насіння українського виробництва ми бачимо мінімальну кількість претензій. Вони можуть бути як об'єктивними, так і суб'єктивними. Але, тим не менше — ми аналізуємо всі претензії. Тому ця робота ведеться, і ми в тісному контакті з нашими колегами в компанії.