Зміни в системі дитячого харчування допоможуть українським виробникам вийти на міжнародний ринок

Про це повідомила Яна Казьміна, керівник аграрного комітету Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA), передає agropolit.com.

«Асоціація разом з Міністерством економіки та торгівлі напрацювала законодавчі зміни в системі дитячого харчування. Перед тим, як ми взагалі почали займатися цим питанням, ми вивчали безпосередньо міжнародний досвід застосування дитячого харчування в європейських країнах та США», — розповідає Казьміна.

Зауважимо, що наразі в Україні діє наступна законодавча база у сфері дитячого харчування:

• ЗУ «Про дитяче харчування»;
• ЗУ «Про охорону дитинства»;
• ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів»;
• ЗУ «Про молоко молочні продукти»;
• Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років.

«Чинні рекомендації щодо вигодовування дітей віком від 3 до 5 років є загальними та неповними, а сучасні офіційні норми споживання харчових речовин для категорії дітей від 0 до 5 років в Україні відрізняються від сучасних світових стандартів, які не переглядалися після 2000 року. Безпосередньо сам закон „Про дитяче харчування“ був прийнятий у 2006 році, але він майже не переглядався. Були лише точкові зміни, які жодним чином не відображали те, що відбувалося уже після 2006 року в зміні підходів, які існували і в США, і у європейських країнах», — пояснює керівник аграрного комітету UBTA.

За її словами, в Україні відсутні статистичні дані, які характеризували б сучасні особливості харчування дітей на другому-третьому роках життя.

Згідно з реформою дитячого харчування в Україні будуть введені наступні правила:

• вітчизняне регулювання буде «вирівняне» з регулюванням ЄС. Українські виробники, які будуть відповідати новим вимогам, зможуть постачати одну і ту саму продукцію, як на внутрішній, так і на зовнішній ринок;
• для виробництва дитячого харчування можна буде використовувати молоко тільки високої якості (яке є менш засміченим бактеріями);
• перелік інгредієнтів, які заборонено використовувати у виробництві дитячого харчування, буде приведено у повну відповідність до законодавства ЄС, у тому числі буде заборонено використання глютену;
• порядок маркування дитячого харчування буде приведено у повну відповідність до законодавства ЄС. У маркуванні не можна буде використовувати фотографії та зображення дітей;
• Міністерство охорони здоров’я України затвердить мінімальну і максимальну дозволену кількість мінеральних речовин і вітамінів у дитячому харчуванні;
• якщо Ви не лікар, не фармацевт і не науковець, то Ви більше не побачите реклами дитячого харчування. Вона буде заборонена (для того, щоб вигодовування дітей, в першу чергу, базувалося на грудному молоці, а не на штучних дитячих сумішах);
• про намір введення в обіг дитячого харчування потрібно буде завчасно повідомляти Держпродспоживслужбу;
• буде заборонена така практика просування дитячого харчування на ринку, як реалізація зі знижками, надання подарунків з придбання дитячого харчування тощо;
• буде розширено перелік осіб, які мають право надавати консультації з питань дитячого харчування (зараз це може робити лікар, але додатково буде дозволено особам, які мають кваліфікацію в галузі харчування або фармації);
• буде збережена так звана «соціальна складова» — певним категоріям дітей держава надаватиме безкоштовне дитяче харчування;
• буде введена більш «адекватна» відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері дитячого харчування (102 тис. грн для тих порушників, що є ФОПами та 150 тис. грн для порушників, які є юридичними особами).

Підкреслимо, що закон набуде чинності з дня його опублікування і буде введений в дію через 6 місяців після набуття ним чинності.

«Зміни, приведені у відповідність до законодавства ЄС у сфері дитячого харчування дозволять Україні наблизитися до виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині санітарних та фітосанітарних заходів, посилити захист інтересів споживачів та створити умови, які дозволять виробникам вийти із власною продукцією на міжнародний ринок», — резюмує Яна Казьміна.

Нагадаємо, споживчі настрої українців погіршуються.