Реклама

Зниження інвестицій в АПК може негативно вплинути на нацекономіку країни

Коментарі

0

Подальше поглиблення негативних інвестиційних процесів у сільському господарстві України може викликати загальний спад в національній економіці.

Таку думку висловив Микола Кісіль, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«В агропромисловій сфері економіки України нині відбуваються переважно негативні інвестиційні процеси, що загрожує їх поширенню на всю економіку України. Якщо починаючи з 2016 року загальні обсяги капітальних інвестицій в агропродовольчі сектори економіки України збільшувалися, то, за даними Держстату, у 2019 році вони зменшилися на 2,2%», — розповідає науковець.

За словами експерта, особливо значний інвестиційний спад відбувся в аграрних секторах вітчизняної економіки. Капітальні інвестиції у сільське, лісове та рибне господарство у січні-грудні 2019 року у фактичних цінах становили 55,2 млрд грн, тобто 83,8% від обсягу відповідного показника минулого року. Темп зниження при цьому склав 18,8%.

«З них на сільське господарство припало 96,5% загальної суми усього скорочення інвестицій по аграрному секторі економіки. Ще більш значними були у 2019 році темпи спаду капітальних інвестицій у лісовому господарстві на 64,1% та рибному — на 25,8%», — додає експерт.

Проте, обсяги капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, порівняно з попереднім роком, зросли торік на 37,7% — до 23 млрд грн. Однак цей приріст був недостатнім для компенсації загального зменшення інвестицій у виробництво аграрної продукції.

«Незважаючи на значний спад, у 2019 році сільське господарство зберегло інвестиційну пріоритетність порівняно з харчовою промисловістю: на гривню капітальних інвестицій у харчову промисловість припало 1,72 грн вкладень у сільське господарство. Хоча в динаміці ця пріоритетність, починаючи з 2017 року, послаблюється», — зауважує Микола Кісіль.

Зазначимо, що хвилеподібний тренд зміни співвідношення інвестицій у сільське господарство і харчову промисловість в Україні повторює загальносвітову тенденцією. Таким чином спад інвестицій у виробництво продукції сільського господарства суттєво позначився на уповільненні темпів приросту її обсягів. Не випадково, індекс сільськогосподарської продукції у 2019 році порівняно з попереднім роком склав лише 1,1% — переважно завдяки хорошому врожаю.

«Зростання інвестицій у виробництво харчових продуктів у 2019 році зумовило порівняно вищий, 3,8%, ніж у сільському господарстві, темп приросту обсягів виробництва. Непогані темпи нарощування приросту продукції мали місце в інвестиційно-привабливих виробництвах олії та тваринних жирів — 15,9%, какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів — 13,7%, безалкогольних напоїв; мінеральних та інших вод — 7,9%, а також м’яса та м’ясних продуктів — 6%», — додає експерт.

Однак незважаючи на деякі позитивні явища в окремих сегментах аграрної економіки України у 2019 році дія негативних чинників інвестиційної діяльності переважала. Найбільш вагомими причинами інвестиційного спаду в аграрних секторах економіки були:

  • несприятлива для агровиробників аграрна політика,
  • скорочення бюджетної підтримки агровиробників,
  • звуження можливостей залучення інвестицій,
  • неприйнятні для потенційних вкладників капіталу ризики інвестування.

«Ряд потенційних інвесторів в очікуванні прийняття закону про обіг земель відклали реалізацію своїх проектів з метою подальшого спрямування запасів грошових коштів для купівлі земельних ділянок сільгосппризначення. Значну частину доходів агровиробники втратили також внаслідок погіршення цінової ситуації на світових ринках сільськогосподарської сировини і продовольства», — вважає спеціаліст.

Слід зазначити, що діяльність інвесторів у сільському господарстві також певною мірою стримували перезавантаження влади і зниження зацікавленості банківського сектору в кредитуванні реальних проектів виробників.

«Високі ставки банківських кредитів, низький рівень довіри до більшості українських агрокомпаній на іноземних фондових ринках, нерозвиненість національного фондового ринку, лізингу і практична відсутність іноземних інвесторів також зумовлювали стагнацію процесів залучення інвестицій у сільське господарство», — пояснює Кісіль.

Зауважимо, що між інвестиціями у сільське господарство і валовим внутрішнім продуктом держави існує кореляційний зв’язок. Тому слід очікувати, що подальше поглиблення негативних процесів інвестування розвитку сільського господарства викликатиме загальний спад в національній економіці.

Експерт додає, щоб упередити це, у 2020 році і в наступних роках слід здійснювати заходи, які забезпечили б поступове формування ефективної аграрної політики, стратегічні цілі, механізми та інструменти якої визначалися б з урахуванням досвіду світової практики.

«Ця політика має передбачати також створення сприятливого для агровиробників інвестиційного клімату, належних за складом і масштабами механізмів підтримки та регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві й інших агропродовольчих секторах економіки», — наголошує Микола Кісіль.

Нагадаємо, ЄІБ та ЄБРР можуть збільшити інвестиції в Україну.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама